Исаии 1 глава

Книга Исаии
Перевод Десницкого → Переклад Куліша та Пулюя

Видение об Иудее с Иерусалимом, которое было пророку Исайе, сыну Амоца, когда в Иудее царствовали Уззия, а затем Йотам, Ахаз и Хизкия.

Видиво Ісаїї, сина Амосового, яке видїв про Юдею й Ерусалим за Юдейських царів Уззії, Йоатама, Ахаза й Езекії:

Слушай, небо, и внимай, земля,ибо Господь говорит!— Я сыновей взрастил и воспитал,а они восстали на Меня!

Слухайте, небеса й вважай, земле, бо Господь говорить: Я виховав синів і дав зріст їм, а вони зворохобились проти мене.

Знает бык своего господина,осел — хозяйские ясли,а Израиль не знает,Мой народ не разумеет!

Віл знає господаря свого, й осел — ясла пана свого, а Ізраїль не знає мене, народ мій не розуміє.

Увы, греховное племя,народ, обремененный виной,злодейское семя, негодное потомство —оставили Господа,презрели Святыню Израиля,спиной к Нему повернулись!

О, горе, народе грішний, народе привалений беззаконностями, роде лиходїїв, сини погибелї! Покинули Бога, занедбали сьвятого Ізрайлевого, відступились взад від його!

Сколько же еще вас бить?Мятеж за мятежом!Вся голова в ранах,сердце совсем истомилось.

Куди, в яке місце вас іще бити, коли ви не перестаєте бути упрямими? Кожна голова в ранах, кожне серце хворе.

С головы до ногне осталось живого места —синяки да открытые раны,не омыты, не обвязаны,маслом не смягчены.

Від підошви в нозї та й до тїмя на голові нема в йому здорового місця: рани, синяки, рани гниючі не вичищені, не перевязані й не змягчені оливою.

Разорена ваша земля,города огнем сожжены,и на ваших глазах ваши поляобирают чужаки —разгром, как от набега чужеземцев.

То ж буде земля в вас опустошена, міста ваші огнем спалені; поля ваші в ваших таки очах чужі будуть пожерати; все опустїє, — звичайно, опустошене чужинцями.

Осталась дочь Сионакак шалаш в винограднике,сторожка на поле,или город в осаде.

І останесь дочка Сионська, наче шатро в винограднику, наче будка в городї, як місто збурене.

Не сохрани нам Господь Воинствмалого остатка —стали бы мы как Содом,уподобились бы Гоморре.

Як би Господь не зіставив із нас невеликого останку, — ми були б те, що й Содома, погибли б, як і Гоморра.

Слушайте слово Господне,правители Содома!Внимай учению нашего Бога,народ Гоморры!

Слухайте ж Господнє слово, ви, князї Содомські; вважай на науку Бога нашого, народе Гоморський!

— К чему мне множество ваших жертв, —говорит Господь, —пресытился Я сожженными баранамии жиром отборного скота,не угодна мне кровьтельцов, баранов, козлов!

Навіщо менї множество жертов ваших? говорить Господь. Я вже пересичений всепаленнями з баранів і товщею з годованого скоту, та й крові з назимків і ягнят та козенят я не хочу.

Вы приходите предстать предо Мной —но кто требует от васво дворах Моих топтаться?

Як приходите, щоб явитись перед лицем моїм, то хто від вас вимагає, щоб топтали двори мої?

Ни к чему вам таскать приношения,воскурения Мне ненавистны!Новомесячия, субботы да собрания —не выношу, когда празднуют злодеи!

Не носїть уже більше дарів надармо: паленнє кадила огидло менї; нових місяцїв і субот, та сходин сьвяточних не можу стерпіти: беззаконність поспіль із сьвяткуваннєм!

Новомесячия ваши и торжестваМне ненавистны;для Меня они — бремя,устал его нести!

Новомісяччя ваші й сьвята ваші ненавидить душа моя: вони стали ваготою менї, тяжко менї нести їх.

Простираете ко Мне руки —Я тогда отвожу глаза;множите молитвы — Я не слышу:руки ваши полны крови.

І коли ви простягаєте руки ваші, то я одвертаю очі мої від вас, а як ви умножуєте молитви ваші, то я їх не чую, ваші бо руки повні крови.

Омойтесь, очиститесь!Удалите злодеяния своипрочь с глаз Моих,прекратите творить зло;

Обмийтесь, станьте чистими; одкиньте далеко ледачі вчинки ваші зперед очій моїх; перестаньте чинити зло;

научитесь творить добро,ищите правды,порицайте угнетателей,окажите справедливость сироте,правый суд подайте вдове.

Навчітесь чинити добро; шукайте правди, рятуйте придавленого, обороняйте сироту, заступайте вдову;

Вот тогда приходите, и рассудим! —говорит Господь.Если ваши грехи багровеют —отбелю их, подобно снегу,пламенеют, наливаясь алым —как новую шерсть, отмою.

А тодї прийдїть — і розсудимось, — говорить Господь: Коли б гріхи ваші були, як багряниця — я, мов снїг їх убілю; коли б, як кармазин, були червоні, — обмию їх, як вовну.

Добровольно Мне покоритесь —будете вкушать земные блага.

Схочете слухняним робом у мене ходити, — буде вас земля усяким благом надїляти;

А если откажетесь, возмутитесь —самих вас пожрет меч.Так сказали уста Господни!

Затнетеся ж, опір ставши, — тодї меч пожере вас; се уста Господнї говорять!

Как же это сделалась блудницейпрежде верная столица,исполненная правосудия?Обитала в ней некогда правда,а теперь — убийцы.

О, як же розопсотилась столиця, колись така вірна й повна правого суду! Справедливість давно в нїй панувала, тепер — душогубцї.

Серебро твое стало шлаком,вино разбавлено водою;

Срібло твоє жужелицею стало, вино твоє розпущене водою;

вожди твои — сообщники повстанцев,ворам приятели!Все они любят взятки,за подарками гоняются,за сироту не заступятся,до жалобы вдовы им нет дела.

Князї твої — проступники й спільники злодїїв, на гостинцї ласі, користї шукають; сиротам нема в їх оборони, а справа вдовицї до них не доходить.

За это — пророчество вам от Владыки,Господа Воинств, Мощи Израиля:— Избавлюсь Я от врагов,отомщу неприятелям!

Тим то говорить Господь, Господь Саваот, сильний Ізраїлїв: О, я надоложу мою кривду від противників моїх, і помшчусь над ворогами моїми!

Занесу над тобой руку,очищу, как щелоком, твой нагар,твой шлак уничтожу!

Простягну на тебе руку, жужелицю з тебе счищу й віддїлю від тебе все олово.

Верну тебе судей, как прежде,советников, какие раньше были,и тогда назовут тебя городом праведным,столицей верной.

І поставлю в тебе суддїв, як з давен бувало, та й радників, як було за предків; а тодї славити муть тебе городом правди, столицею вірною.

Справедливость Сион искупит,обратившихся сынов его — праведность.

Сион із потали вийде правосуддєм, а ті, що вернуться до його, — справедливостю;

А злодеям и грешникам — одна гибель,забывшие Господа сгинут.

А всїм відступникам і грішникам — погибель, і хто Господа покинув — затратиться.

Стыд постигнет вас тогда за дубы священные,что так вам любезны,срам — за сады, что себе вы избрали!

А будуть вони покарані за ті дуброви, що такі вам любі, посоромлені за сади, що собі вибрали;

Будете как дуб с листвой опавшей,как сад, водой не орошенный.

І станеться з вами, як із тим дубом, що лист у його обпав, і як той сад, що води не має.

Сильный тогда станет паклей,а дело его — искрой,как займется — так никто не потушит.

І потужний станесь — сьміттєм, праця ж його — іскрою; й горіти муть разом, а нїхто не погасить.

2 глава »