2 Паралипоменон 23 глава

Вторая книга Паралипоменон
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

На седьмой год священник Ехояда, набравшись мужества, вступил в союз с главами сотен: Азарьёй, сыном Ерохама, Измаилом, сыном Ехоханана, Азарьёй, сыном Оведа, Маасеёй, сыном Адаи, и Элишафатом, сыном Зихри.

Але сьомого року Йояда набрався сміливости й узяв собі до спілки начальників над сотнями: Азарію, сина Єрохама, Ізмаїла, сина Йоханана, Азарію, сина Овида, Масею, сина Адаї, та Елішафата, сина Зіхрі.

Они обошли всю Иудею, собрали из всех иудейских городов левитов и вождей родов Израилевых и вернулись в Иерусалим.

Вони перейшли Юдею й зібрали левітів з усіх юдейсьих міст і голів ізраїльських родин та й прийшли в Єрусалим.

В Храме Божием все собравшиеся вступили в союз с царем. Ехояда сказал им: «Царем должен быть сын царя! Так повелел ГОСПОДЬ потомкам Давида.

І вся громада уклала в Божому домі умову з царем. Йояда сказав їм: «Ось царський син. Він повинен бути царем, як вирік Господь про синів Давида.

И потому сделайте так: пусть третья часть священников и левитов, что заступают на службу в эту субботу, стерегут двери Храма,

Ось що ви зробите: третина вас, священики й левіти, що приходять на службу в суботу, буде за воротарів коло порогів;

другая треть — царский дворец, еще одна треть — ворота у подножия, а весь народ пусть соберется во дворах Храма ГОСПОДНЯ.

друга третина буде при царськім палаці, а остання третина буде коло брами Єсод; увесь же народ буде в дворах Господнього дому.

Пусть в Храм ГОСПОДЕНЬ никто не входит, кроме священников и левитов, заступающих на службу. Они совершили обряд освящения и потому могут войти, а народ пусть повинуется повелению ГОСПОДНЕМУ.

Ніхто нехай не входить у дім Господній, крім священиків та левітів, що служать. Вони можуть увійти, бо посвячені, а ввесь народ нехай тримається Господніх приписів.

Пусть левиты встанут вокруг царя с оружием в руках, и всякий, кто попытается войти в Храм, будет убит. Оставайтесь при царе, куда бы он ни пошел!»

Левіти нехай обступлять царя звідусіль, кожний із своєю зброєю в руці, і хто б не ввійшов у храм, того нехай уб'ють. (Нехай вони держаться) Царя, коли він буде входити або виходити.»

Левиты и все иудеи исполнили всё, что повелел им священник Ехояда: каждый взял своих людей — и тех, кто заступал на службу в субботу, и тех, кто был свободен, потому что священник Ехояда не отпустил ни одной из священнических черед.

Левіти та юдеї зробили все, що звелів священик Йояда: кожний забрав своїх людей, тих, що приходили на службу в суботу, разом з тими, що відходили в суботу, бо священик Йояда не звільнив черг.

Он раздал главам сотен копья и щиты царя Давида, которые хранились в Храме Божьем.

Потім священик Йояда роздав начальникам над сотнями списи та великі й малі щити царя Давида, що були в Божому домі,

Он расставил стражу с оружием в руках вокруг царя — от южной стороны Храма до северной, у жертвенника и вокруг Храма.

і поставив увесь народ, кожного зо зброєю в руці, від правого до лівого рогу дому, коло жертовника й коло дому, навколо царя.

Тогда Ехояда и его сыновья вывели царского сына, возложили на него царский венец и дали ему свиток Закона,1 провозгласили его царем, помазали его и стали восклицать: «Да здравствует царь!»

І вивели царського сина й наділи на нього вінець та відзнаки й настановили його царем. Йояда та його сини помазали його й закликали: «Нехай живе цар!»

Услышав, как народ и стража шумят и славят царя, Гофолия вышла к собравшимся в Храме ГОСПОДНЕМ.

Почувши клик народу, що збігався та вигукував до царя, Аталія вийшла до народу в дім Господній.

И тут она увидела, что на возвышении стоит царь, подле него — военачальники и трубачи, простой народ ликует под звуки труб, а певцы под звуки музыкальных инструментов поют гимны. Разодрав одежды, Гофолия закричала: «Измена, измена!»

Поглянула — аж ось стоїть цар на своєму місці при вході, і князі й сурми коло царя, а ввесь народ краю, радий, сурмить. І співці з музичними приладами були там і голосно прославляли. Тоді Аталія роздерла на собі одежу й закричала: «Зрада, зрада!»

Священник Ехояда велел главам сотен и прочим военачальникам: «Выведите ее прочь за пределы Храма, а тех, кто пойдет за ней, убейте мечом!» Так рассуждал священник: «Нельзя предавать ее смерти в Храме ГОСПОДНЕМ».

Священик Йояда дав такий наказ начальникам над сотнями, що правили військом: «Виведіть її геть за двір, а хто піде слідом за нею, буде порубаний мечем, бо священик велів: Не вбивайте її, мовляв, у домі Господньому.»

Гофолию схватили, вывели через Конские ворота ко входу в царский дворец, и там она была убита.

І вони поклали на неї руки, а як вона ввійшла до входу кінської брами царського палацу, там убили її.

Священник Ехояда, народ и царь заключили завет, договор о том, что все они будут народом ГОСПОДНИМ.

Йояда заключив союз між собою й усім народом та царем, щоб їм бути народом Господнім.

И люди пошли к капищу Ваала и разорили его, разрушив и жертвенники, и изображения, а Маттана, жреца Ваала, убили прямо перед жертвенниками.

І ввесь народ пішов у божницю Ваала й зруйнував її; жертовники її та бовванів її порозбивали, а Маттана, жерця Ваалового, вбили перед жертовниками.

Священник Ехояда велел священникам и левитам заботиться о Храме ГОСПОДНЕМ, по установлениям Давида, совершать в Храме всесожжения ГОСПОДУ с ликованием и пением, как записано в Законе Моисеевом и заповедано Давидом.

І доручив Йояда догляд за Господнім домом священикам та левітам, що Давид розділив був на черги для Господнього дому, щоб приносити всепалення. Господеві, як написано в законі Мойсея, з радощами та співами, за велінням Давидовим.

У ворот Храма ГОСПОДНЕГО он поставил стражников, чтобы никто не мог войти внутрь, если он нечист по какой-либо причине.

Він поставив воротарів коло воріт Господнього дому, щоб ніхто нечистий від чогобудь не міг туди ввійти.

В сопровождении глав сотен, вельмож и начальников Ехояда вместе со всем народом вывел царя из Храма ГОСПОДНЕГО. Через Верхние ворота они вошли в царский дворец. Иоаса возвели на царский престол.

Нарешті, взяв він начальників над сотнями, вельмож, старшину в народі і ввесь народ краю, вивів царя з Господнього дому і, ввійшовши через верхні ворота в царський палац, посадили вони царя на царський престіл.

Народ страны ликовал, в городе установилось спокойствие; Гофолия была казнена.2

Увесь народ краю радів, і місто заспокоїлось. А Аталію зарубано мечем.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

11 [1] — Букв.: Свидетельство; друг. возм. пер.: знаки власти. См. примеч. к Исх 16:34.

21 [2] — Букв.: убита мечом.

« 22 глава 24 глава »