1 Царств 3 глава

Первая книга Царств
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Отрок Самуил служил ГОСПОДУ при священнике Илии. Слово ГОСПОДНЕ было редким в те дни, видения — нечастыми.

Хлопчина ж Самуїл служив Господеві під доглядом Елі. Слово Господнє було рідким того часу, видіння не були часто.

И вот однажды, когда Илий уже лежал в постели (глаза его помутнели, и он уже ничего не видел),

Одного дня Елі поклався спати на звичайному місці — очі його слабшали, й він не міг уже бачити виразно, —

и светильник Божий еще не погас, а Самуил лег спать в Святилище1 ГОСПОДНЕМ, там, где располагался ковчег Божий, —

а світильник Божий не був ще згашений, і Самуїл лежав у Господнім храмі там, де стояв ковчег Божий.

воззвал ГОСПОДЬ к Самуилу, и тот ответил: «Я здесь».

Аж ось Господь озвавсь: «Самуїле! Самуїле!» Цей відповів: «Ось я!»

Он побежал к Илию и сказал: «Я пришел, ты ведь звал меня». Но тот ответил: «Нет, не звал, ступай, ложись». Самуил ушел и лег.

І побіг до Елі й каже: «Ось я! Кликав ти мене?» Той каже: «Ні, не кликав. Лягай спати.» І він пішов спати.

И снова позвал его ГОСПОДЬ: «Самуил!» Встал Самуил, пошел к Илию и сказал: «Я пришел, ты же звал меня!» Но тот ответил: «Нет, не звал, сын мой, ступай, ложись».

Господь же озвавсь знову: «Самуїле! Самуїле!» Схопився Самуїл, пішов до Елі й каже: «Ось я! Кликав ти мене?» «Не кликав я тебе, мій сину, — відповів Елі, — лягай собі спати!»

Ведь Самуил еще не знал голоса ГОСПОДА, не открывалось ему прежде слово ГОСПОДНЕ.

Самуїл не знав ще Господа, бо Господнє слово йому ще не об'являлося.

И снова, в третий раз воззвал ГОСПОДЬ к Самуилу, тот встал, пошел к Илию и сказал: «Я здесь, ты же звал меня!» Тогда понял Илий, что это ГОСПОДЬ зовет отрока.

Знову Господь озвавсь до Самуїла, втрете; і схопивсь він, прийшов до Елі й каже: «Ось я! Кликав ти мене?» Тоді Елі збагнув, що то Господь кликав хлопчину,

Илий сказал Самуилу: «Ступай, ложись и, когда позовут тебя, отвечай: „Говори, ГОСПОДИ, слушает слуга Твой!“» Ушел Самуил и снова лег в постель.

тож і каже до Самуїла: «Йди но, лягай спати, а коли тебе покличуть, скажеш: Говори, Господи, слуга твій слухає.» І Самуїл пішов і ліг на своєму місці.

Явился тогда ГОСПОДЬ, пришел и, как прежде, воззвал: «Самуил, Самуил!» А Самуил ответил: «Говори, Господи, слушает слуга Твой!»

Прийшов Господь, став і закликав, як і першими разами: «Самуїле! Самуїле!» Самуїл озвався: «Говори! Слуга твій слухає!»

И ГОСПОДЬ сказал Самуилу: «Ныне Я сотворю в Израиле такое, что зазвенит в ушах у всякого, кто о том услышит.

І сказав Господь до Самуїла: «Гляди, я зроблю таке в Ізраїлі, що в кожного, хто те почує, обіуш буде дзвеніти.

В тот день Я наведу на род Илия всё, что говорил о его роде, от начала до конца.

Того дня я здійсню на Елі все, що я сказав був про його родину, від початку до кінця!

Я же говорил ему, что род его будет навеки Мною осужден за грех, о котором он знал: сыновья его навлекали на себя проклятие,2 но он не препятствовал им.

Ти об'явиш йому, що я скараю його дім повіки за те злодіяння, бо він знав, як його сини зневажали Бога, а не скартав їх.

И потому Я поклялся роду Илия, что вовек его роду не загладить вины ни жертвоприношениями, ни дарами».

Тому — клянусь домові Елі! — не загладити повіки ні жертвами, ані офірами провини дому Елі.»

Самуил оставался в постели до утра, потом открыл двери Святилища ГОСПОДНЕГО, но рассказать Илию о видении боялся.

І лежав Самуїл аж до ранку, а вранці встав і відчинив двері Господнього храму. Боявся оповідати Елі про видіння,

Илий позвал Самуила: «Самуил, сын мой!» И он отозвался: «Я здесь!»

та Елі його покликав і каже: «Мій сину, Самуїле!» Той відповів: «Ось я!»

А Илий спросил: «Так какое слово было тебе возвещено? Прошу, не скрывай от меня! Пусть так-то поступит с тобой БОГ и еще добавит, если скроешь от меня хоть одно возвещенное тебе слово».

І спитав: «Що він тобі сказав? Не крий, прошу, від мене! Хай Бог зішле на тебе це й те, та ще й причинить, коли ти затаїш щось із усього того, що він сказав до тебе.»

И тогда Самуил пересказал ему все эти слова, ничего не скрывая. На это Илий сказал: «Он — ГОСПОДЬ, что пожелает Он, то пусть и сотворит».

От і відкрив йому Самуїл усе, нічого не затаїв від нього. Елі сказав: «Він — Господь! Хай чинить те, що йому довподоби!»

А Самуил подрастал, и ГОСПОДЬ был с ним, и ни одно сказанное Им слово не пропало впустую.

Самуїл виріс, і Господь був із ним і не дав ані одному його слову впасти на землю.

И весь Израиль от Дана до Беэр-Шевы узнал, что Самуил — воистину пророк ГОСПОДЕНЬ.

Ввесь Ізраїль, від Дану аж до Версавії, взнав, що Самуїл був наставлений Господнім пророком.

ГОСПОДЬ продолжал являться в Силоме: ГОСПОДЬ в Силоме открывался Самуилу в слове ГОСПОДНЕМ.

Господь з'являвся в Шіло й далі, по тім, як був відкрився Самуїлові в Шіло в слові Господнім.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

3 [1] — Или: Храме, т. е. в Скинии, Шатре Откровения.

13 [2] — LXX: богохульствуют.

« 2 глава 4 глава »