1 Царств 6 глава

Первая книга Царств
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Ковчег ГОСПОДЕНЬ находился на филистимской равнине семь месяцев.

Ковчег Господній пробув сім місяців у філістимлянському краї.

Филистимляне призвали жрецов и гадателей и спросили: «Что нам делать с ковчегом ГОСПОДНИМ? Расскажите, как нам вернуть его на место!»

А тоді філістимляни скликали жерців і ворожбитів та й спитали: «Що нам чинити з ковчегом Господнім? Скажіть нам, як нам його повернути на своє місце?»

Те ответили: «Если вы хотите отослать ковчег Бога Израилева, то не отсылайте его просто так, а принесите Богу1 жертву за провинность.2 Тогда вы исцелитесь и узнаете, за что Он наказывает вас».

Ті відповіли: «Якщо ви зважилися відіслати ковчег Бога Ізраїля, не відсилайте його без нічого: ви конче мусите для нього якесь відшкодування принести; тоді одужаєте й знатимете, чому його рука від вас не відвернулась.»

Они спросили: «Какую жертву за провинность принести Ему?» Те ответили: «По числу ваших областей3 — пять золотых изображений нарывов и пять золотых крыс,4 ведь всех вас и правителей ваших постигла одна и та же беда.

Ті спитали: «Яке ж нам відшкодування йому принести?» їм відповіли: «Згідно з числом князів філістимлянських — п'ять золотих ґуль і п'ять золотих мишей, бо кара одна для всіх вас і для князів ваших.

Поэтому сделайте изображения нарывов и крыс, которые опустошают вашу страну. Воздайте славу Богу Израилеву — может быть, тогда Он перестанет карать вас,5 ваших богов и вашу страну.

Зробіть, отже, зображення ґуль ваших та мишей, що пустошать землю, й воздайте славу Богові Ізраїля. Може, його рука стане легшою над вами, вашими богами й вашим краєм?

К чему вам упрямствовать, как упрямствовали египтяне и фараон? Ведь они вынуждены были отпустить израильтян, когда Господь6 посрамил их. И израильтяне ушли.

Чого б вам упиратись, як були уперлись єгиптяни та фараон? Вони їх не пускали, а ті все ж таки вийшли, коли Бог показав на них свою силу

Так что снарядите новую повозку и двух дойных коров, прежде не ходивших под ярмом: коров запрягите в повозку, а телят их отведите обратно в загон.

Візьміть, отже, та приготуйте новий віз і дві дійні корови, які в ярмі ще не ходили; і запряжіть ті корови до воза, а телята завернете від них в обору.

Возьмите ковчег ГОСПОДЕНЬ и поставьте на повозку, а рядом с ним — ящик с золотыми предметами, которые вы принесете Ему как жертву за провинность. Потом отпустите повозку, куда повезут ее коровы,

Тоді візьміть ковчег Господній та поставте його на віз; золоті ж речі, що ви дасте йому на відшкодування, покладіть У торбу збоку та й пустіть, хай собі йде.

а сами наблюдайте: если ковчег отправится в свою страну, к Бет-Шемешу, то эту великую беду наслал на нас Бог, а если нет, то мы будем знать, что не Его рука поразила нас и что беда эта постигла нас случайно».

Але вважайте: якщо він, по дорозі у свій край, піде на Бет-Шемеш, то, значить, він учинив нам це велике лихо; а коли ні, то знатимемо, що не його рука нас побила, а сталося це з нами випадком.»

Так и поступили эти люди: взяли двух дойных коров и запрягли в повозку, а телят их оставили в загоне.

Так і зробили люди: взяли дві корови дійні та й запрягли до воза, а телят замкнули в оборі.

Поставили на повозку ковчег ГОСПОДЕНЬ и ящик с золотыми крысами и изображениями нарывов.

Поставили ковчег Господній на возі й торбу з золотими мишами й зображеннями ґуль.

Коровы пошли по дороге, прямо ведущей к Бет-Шемешу: шли они, не сворачивая ни вправо, ни влево, и мычали, а филистимские правители шли следом за ними до самого Бет-Шемеша.

І рушили корови просто дорогою, що на Бет-Шемеш, тим самим шляхом усе наперед ішли далі й ревли, йдучи, і не звертали ні праворуч, ні ліворуч. Князі ж філістимлянські йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу.

В полях Бет-Шемеша в то время жали пшеницу, и когда жнецы подняли глаза свои, то увидели ковчег и возликовали.

А бет-шемешські люди жали якраз тоді пшеницю в долині. І як підвели очі, то побачили ковчег і з радістю пішли йому назустріч.

Повозка доехала до участка Иисуса из Бет-Шемеша и остановилась там, где был огромный камень. Люди Бет-Шемеша порубили повозку на дрова и принесли коров во всесожжение ГОСПОДУ.

Віз же дійшов до поля Ісуса у Бет-Шемеші й там зупинився. А був там величезний камінь. І порубали вони воза на дрова, а корови принесли Господеві на всепалення.

Затем ковчег ГОСПОДЕНЬ и ящик, в котором были золотые предметы, левиты сняли и поставили на тот огромный камень, а жители Бет-Шемеша принесли в этот день ГОСПОДУ всесожжения и прочие жертвы.

Левіти зняли ковчег Господній і торбу, що була при ньому, і золоті речі, які були в ній, поставили на камені великім, а бет-шемешські люди принесли всепалення й закололи того дня Господеві жертви.

Увидев это, пять филистимских правителей в тот же день вернулись в Экрон.

П'ять князів філістимлянських бачили те й того ж дня повернулися в Екрон.

Золотых изображений нарывов, что филистимляне принесли в жертву ГОСПОДУ за провинность, было пять, по одному за каждый город: одно за Ашдод, одно за Газу, одно за Ашкелон, одно за Гат и одно за Экрон.

Ось які були ті золоті ґулі, що філістимляни принесли Господеві на відшкодування: одну за Ашдод, одну за Газу, одну за Аскалон, одну за Гат, одну за Екрон.

А золотых крыс было по числу филистимских крепостей вместе с их предместьями в пяти областях.7 (Огромный камень, на который поставили ковчег ГОСПОДЕНЬ, и по сей день стоит на поле Иисуса из Бет-Шемеша.)

А золотих мишей було стільки, скільки всіх філістимлянських міст, що під п'ятьма князями, від укріплених міст до відкритих сіл. Свідок тому величезний камінь, що на ньому поставили ковчег Господній, що й по цей день стоїть на полі Ісуса-шемешія.

Тем временем люди Бет-Шемеша стали заглядывать в ковчег ГОСПОДЕНЬ, и за это поразил ГОСПОДЬ семьдесят человек [из пятидесяти тысяч].8 В скорбь повергло народ жестокое поражение от ГОСПОДА.

Сини ж Єхонії не раділи разом із людьми, коли споглядали на ковчег Господній, і Господь убив із них сімдесят чоловік. Засумував народ, що Господь побив його так сильно.

Люди Бет-Шемеша стали говорить: «Кто сможет устоять перед ГОСПОДОМ, этим святым Богом? Хоть бы кто-нибудь взял да унес от нас этот ковчег! »9

І говорили бет-шемешські люди: «Хто може встоятись перед Господом, цим святим Богом? До кого б його від нас відіслати?»

Отправили они гонцов к жителям Кирьят-Еарима со словами: «Филистимляне возвратили ковчег ГОСПОДЕНЬ — придите и заберите его».

І вислали гінців до мешканців Кіріят-Єаріму, щоб їм сказати: «Повернули назад філістимляни ковчег Господній. Прийдіть, візьміть його до себе.»

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

3 [1] — Букв.: Ему.

3 [2] — Или: жертву признания вины; то же в ст. 4, 8 и 17. См. Лев 5:15,16; Лев 7:1−10.

4 [3] — Букв.: правителей.

4 [4] — Или: мышей.

5 [5] — Или: отведет от вас Свою (карающую) руку.

6 [6] — Букв.: Он.

18 [7] — Или: от укрепленного города до неогороженного поселка.

19 [8] — Букв.: семьдесят человек (и) пятьдесят тысяч; в некот. рукописях: пятьдесят человек.

20 [9] — Или: к кому (должен) перейти (ковчег) от нас?

« 5 глава 7 глава »