Судей 1 глава

Книга Судей израилевых
Перевод Десницкого → Переклад Куліша та Пулюя

 
 

После смерти Иисуса Навина стали сыны Израилевы вопрошать Господа: «Какое из наших племен должно пойти первым войной на ханаанеян?»
 
Як умер Йозуа, поспитали Ізрайлитяне в Господа: Хто з нас мусить перше виступити проти Канаанїїв і воювати з ними?

Господь ответил: «Пусть сделает это племя Иуды. И знайте, эту страну Я отдаю в его руки».
 
І рече Господь: Юда нехай виступає. Я подам ту землю йому на поталу.

Тогда люди из племени Иуды сказали своим братьям из племени Симеона: «Пойдемте с нами отвоевывать у хананеев удел, по жребию доставшийся нашему племени, а потом мы пойдем с вами отвоевывать ваш удел». И племя Симеона присоединилось к ним.
 
Юда ж каже свойму братові Симеонові: Виступай ізо мною в моє займище, щоб нам укупі Канаанїїв воювати; тодї й я виступлю з тобою у твоє займище. От і виступив із ним Симеон.

Но когда же воины Иуды пошли в наступление, Господь отдал в их руки ханаанеев и периззеев, их войско в десять тысяч человек было разбито в Везеке.
 
І виступив Юда, і подав Господь Канаанїїв та Ферезіїв на поталу йому, так що вони побили їх під Безеком, десять тисяч чоловіка.

Там им попался правитель Везека, они вступили с ним в бой и нанесли поражение хананеям и перизеям.
 
І зіткнулись вони з Адонибезеком під Безеком, бились із ним та й побили Канаанїїв і Ферезіїв.

Правитель Везека бежал, они погнались за ним, схватили и отрубили ему большие пальцы на ногах и на руках.
 
Адонибезек же втїк, і вганяли вони за ним і зловили його та й утяли йому великі палцї на руках і на ногах.

Тогда сказал правитель Везека: «Семьдесят царей, которым я отрубил большие пальцы на руках и на ногах, подбирали крохи под моим столом. По моим делам воздал мне Бог!» Его отвели в Иерусалим, и там он умер.
 
Каже тодї Адонибезек: Семеро царів з утятими пальцями великими збірали крішки під столом у мене. Як робив я, так і менї воздав Господь. Повели його тодї в Ерусалим, там він і вмер.

Сыны Иудины воевали и с Иерусалимом, овладели им, перебили защитников мечом, а город предали огню.
 
І вдарили сини Юдині на Ерусалим, опанували його та й звоювали його в крівавому бою та й пустили город на пожежу.

Затем сыны Иудины отправились на войну с хананеями, которые населяли Нагорье, пустыню Негев и предгорья.
 
Потім двинули сини Юдині воювати Канаанїїв, що жили в горах.

Воины Иуды выступили против хананеев, живших в Хевроне (прежде Хеврон назывался Кирьят-Арба), и поразили Шешая, Ахимана и Талмая.
 
І виступив Юда проти Канаанїїв, що жили в Гебронї. Геброн же прозивався перше Киріят-Арба. І звоювали Сесая, Ахимава й Талмая, пагонцї Енакові.

Оттуда они пошли против жителей Девира (прежде Девир назывался Кирьят-Сефер),
 
Звідти двинув проти осадників Дабирських — Дабир же прозивавсь перш Киріят-Сефер.

причем Калев обещал: «Кто победит Кирьят-Сефер и захватит его, тому я отдам в жены дочь мою Ахсу».
 
І обіцяв Калеб: Хто Киріят-Сефер підневолить та й опанує, за того віддам дочку мою Ахсу.

Эту победу одержал Отниэль, сын Кеназа, младший брат Калева, и тот отдал ему в жены свою дочь Ахсу.
 
І опанував його Отниіл, син Кеназа, меншого брата Калебового, і оддав він за нього дочку свою Ахсу.

Однажды они вместе навещали Калева, а она как раз побуждала Отниэля выпросить у ее отца земельный надел. Она едва слезла с осла, как отец спросил ее: «Ну что тебе?» Она ответила:
 
Як же ведено її до нього, підучив він її, щоб випрохала в батька якесь поле. І скочила вона з осла, так що Калеб у неї спитав: Що тобі?

«Дай мне благословение! Ты одарил меня землей пустыни Негев, так подари же и источники воды!» Тогда Калев подарил ей и верхние, и нижние источники воды.
 
І відказала вона: Дай менї благословеннє; ти бо дав менї землю полуденню, то дай менї й водяні колодязї. І дав їй Калеб колодязї в горі й колодязї на низинї.

Кенеи, происходившие от Моисеева тестя, отправились из Города Пальм вместе с сынами Иудиными в Иудейскую пустыню, то есть в Негев около Арада. Там и поселились они среди израильского народа.
 
І сини (Етра) Кенеянина, тестя Мойсейового, повиходили із Пальмового міста (Ерихону) на Юдину пустиню, на підгіррє Арадське, й прийшовши туди, поосїдали осадами коло Амалекіїв.

А воины Иуды, вместе с воинами Симеона, своими братьями, отправились на бой с хананеями, жившими в Цефате, разбили их, предали заклятью Цефат и дали поселению новое имя Хорма.
 
Юда ж двинув із братом Симеоном, і звоювали вони Канаанїїв, що жили в Сефат-городї, та й роспростерли на нього проклін. Через те проложено йому прізвіще Горма-город.

Также они захватили Газу с ее округой, Ашкелон с округой и Экрон с округой.
 
І звоював Юда Газу і займище її, Аскалон і Екрон із їх гряницями.

Господь был с племенеи Иуды, и так они овладели всем Нагорьем. Но от жителей долин избавиться они не смогли, потому что у тех были колесницы, окованные железом.
 
І був Господь з Юдою, так що він звоював нагірню землю. Подолян же не здолїв прогнати, бо в них були залїзні колесницї.

Калеву отдали Хеврон, как и обещал ему Моисей, и он изгнал оттуда трех сынов Анаковых.
 
І надїлили вони Калебові Геброн, як заповідав Мойсей, і повиганяв Калеб звідти трех синів Енакових.

А от евусеев, живших в Иерусалиме, не избавились сыны Вениаминовы, и остались жить евусеи с сынами Вениаминовыми вплоть до сего дня.
 
Евузіїв же, осадників Ерусалимських, не повиганяли сини Беняминові, от і зістались Евузії при синах Беняминових жити в Ерусалимі по сей день.

Воины дома Иосифа также выступили против Бет-Эля, и Господь был с ними.
 
Сини ж Йосифові виступили й собі проти Бетеля, і Господь був із ними.

Они стали осматривать укрепления Бет-Эля (прежнее имя города было Луз),
 
І розглядали сини Йосифові Бетель — сей город прозивався перше Лузом —

и тут стражникам попался какой-то человек, выходивший из города. Они попросили его: «Ты покажи нам, как пробраться в город, и мы отплатим тебе добром!»
 
І зуздріли розглядники чоловіка, що йшов у город, і сказали йому: Ось покажи нам, де можна вломитись у город, так ми тобі подякуємо.

Он показал им, как пробраться в город, и тогда они поразили его жителей мечом, а человека того отпустили вместе с семьей.
 
Він і показав їм, де можна вломитись у город, і завоювали вони город у крівавому бою, чоловіка ж того і всю родину його випустили.

Он отправился в землю хеттов и основал город, дав ему имя Луз, и это имя остается за ним по сей день.
 
Той чоловік подавсь у Гетійську землю, збудував город і проложив йому прізвище Луз. Так зветься він і по сей день.

Племя Манассии не сумело завладеть Бет-Шеаном с окрестными селениями, Таанахом с окрестными селениями, не одолело оно жителей Дора с окрестными селениями, жителей Ивлеама с окрестными селениями, жителей Мегиддо с окрестными селениями — хананеи прочно держались за эту землю.
 
І Манассій не прогнав осадників із Бет-Сана і присїлків його, осадників Дора з урочищами його, осадників Іблеаму з урочищами його, та осадників Мегидди з урочищами його. Так і вдалось Канаанїям зістатись на житлї в цїй країнї.

Когда народ Израиля стал могущественным, то заставил хананеев работать на себя, но так и не избавился от них.
 
Як же вбивсь Ізраїль у потугу, зробив він Канаанїїв свойми крепаками, а повиганяти не повиганяв,

Так и племя Ефрема не избавилось от хананеев, живших в Гезере — так и остались они жить в Гезере среди ефремлян.
 
І Ефраїм не повиганяв Канаанїїв, що жили в Газері; так і зістались Канаанїї на житлї в Газері.

Племя Завулона не избавилось от обитателей Китрона и обитателей Нахалола, ханенеи остались среди них как подневольные работники.
 
І Зебулон не повиганяв осадників Китронських і осадників Наглолських; так і зостались Канаанїї проміж ними на житлї, та й платили їм дань.

Племя Асира не избавилось от обитателей Акко, обитателей Сидона, Ахлава, Ахзива, Нелбы, Апика и Рехова,
 
І Ассер не повиганяв осадників Акковських і осадників Сидонських і Ахлавських, Ахзивських, Гелвийських, Афеківських та Реховських.

и люди Асира так и жили среди хананеев, которые населяли ту землю и от которых не смогли избавиться.
 
От і жили Ассерії серед Канаанїїв, осадників тої землї, бо не повиганяли їх.

Племя Неффалима не избавилось от обитателей Бет-Шемеша и обитателей Бет-Аната — так и жили они среди хананеев, населявших ту землю, а население Бет-Шемеша и Бет-Аната заставили работать на себя.
 
І Нафталїй не повиганяв осадників Бет-Самиських й осадників Бет-Анама, і жив серед Канаанїїв, що державили землею; осадники ж Бет-Самиські зробились крепаками їх.

Амореи тем временем зажали сынов Дана в нагорье, не позволяя им спуститься на равнину.
 
Аморії ж стїснили Данїїв у горах і не давали їм спускатись на поділлє.

Так и держались амореи за гору Херес, за Аялон и Шаалвим, но когда сыны Иосифа стали могущественными, то заставили их работать на себя.
 
І остались Аморії на горі Херес, в Аялонї й у Саалбимі. Як почав же брати над ними гору дом Йосифів, поробились вони крепаками.

Пределы аморейские начинаются от Подъема Скорпионов, от Селы и далее.
 
І роспростерлось займище Аморіїв від Скорпийонового проходу далеко в гори.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.