2 Паралипоменон 21 глава

Вторая книга Паралипоменон
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Иосафат отошел к праотцам и был похоронен в родовой гробнице в Городе Давидовом. После него взошел на престол его сын Иорам.

І спочив Йосафат із своїми батька́ми. І був він похований із своїми батьками в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Єгора́м.

Были у него братья, сыновья Иосафата: Азарья, Ехиэль, Захария, Азарья, Михаил и Шефатья; все они были сыновьями Иосафата, царя Израилева.

І були в нього брати, Йосафатові сини: Азарія, і Єхіїл, і Захарій, і Азарія, і Михаїл, і Шефатія, — усі вони сини Йосафата, Ізраїлевого царя.

Отец щедро одарил их серебром, золотом и драгоценностями и дал во владение укрепленные города Иудеи; царство же он отдал своему первенцу Иораму.

І дав їм їхній батько великі подару́нки срібла, і золота, і кошто́вності з тверди́нними містами в Юді, а царство дав Єгорамові, бо він перворо́джений.

Когда Иорам взошел на престол отца своего и власть его окрепла, он убил мечом всех своих братьев и некоторых вождей Израилевых.

І став Єгорам на царстві батька. І зміцни́вся він, і позабивав усіх братів своїх мече́м, а також декого з Ізраїлевих зверхників.

Когда он взошел на престол, ему было тридцать два года, и восемь лет он правил в Иерусалиме.

Єгорам був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, і царював вісім літ в Єрусалимі.

Он следовал по пути царей израильских, делал то же, что род Ахава, потому что был женат на дочери Ахава. И было то, что он делал, злом в глазах ГОСПОДА.

І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.

Но ради Завета, Союза, заключенного с Давидом, Господь решил не губить Иудею, ведь ГОСПОДЬ обещал Давиду, что светильник рода его никогда не угаснет.

Та не хотів Господь погубити Давидів дім ради заповіту, що склав був із Давидом, і як говорив дати світильника йому та синам його по всі дні.

При Иораме восстали эдомитяне, отделились от Иудеи и избрали себе собственного царя.

За його днів відпав був Едом з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.

Иорам вместе со своими военачальниками и колесничным войском выступил в поход против них. Ночью он отразил нападение эдомитян, окруживших его вместе с колесничным войском.

І пішов Єгорам зо своїми зверхниками, і всі колесни́ці з ним. І сталося, що він устав уночі та й побив Едома, що оточив був його, та зверхників колесни́ць.

Так Эдом вышел из-под власти Иудеи, он отделен и поныне. Тогда же против власти Иорама восстали и жители Ливны, потому что Иорам оставил ГОСПОДА, Бога отцов своих:

І відпав Едом з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су відпала й Лівна з-під руки його, бо він поки́нув Господа, Бога своїх батьків.

понастроил капищ на горах иудейских, развратил жителей Иерусалима, сбил с пути истинного Иудею.

Також він наробив па́гірків по Юдиних містах, і вчинив пере́любами єрусалимських ме́шканців, а Юду звів.

От пророка Илии пришло Иораму письмо, в котором говорилось: «Так говорит ГОСПОДЬ, Бог праотца твоего Давида. За то, что ты не поступал так же, как отец твой Иосафат и как Аса, царь иудейский,

І прийшов до нього лист від пророка Іллі такого змісту: „Так говорить Господь, Бог Давида, твого батька: За те, що не ходив ти дорогами Йосафата, свого батька, і дорогами Аси, Юдиного царя,

но пошел по пути царей израильских и ввел Иудею и жителей Иерусалима в распутство, как делал всё это род Ахава, за то, что ты убил своих братьев, сыновей отца твоего, которые были лучше тебя, —

а ходив дорогою Ізраїлевого царя, і вчинив перелю́бниками Юду та ме́шканців Єрусалиму, як чинив перелю́бниками дім Ахавів, а також братів своїх, дім свого батька, ліпших від тебе, ти позабивав,

за это ГОСПОДЬ обрушит тяжкие беды на народ твой, и на жен твоих и сыновей, и на все достояние твое,

то ось ударить Господь великою пора́зою в народі твоїм, і в синах твоїх, і в жінках твоїх, і в усьому маєтку твоєму.

а тебя поразит страшной болезнью, которая будет длиться годами, пока внутренности твои не выпадут наружу».

А ти бу́деш у великих хворобах, у хворобі нутра́ свого́, аж вийдуть ну́трощі твої через довгочасну хворобу“.

ГОСПОДЬ возбудил воинственный дух в филистимлянах и арабах, что были под властью кушитов.

I збудив Господь на Єгорама духа филисти́млян та арабів, що при етіо́пах.

Они выступили против Иорама и ворвались в Иудею. Захватили они всё имущество царского дворца и сыновей и жен царя. Ни одного сына не осталось у царя, кроме младшего сына Охозии.1

І вийшли вони на Юду, і ввірвалися до нього, і позабирали ввесь маєток, що знахо́дився в царсько́му домі, а також синів його та жіно́к його. І не позоста́лося в нього сина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з синів його.

После этого ГОСПОДЬ поразил внутренности Иорама неисцелимой болезнью.

А по всьому тому вдарив його Госпо́дь у ну́трощах його невиду́жною хворобою.

День за днем она длилась, пока к концу второго года внутренности царя не выпали от болезни, и он умер в страшных муках. Народ не развел костра из благовоний в его память, как это делали в память его предков.2

І сталося по певному ча́сі, коли надійшов кінець двох років, вийшли його ну́трощі від хвороби його, і він помер у тяжки́х бо́лях. А народ його не зробив для нього спа́лення па́хощів, як робили спа́лення батькам його.

Было Иораму тридцать два года, когда стал он царем, восемь лет он правил в Иерусалиме. Он умер, никем не оплаканный, похоронили его в Городе Давидовом, но не в царских гробницах.

Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі. І відійшов він, і ніхто за ним не жа́лував; і поховали його в Давидовому Місті, та не в царськи́х гроба́х.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

17 [1] — Так в некот. евр. рукописях; масоретский текст: Иоахаза.

19 [2] — Ср. 16:14.

« 20 глава 22 глава »