Есфири 1 глава

Книга Есфири
Перевод Десницкого → Переклад Куліша та Пулюя

Вот что случилось во дни Артексеркса — того самого Артаксеркса, который царствовал над ста двадцатью семью областями от Инда до Куша.

І було за часів Артаксеркса, — сей Артаксеркс царював над сто двайцятьма сьома країнами від Индиї до Етиопиї, —

Тогда царь Артаксеркс восседал на царском престоле в укрепленном городе Сузы.

Того часу, як царь Артаксеркс сїв на свій царський престол, що в Сузах, престольному містї,

На третий год своего царствования он устроил у себя празднество для правителей и служителей: персидской и мидийской знати, областных начальников и правителей.

На третьому роцї свого царювання справив він бенкет усїм князям своїм служащим при ньому, головним начальникам над Перським та Мидийським військом і намісникам у країнах своїх,

Он показывал им богатство и славу своего царства, его блеск и великолепие много дней подряд — сто восемьдесят дней.

Показуючи велике багацтво царства свого та инший блеск величностї своєї через багато днїв, се б то через сто вісїмдесять днїв.

А когда завершились эти дни, устроил празднество для всего народа, какой только находился в укрепленном городе Сузах от мала до велика — семидневное празднество в саду при царском дворце:

А коли минули сї днї, справив царь свому народові, що знаходився в престольному містї Сузах, від великого до малого, семиденний бенкет на садовому дворі царського дому.

под белоснежными и пурпурными полотнищами, натянутыми при помощи льняных и червленых шнуров на серебряных шестах и мраморных столбах стояли золотые и серебряные ложа, а пол был вымощен мрамором, перламутром и самоцветами.

Білі, різноцьвітні й яхонтової барви вовняні тканини, завішені на висонових та пурпурових шнурках, висїли на срібних каблучках та марморових стовпах.

Питье подавали в сосудах золотых и сосудах серебряных, царь в изобилии угощал народ царским вином,

Золоті й срібні ложа були на помостї, виложеному зеленим каменем і мармором, і перловиною й чорним каменем.

и пили по указу без ограничений, кто сколько пожелает — именно так царь и повелел поступать всем управителям во дворце.

Напитки подавано в золотому посудї і все в инчих та в инчих посудинах в цїнї на трийцять тисяч талантів; а вина царського було дуже багато, після богацтва царя. Питтє йшло в порядку; нїхто не силував, бо царь дав такий наказ усїм домозверхникам своїм, щоб чинили по волї кожного.

А внутри царского дворца Артаксеркса царица Вашти устроила празднество для женщин.

Та й цариця Астинь справила так само гостину для жіноцтва в царському домі царя Артаксеркса.

На седьмой день, когда царь развеселился от вина, он повелел Мехуману, Биззете, Харбоне, Бигте, Авагте, Зетару и Каркасу — семи евнухам, служившим царю Артаксерксу —

На сьомий день, як від вина розвеселилось серце в царя, сказав він Мегуманові, Бизтї, Харбонї, Бигтї і Авагтї, Зетарові й Каркасові — сїмом скопцям, що служили перед лицем царя Артаксеркса,

чтобы они привели к царю царицу Вашти, увенчанную царской короной, и показали ее народу и знати, ибо была она хороша собой и прекрасна.

Щоб привели царицю Астинь перед лице царя в царському вінцї, на те, щоб показати народам та князям красу її, бо вона була дуже гарна.

Но царица Вашти отказалась прийти по приказу царя, который передали ей евнухи — и царь сильно разгневался, ярость обуяла его.

Але цариця не схотїла прийти по наказу царя через скопцїв.

Тогда царь обратился к мудрецам, знатокам прежних времен: царь обычно вел свои дела в присутствии знатоков закона и правосудия,

І розсердився царь вельми, і лютість його запалала в йому. І спитав царь мудрецїв, що знали давні звичаї, — бо царські справи робились за радою всїх тямущих в законї й праві, —

и были к нему близки Каршена, Шетар, Адмата, Таршиш, Мерес, Марсена и Мамухан, семеро знатных персов и мидян, имевших доступ к царю и занимавших первые места в царстве.

А найблизшими до нього були тодї: Каршена, Шетар, Адмата, Тарсис, Мерес, Марсена, Мемухан, — сїм князїв Перських та Мидійських, що могли бачити лице цареве й седїли першими в царстві:

Он спросил: «Как по закону следует поступить с царицей Вашти за то, что не исполнила повеления царя Артаксеркса, переданного через евнухов?»

Як би вчинити по закону з царицею Астинею за те, що вона не поступила по слову царя Артаксеркса, переданому через скопцїв?

Мемухан ответил перед царем и правителями: «Не только перед царем виновна царица Вашти, но и перед всеми правителями, перед всеми народами, какие только есть по областям царства Артаксеркса.

І промовив Мемухан перед лицем царя й князїв: Не перед одним царем винна цариця Астинь, а перед усїма князями і перед усїма народами, що по всїх краях царя Артаксеркса;

Теперь поступок царицы побудит всех женщин с пренебрежением относиться к своим мужьям, они станут говорить: “Царь Артаксеркс повелел привести к себе царицу Вашти, а она не пошла”.

Бо вчинок царицин дійде до всїх жінок, і вони почнуть маловажити своїх чоловіків і казати муть: Царь Артаксеркс звелїв привести царицю Астинь перед своє лице, а вона не пійшла.

Сегодня знатные персиянки и мидянки прослышали о поступке царицы и нынче же расскажут о нем всей царской знати, и сколько же будет презрения, сколько гнева!

Тепер княгинї Перські й Мидийські, що почують про вчинок царицин, казати муть теж саме усїм царевим князям, і зневаги та пересердя буде немало.

Если это угодно царю, пусть примет он царское решение, пусть будет записано среди непреложных законов персов и мидян, что не увидит отныне Вашти царя Артаксеркса, а царское ее достоинство отдаст царь другой женщине, более достойной.

Коли се до вподоби цареві, нехай вийде від його царська постанова і запишеться в закони Перські та Мидійські, і не зміниться, що Астинь не входити ме перед лице царя Артаксеркса, а її царське становище царь передасть другій, що лїпша за неї.

И когда такой царский указ огласят по всему огромному царству, то все женщины, от мала до велика, станут чтить своих мужей».

Як почують про цю царську постанову, яка розійдеться по всьому царстві його, яке воно нї велике, тодї всї жінки шанувати муть своїх чоловіків, від великого до малого.

Слово Мемухана было угодно царю и его приближенным, и поступил царь по его слову.

І до вподоби було се слово в очах царя й князїв; і зробив царь по слову Мемухана,

Он разослал письма по областям своего царства, в каждую область принятыми в ней письменами, каждому народу на его собственном языке: «Мужчина — господин в своем доме», — провозгласили на языке каждого народа.

І послав по всїх краях царевих письма, писані в кожний край його письмом і до кожного народу його мовою, щоб кожний чоловік був паном в своїй господї, і щоб про це було оповіщено кожному на його рідній мові.

« 13 глава 2 глава »