Richter 1 глава

Richter
Elberfelder Bibel 2006 → Переклад Куліша та Пулюя

Und es geschah nach dem Tod Josuasⓐ, da befragten die Söhne Israel den HERRNⓑ und sagten: Wer von uns soll zuerst gegen die Kanaaniter hinaufziehenⓒ, um gegen sie zu kämpfenⓓ?

Як умер Йозуа, поспитали Ізрайлитяне в Господа: Хто з нас мусить перше виступити проти Канаанїїв і воювати з ними?

Und der HERR sprach: Juda soll hinaufziehenⓔ. Siehe, ich habe das Land in seine Hand gegebenⓕ.

І рече Господь: Юда нехай виступає. Я подам ту землю йому на поталу.

Und Juda sagte zu seinem Bruder Simeon: Zieh mit mir hinauf in mein Los, dass wir ‹gemeinsam› gegen die Kanaaniter kämpfen, dann will auch ich mit dir in dein Los ziehen! Da zog Simeon mit ihm.

Юда ж каже свойму братові Симеонові: Виступай ізо мною в моє займище, щоб нам укупі Канаанїїв воювати; тодї й я виступлю з тобою у твоє займище. От і виступив із ним Симеон.

Und Juda zog hinauf, und der HERR gab die Kanaaniter und die Perisiter in ihre Hand; und sie schlugen sie bei Besek, zehntausend Mann.

І виступив Юда, і подав Господь Канаанїїв та Ферезіїв на поталу йому, так що вони побили їх під Безеком, десять тисяч чоловіка.

Und sie fanden den Adoni-Besek in Besek und kämpften gegen ihn. Und sie schlugen die Kanaaniter und die Perisiterⓖ.

І зіткнулись вони з Адонибезеком під Безеком, бились із ним та й побили Канаанїїв і Ферезіїв.

Und Adoni-Besek floh. Sie aber jagten ihm nach, packten ihn und hieben ihm die Daumen seiner Hände und ‹die großen Zehen› seiner Füße ab.

Адонибезек же втїк, і вганяли вони за ним і зловили його та й утяли йому великі палцї на руках і на ногах.

Da sagte Adoni-Besek: Siebzig Könige, denen die Daumen ihrer Hände und ‹die großen Zehen› ihrer Füße abgehauen waren, lasen ‹Reste› auf unter meinem Tischⓗ. So wie ich getan habe, so hat Gott mir vergoltenⓘ. Und sie brachten ihn nach Jerusalem, dort starb er.

Каже тодї Адонибезек: Семеро царів з утятими пальцями великими збірали крішки під столом у мене. Як робив я, так і менї воздав Господь. Повели його тодї в Ерусалим, там він і вмер.

Und die Söhne Juda kämpften um Jerusalem und nahmen es ein und schlugen es mit der Schärfe des Schwertes, und die Stadt steckten sie in Brandⓙ.

І вдарили сини Юдині на Ерусалим, опанували його та й звоювали його в крівавому бою та й пустили город на пожежу.

Danach zogen die Söhne Juda hinab, um gegen die Kanaaniter zu kämpfen, die das Gebirge und das Südland[1] und die Niederung[2] bewohntenⓚ.

Потім двинули сини Юдині воювати Канаанїїв, що жили в горах.

Und Juda ging gegen die Kanaaniter vor, die in Hebron wohnten; der Name Hebrons war aber früher Kirjat-Arba; und sie schlugen Scheschai und Ahiman und Talmaiⓛ.

І виступив Юда проти Канаанїїв, що жили в Гебронї. Геброн же прозивався перше Киріят-Арба. І звоювали Сесая, Ахимава й Талмая, пагонцї Енакові.

Und von dort ging er gegen die Bewohner von Debir vor; der Name von Debir war aber früher Kirjat-Sefer.

Звідти двинув проти осадників Дабирських — Дабир же прозивавсь перш Киріят-Сефер.

ⓜ Und Kaleb sagte: Wer Kirjat-Sefer schlägt und es einnimmt, dem gebe ich meine Tochter Achsa zur Frau.

І обіцяв Калеб: Хто Киріят-Сефер підневолить та й опанує, за того віддам дочку мою Ахсу.

Da nahm es Otniëlⓝ ein, der Sohn des Kenas, der Bruder Kalebs — jünger als er —; und er gab ihm seine Tochter Achsa zur Frau.

І опанував його Отниіл, син Кеназа, меншого брата Калебового, і оддав він за нього дочку свою Ахсу.

Und es geschah, als sie herbeikam, da trieb sie ihn an[3], von ihrem Vater das Feld zu fordern. Und sie sprang vom Esel herab. Da sagte Kaleb zu ihr: Was hast du?

Як же ведено її до нього, підучив він її, щоб випрохала в батька якесь поле. І скочила вона з осла, так що Калеб у неї спитав: Що тобі?

Und sie sagte zu ihm: Gib mir einen Segen[4]! Denn ein ‹dürres› Südland hast du mir gegeben[5], so gib mir auch Wasserquellen! Da gab ihr Kaleb die oberen Quellen und die unteren Quellen.

І відказала вона: Дай менї благословеннє; ти бо дав менї землю полуденню, то дай менї й водяні колодязї. І дав їй Калеб колодязї в горі й колодязї на низинї.

Und die Söhne des Keniters[6]ⓞ, des Schwiegervaters des Moseⓟ, waren mit den Söhnen Juda aus der Palmenstadtⓠ heraufgezogen in die Wüste Juda, die im Süden von Arad ‹liegt›; und sie gingen hin und wohnten bei dem Volk[7]ⓡ.

І сини (Етра) Кенеянина, тестя Мойсейового, повиходили із Пальмового міста (Ерихону) на Юдину пустиню, на підгіррє Арадське, й прийшовши туди, поосїдали осадами коло Амалекіїв.

Und Juda zog mit seinem Bruder Simeon hin, und sie schlugen die Kanaaniter, die Zefat bewohnten. Und sie vollstreckten an ihnen den Bann und gaben der Stadt den Namen Horma[8]ⓢ.

Юда ж двинув із братом Симеоном, і звоювали вони Канаанїїв, що жили в Сефат-городї, та й роспростерли на нього проклін. Через те проложено йому прізвіще Горма-город.

Doch nahm Juda Gazaⓣ und sein Gebiet nicht in Besitz[9], ebenso Aschkelonⓤ und sein Gebiet und Ekronⓥ und sein Gebiet.

І звоював Юда Газу і займище її, Аскалон і Екрон із їх гряницями.

Und der HERR war mit Judaⓦ, und er nahm das Gebirge in Besitz. Aber die Bewohner der Ebene waren nicht zu vertreiben, weil sie eiserne Wagen hattenⓧ.

І був Господь з Юдою, так що він звоював нагірню землю. Подолян же не здолїв прогнати, бо в них були залїзні колесницї.

Und sie gaben dem Kaleb Hebron, wie Mose geredet hatteⓨ; und er vertrieb daraus die drei Söhne Enaksⓩ.

І надїлили вони Калебові Геброн, як заповідав Мойсей, і повиганяв Калеб звідти трех синів Енакових.

Aber die Söhne Benjamin vertrieben nicht die Jebusiter, die Bewohner von Jerusalemⓐ. So blieben die Jebusiter bei den Söhnen Benjamin in Jerusalem wohnen bis auf diesen Tagⓑ.

Евузіїв же, осадників Ерусалимських, не повиганяли сини Беняминові, от і зістались Евузії при синах Беняминових жити в Ерусалимі по сей день.

Und das Haus Josef, auch sie zogen nach Bethel hinaufⓒ, und der HERR war mit ihnenⓓ.

Сини ж Йосифові виступили й собі проти Бетеля, і Господь був із ними.

Und das Haus Josef ließ Bethel auskundschaftenⓔ; der Name der Stadt aber war früher Lusⓕ.

І розглядали сини Йосифові Бетель — сей город прозивався перше Лузом —

Und die Wachen sahen einen Mann aus der Stadt herauskommen, und sie sagten zu ihm: Zeig uns doch den Zugang zur Stadt, dann werden wir dir Gnade erweisenⓖ!

І зуздріли розглядники чоловіка, що йшов у город, і сказали йому: Ось покажи нам, де можна вломитись у город, так ми тобі подякуємо.

Da zeigte er ihnen den Zugang zur Stadt. Und sie schlugen die Stadt mit der Schärfe des Schwertes, aber den Mann und seine ganze Sippe ließen sie gehenⓗ.

Він і показав їм, де можна вломитись у город, і завоювали вони город у крівавому бою, чоловіка ж того і всю родину його випустили.

Und der Mann zog in das Land der Hetiter. ‹Dort› baute er eine Stadt und gab ihr den Namen Lus. Das ist ihr Name bis auf diesen Tag.

Той чоловік подавсь у Гетійську землю, збудував город і проложив йому прізвище Луз. Так зветься він і по сей день.

Aber Manasse vertrieb nicht Bet-Scheanⓘ und seine Tochterstädte, und Taanach und seine Tochterstädte, und die Bewohner von Dor und seine Tochterstädte, und die Bewohner von Jibleam und seine Tochterstädte, und die Bewohner von Megiddoⓙ und seine Tochterstädte. Und die Kanaaniter vermochten[10] in diesem Land zu bleiben.

І Манассій не прогнав осадників із Бет-Сана і присїлків його, осадників Дора з урочищами його, осадників Іблеаму з урочищами його, та осадників Мегидди з урочищами його. Так і вдалось Канаанїям зістатись на житлї в цїй країнї.

Und es geschah, als Israel stark geworden war, da stellte es die Kanaaniter an die Zwangsarbeitⓚ, doch vertreiben konnte es sie nicht. —

Як же вбивсь Ізраїль у потугу, зробив він Канаанїїв свойми крепаками, а повиганяти не повиганяв,

Und Ephraim vertrieb nicht die Kanaaniter, die in Geserⓛ wohnten. So blieben die Kanaaniter in seiner Mitte in Geser wohnen. —

І Ефраїм не повиганяв Канаанїїв, що жили в Газері; так і зістались Канаанїї на житлї в Газері.

Sebulon vertrieb nicht die Bewohner von Kitron und die Bewohner von Nahalolⓜ; so blieben die Kanaaniter in seiner Mitte wohnen und wurden zur Zwangsarbeit ‹herangezogen›. —

І Зебулон не повиганяв осадників Китронських і осадників Наглолських; так і зостались Канаанїї проміж ними на житлї, та й платили їм дань.

Asser vertrieb nicht die Bewohner von Akko und die Bewohner von Sidonⓝ und Achlab und Achsib und Helba und Afek und Rehobⓞ,

І Ассер не повиганяв осадників Акковських і осадників Сидонських і Ахлавських, Ахзивських, Гелвийських, Афеківських та Реховських.

sondern die Asseriter wohnten mitten unter den Kanaanitern, den Bewohnern des Landes, denn sie hatten sie nicht vertrieben.

От і жили Ассерії серед Канаанїїв, осадників тої землї, бо не повиганяли їх.

Naftali vertrieb nicht die Bewohner von Bet-Schemesch und die Bewohner von Bet-Anatⓟ, sondern er wohnte mitten unter den Kanaanitern, den Bewohnern des Landes; aber die Bewohner von Bet-Schemesch und von Bet-Anat wurden zur Zwangsarbeit für ihn ‹herangezogen›.

І Нафталїй не повиганяв осадників Бет-Самиських й осадників Бет-Анама, і жив серед Канаанїїв, що державили землею; осадники ж Бет-Самиські зробились крепаками їх.

Und die Amoriter drängten die Söhne Dan ins Gebirge, denn sie gaben ‹ihnen› nicht ‹die Möglichkeit›, in die Ebene herabzukommenⓠ.

Аморії ж стїснили Данїїв у горах і не давали їм спускатись на поділлє.

Und die Amoriter vermochten[11] im Gebirge Heres wohnen zu bleiben, in Ajalon und in Schaalbimⓡ; aber die Hand des Hauses Josef wurde ‹auf ihnen› schwer, und sie wurden zur Zwangsarbeit ‹herangezogen›.

І остались Аморії на горі Херес, в Аялонї й у Саалбимі. Як почав же брати над ними гору дом Йосифів, поробились вони крепаками.

Das Gebiet aber der Amoriter[12] war vom Anstieg Akrabbim[13]ⓢ, vom Felsen[14] an, und weiter hinauf.

І роспростерлось займище Аморіїв від Скорпийонового проходу далеко в гори.