2 Паралипоменон 13 глава

Вторая книга Паралипоменон
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

В восемнадцатый год правления царя Иеровоама в Израиле Авия стал царем Иудеи.

Вісімнадцятого року царя Єровоама та зацарював Авійя над Юдою.

Он царствовал три года в Иерусалиме. Мать его Мааха была дочерью Уриэля из Гивы. Между Авией и Иеровоамом шла война.

Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Міхая, дочка́ Уріїла з Ґів'ї. І війна́ точилася між Авійєю та між Єровоамом.

Авия собрал на войну отборное войско — четыреста тысяч лучших воинов. Иеровоам вышел воевать против него с войском в восемьсот тысяч отборных воинов.

I зачав Авійя війну́ з ві́йськом хоробрих воякі́в, — чотири сотні тисяч ви́браних мужів, а Єровоам приготовився до війни з ним з вісьмома́ сотнями тисяч ви́браних мужів, хоробрих воякі́в.

Авия встал на вершине горы Цемараим в нагорье Ефремовом и сказал: «Слушай меня, Иеровоам и весь Израиль!

І встав Авійя з-над гори Цемараїм, що в Єфремових гора́х, та й сказав: „Послухайте мене, Єровоаме, та ввесь Ізраїлю!

Разве не знаете вы, что ГОСПОДЬ, Бог Израилев, дал Давиду царскую власть над всем Израилем навеки — дал ему и потомкам его — по Завету, по договору, скрепленному солью?!1

Чи ж не вам знати, що Господь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царство над Ізраїлем навіки, йому́ та синам його, соляною умовою?

Иеровоам, сын Невата, был слугой Соломона, сына Давида. Но восстал он против своего владыки.

Та встав Єровоам, Неватів син, раб Соломона, Давидового сина, і збунтувався на пана свого́.

Собрались вокруг него негодные и недостойные люди и бросили вызов Ровоаму, сыну Соломона. Ровоам же был неопытен и нерешителен2 и не мог им противостоять.

І зібралися до нього люди пусті, нікчемні, і стали міцніші від Рехав'ама, Соломонового сина. А Рехав'ам був юнак та м'якосердий, — і не був сильним проти них.

Теперь вы вознамерились выступить против царства ГОСПОДНЕГО, что доверено потомкам Давида, потому что вас — несметные полчища и есть у вас золотые тельцы, которых Иеровоам дал вам вместо Бога!3

А тепер ви говорите, щоб бути сильними проти Господнього царства в руці Давидових синів, а вас велика кількість, і з вами золоті тельці, яких Єровоам понаро́блював вам за богів.

Не вы ли изгнали священников ГОСПОДА, сынов Аароновых и левитов, и назначили, подобно прочим народам земли, своих собственных жрецов? У вас всякий может быть посвящен в жрецы вашим лжебогам — достаточно принести с собой тельца и семерых баранов!

Чи ж ви не повиганяли Господніх священиків, Ааро́нових синів, та Левитів? І понаставля́ли ви собі священиків, як ставлять наро́ди цих країв, — кожен, хто при́йде, щоб посвятитися молодим бичком та сімома́ баранами, то стає священиком для того, що не є Богом.

А наш Бог — ГОСПОДЬ! И мы не оставили Его! Священники наши, что служат пред ГОСПОДОМ, — все потомки Аарона, и лишь левиты имеют право помогать им.

А ми, Бог наш — Господь, і ми не полишили Його, а наші священики, що служать Господе́ві, це Ааронові сини, а Левити — при службі.

Они совершают всесожжения и воскуряют благовония каждое утро и каждый вечер, постоянно обновляют священные хлебы, что кладут пред Богом на чистый стол,4 зажигают золотой светильник и лампы его каждый вечер. Мы в точности исполняем волю ГОСПОДА, Бога нашего, а вы оставили Его.

І ми прино́симо Господе́ві цілопа́лення кожного ранку та кожного вечора, і запашне́ кадило, і уклада́ння хліба на чистому столі, і золотий свічник та лямпа́ди його, щоб запалювати кожного вечора, бо ми стереже́мо службу Господа, нашого Бога, а ви полишили Його!

Вы видите, нас ведет за собою Бог!5 И есть у священников Его громкие трубы, чтобы призвать на битву против вас! О сыны Израилевы! Не идите против6 ГОСПОДА, Бога отцов ваших, не будет в этом у вас успеха».

І ось з нами на чолі Бог, і священики Його, і голосні су́рми, щоб сурми́ти на вас. Ізраїлеві сини, — не воюйте з Господом, Богом вашим, бо вам не поведе́ться!“

Иеровоам тем временем послал воинов в засаду, чтобы они зашли с тыла; таким образом, сам он стоял перед иудеями, а позади них был отряд, посланный в засаду.

А Єровоам вирядив за́сідку, щоб пішла позад них, — і були вони перед Юдою, а за́сідка — позад них.

Когда иудеи повернулись и увидели, что на них нападают и спереди и сзади, они воззвали к ГОСПОДУ, и священники затрубили в свои трубы.

І обернулися юдеї, аж ось у них бій спе́реду та зза́ду! І кли́кали вони до Господа, а священики сурми́ли в су́рми...

Иудеи издали боевой клич, и, когда клич раздался, Бог разбил Иеровоама и всех израильтян на глазах у Авии7 и всех иудеев.

І закричали юдеї. І сталося, як юдеї закричали, то Бог ударив Єровоама та всього Ізраїля перед Авійєю та перед Юдою.

Израильтяне обратились в бегство, преследуемые8 иудеями, и Бог предал израильтян в руки иудеев.

І повтікали ізра́їльтяни перед Юдою, і Бог дав їх в їхню руку.

Авия со своим войском нанес израильтянам тяжкое поражение; пятьсот тысяч лучших воинов потеряли израильтяне в той битве.

І вдарили в них Авійя та народ його великою по́разою, і попа́дали трупи з Ізраїля, — п'ять сотень тисяч ви́браних мужів!

Так израильтяне были покорены иудеями, а жители Иудеи торжествовали, потому что они полагались на ГОСПОДА, Бога отцов их.

І впокорилися Ізраїлеві сини того ча́су, а Юдині сини зміцніли, — бо опиралися на Господа, Бога їхніх батьків.

Авия преследовал Иеровоама и захватил несколько его городов: Бет-Эль с его окрестными селениями, Ешану с его окрестными селениями и Эфрон с его окрестными селениями.

І гнався Авійя за Єровоамом, і здобув від нього міста́: Бет-Ел та залежні його міста, і Єшану та залежні її міста, і Ефрон та залежні його міста.

Иеровоам не смог достичь былого могущества при Авии. ГОСПОДЬ поразил его, и он умер.

І Єровоам не затримав сили вже за днів Авійї. І вдарив його Господь, і він помер.

Авия же усиливался. У него было четырнадцать жен, от которых у него родились двадцать два сына и шестнадцать дочерей.

І зміцнився Авійя, і взяв собі чотирна́дцять жіно́к, і породив двадцять і двоє синів та шістнадцятеро дочо́к.

Остальные события в царствование Авии, слова его и дела записаны в повествовании пророка Иддо.

А решта Авійєвих діл, і дороги його та слова́ його описані в історії пророка Іддо.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

5 [1] — Букв.: Завету соли; соль использовалась при всех жертвоприношениях не только как средство, предохраняющее от разложения, но и как символ неизменности.

7 [2] — Букв.: слаб / мягок сердцем.

8 [3] — Букв.: сделал для вас богами.

11 [4] — См. примеч. к 2:4.

12 [5] — Букв.: с нами во главе Бог.

12 [6] — Букв.: не боритесь против.

15 [7] — Букв.: перед Авией.

16 [8] — Букв.: перед.

« 12 глава 14 глава »