Судьи 4 глава

Книга Судей израилевых
Библейской Лиги ERV → Українська Біблія. Турконяк

После смерти Аода народ Израиля стал снова творить дела, которые Господь считал злом.

Ізраїльські сини продовжували чинити зло перед Господом.

Господь позволил Иавину, царю ханаанскому, захватить народ Израиля. Иавин царствовал в городе Асор. Военачальником у него был Сисара, который жил в городе Харошеф-Гоим.

І Господь віддав їх у руку Явіна, ханаанського царя, який царював у Асорі. Вождем його війська був Сісара, він жив у Арісоті народів.

У Сисары было девятьсот железных колесниц, и он двадцать лет жестоко угнетал израильский народ. Поэтому израильтяне стали молить Господа о помощи.

І заволали до Господа ізраїльські сини, бо в нього було дев’ятсот залізних колісниць, і він двадцять років сильно гнобив Ізраїля.

В то время судьёй в Израиле была пророчица по имени Девора, жена Лапидофа.

Дружина Лафідота Девора була жінкою-пророчицею, вона судила в Ізраїлі в той час.

Однажды, когда она сидела под пальмой Деворы между городами Рама и Вефиль в горной стране Ефрема, к ней пришли сыны Израиля спросить, что им делать с Сисарой.

І вона, Девора, проживала під фініковим деревом між Рамою і між Ветилем на горі Єфрема, і приходили туди до неї ізраїльські сини, щоб судитися.

Девора позвала к себе Варака, сына Авиноама, из города Кедес, который располагался в земле Неффалима, и сказала ему: «Господь, Бог Израиля, повелевает тебе: „Пойди и собери десять тысяч человек из семей Неффалима и Завулона и поведи их на гору Фавор.

Девора послала і покликала Варака, сина Авінеїма з Кедеса нефталимового, і сказала йому: Хіба тобі не заповів Господь, Бог Ізраїля, піти до гори Тавор і взяти із собою десять тисяч мужів із синів Нефталима й із синів Завулона?

А Я приведу к тебе Сисару, военачальника царя Иавина. Я приведу Сисару, его колесницы и всё его войско к реке Киссон. Там Я помогу тебе одолеть его”».

Я приведу до тебе, до потоку Кісон, Сісару, вождя війська Явіна, його колісниці та його військо, і передам його у твої руки.

Тогда Варак сказал Деворе: «Если ты пойдёшь со мной, то я пойду и сделаю это, а если не пойдёшь со мной, то и я не пойду».

Якщо підеш зі мною, — сказав їй Варак — то я піду, якщо ж не підеш зі мною, то не піду, бо не знаю дня, в який Господь пошле ангела зі мною!

Девора ответила: «Я пойду с тобой, но тогда не тебя будут чествовать, когда Сисара будет разбит. Господь позволит женщине одолеть Сисару». И Девора пошла с Вараком в город Кедес.

А Девора відповіла йому: Я неодмінно піду [1] з тобою, тільки знай, що не буде твоєю слава в дорозі, якою ти підеш, бо рукою жінки Господь відплатить Сісарі! Девора встала і пішла за Вараком до Кедеса.

Там Варак собрал десять тысяч человек из семей Неффалима и Завулона и повёл их за собой, и Девора тоже пошла с ним.

Тож Варак закликав Завулона та Нефталима до Кедеса, і десять тисяч мужів пішли по його стопах. З ним пішла і Девора.

Был там в то время кенеянин по имени Хевер, отделившийся от своего народа. (Кенеяне были потомками Ховава, родственника Моисея). Хевер раскинул свой шатёр у дубравы в местечке, которое называлось Цананним, недалеко от Кедеса.

(У той час близькі Кінея відділилися від синів Йовава, тестя Мойсея, і розбили свій намет біля дуба спочиваючих, що є на підході до Кедеса).

Сисаре донесли, что Варак, сын Авиноама, взошёл на гору Фавор.

Сісарі сповістили, що Варак, син Авінеема, пішов на гору Тавор.

Сисара собрал свои девятьсот железных колесниц и всю свою армию, и они пошли из города Харошеф-Гоим к реке Киссон.

Тож Сісара скликав усі свої колісниці (бо в нього було дев’ятсот залізних колісниць) і весь народ, який з ним, з Арісота народів до потоку Кісон.

Девора сказала Вараку: «Сегодня Господь поможет тебе разбить Сисару. Ты ведь знаешь, что Господь пойдёт впереди и освободит тебе дорогу». Варак повёл десять тысяч человек с горы Фавор

А Девора промовила до Варака: Встань, бо це — день, в який Господь передав Сісару у твої руки! Ось хіба Господь не піде перед тобою? І Варак спустився з гори Тавор, а за ним — десять тисяч чоловік.

и напал на Сисару. Во время сражения Господь привёл Сисару и его войско в замешательство, и они не знали, что им делать. Тогда Сисара бросил свою колесницу и побежал с поля, где происходило сражение.

І Господь вістрям меча навів на Сісару замішання перед Вараком, на всі його колісниці й на весь його табір. Тож Сісара зіскочив зі своєї колісниці, і втік своїми ногами,

А Варак и его воины продолжали преследовать колесницы Сисары и его армию до Харошеф-Гоима, сокрушая их своими мечами, и никого не осталось в живых.

Варак же гнався за колісницями й за табором аж до Гаю народів. І поліг увесь табір Сісари від вістря меча, не залишилося жодного.

Сисара же прибежал к шатру, в котором жила Иаиль, жена Хевера. Хевер был кенеянином, и его дом был в мире с Иавином, царём асорским.

А Сісара своїми ногами добрався до шатра Яіли, жінки Хавера, кінейця, оскільки був мир між Явіном, царем Асора, і між домом Хавера, кінейця.

Иаиль увидела приближающегося Сисару и вышла ему навстречу. Она сказала: «Господин, зайди ко мне, зайди и не бойся». Сисара зашёл к ней в шатёр, и Иаиль накрыла его ковром.

Назустріч Сісарі вийшла Яіла й сказала йому: Заверни, володарю мій, заверни до мене, не бійся! І він завернув до неї в шатро, і вона накрила його своєю шкурою.

Сисара сказал ей: «Я очень хочу пить. Пожалуйста, принеси мне немного воды». Иаиль хранила молоко в мехах, сделанных из шкуры животного. Она дала Сисаре напиться молока и снова накрыла его ковром.

А Сісара промовив до неї: Дай мені випити трохи води, бо я спраглий. Тож вона відкрила міх молока, дала йому пити і накрила його обличчя.

Затем Сисара приказал Иаили: «Стань у входа в шатёр и, если тебя спросят, есть ли здесь кто, ответь, что никого нет».

А він сказав їй: Стій при вході шатра! І буде, коли хтось до тебе прийде, запитає тебе й скаже тобі: Чи є тут чоловік? — то відповіси: Немає! І вона сховала його у своїй шкурі.

Сисара очень устал и заснул. А Иаиль взяла кол от шатра и молот, тихо подошла к Сисаре, приложила кол к виску Сисары и ударила по нему молотом. Кол вонзился так глубоко, что приколол голову Сисары к земле, и он умер.

А згодом Яіла, жінка Хавера, взяла кілок від шатра, захопила молот у свою руку і дуже тихо ввійшла до нього. Вона приклала кілок до його скроні й пробила до землі, він же попручався між її колінами, віддав душу й помер.

В это время Варак подошёл к шатру Иаили, разыскивая Сисару. Иаиль вышла ему навстречу и сказала: «Зайди сюда, и я покажу тебе того, кого ты ищешь». Варак вошёл с ней в шатёр и увидел на земле мёртвого Сисару с колом в виске.

І ось появився Варак, який гнався за Сісарою! А Яіла вийшла йому назустріч і промовила до нього: Іди сюди, я покажу тобі чоловіка, якого ти шукаєш! І він увійшов до неї, і ось Сісара лежить мертвий, а в його скроні — кілок.

В тот день Господь покорил Иавина, царя ханаанского, народу Израиля.

Так Господь Бог упокорив у той день Явіна, царя Ханаану, перед ізраїльськими синами.

А народ Израиля становился сильнее и сильнее, пока полностью не истребил ханаанского царя Иавина.

І пішла рука ізраїльських синів, ідучи і стаючи тяжчою на Явіні, цареві Ханаану, доки вони не вигубили його.

« 3 глава 5 глава »