Судьи 21 глава

В Мицфе израильтяне поклялись, что никто из них не отдаст своих дочерей замуж за сыновей Вениамина.

 

У Масифі кожен ізраїльський муж поклявся, кажучи: Жоден з нас не дасть Веніамінові свою дочку за жінку!

Сыны Израиля пришли в город Вефиль, где они пробыли до вечера, громко рыдая перед Богом.

 

І прийшов увесь народ до Масифи і Ветиля, і перебували там аж до вечора перед Богом, вони підвищили свій голос, заплакали великим плачем

И сказали они Богу: «О, Господи, Бог народа израильского! Почему случилось это с нами? Почему Израиль лишился одного колена?»

 

і сказали: Навіщо, Господи, Боже Ізраїля, сталося це сьогодні в Ізраїлі, коли ми недорахувалися одного племені в Ізраїлі?

На следующий день, рано утром, люди построили алтарь и вознесли Богу жертвы всесожжения и содружества.

 

І сталося на другий день, що піднявся народ, вони збудували там жертовника і принесли всепалення спасіння.

Затем народ Израиля сказал: «Кто из всех колен израильских не пришёл сюда на наше собрание перед Господом?» Они спросили это, так как дали клятву убить тех, кто не придёт в Мицфу на собрание перед Господом.

 

І сказали ізраїльські сини: Хто той, котрий з-поміж усіх ізраїльських племен не прийшов на збір до Господа? Бо велика клятва була на тому, хто не приходив до Господа до Масифи, заклинаючи: Такий неодмінно помре [1]!

И сжалились сыны Израиля над народом Вениамина, сказав: «Сегодня один род был отделён от Израиля.

 

І потішили себе ізраїльські сини за Веніаміном, своїм братом, і говорили: Сьогодні втрачено одне плем’я з Ізраїля.

Мы поклялись перед Господом, что не позволим своим дочерям выходить замуж за сыновей Вениамина. Как же мы сможем обеспечить их жёнами?»

 

Що вчинимо тим, які залишилися, стосовно жінок? Ми ж поклялися Господу, не давати їм з наших дочок за жінок!

Потом народ Израиля спросил: «Народ какого из племён Израиля не приходил в Мицфу, где мы собирались перед Господом?» И оказалось, что из Иависа Галаадского никто не приходил на собрание.

 

І сказали: Яке одне з ізраїльських племен, що не прийшло до Господа, до Масифи? І ось в табір на збір не прийшов муж з Явіса ґалаадського.

Израильтяне пересчитали каждого человека и узнали, что не было среди них ни одного из жителей Иависа Галаадского.

 

Порахували народ, і ось там немає мужа з тих, які жили в Явісі ґалаадському.

И послал народ Израиля туда двенадцать тысяч воинов, приказав им следующее: «Идите в Иавис Галаадский и поразите мечами каждого человека, живущего там, даже женщин и детей.

 

І послала туди громада дванадцять тисяч мужів з боєздатних синів, і дали їм вказівку, вимагаючи: Підіть і повбивайте всіх, хто живе в Явісі ґалаадському вістрям меча — жінок і народ!

И сделайте вот что: вы должны убить там всех мужчин и всех женщин, которые потеряли невинность». Но не убивайте девственниц. Так воины и сделали.

 

Ось ця вимога, яку ви виконаєте: Кожного із чоловічої статі й кожну жінку, яка пізнала чоловіка в постелі, вигубите!

И нашли они в Иависе Галаадском четыреста девиц, не познавших мужчин, и привели их в лагерь в Силом, который находится на Ханаанской земле.

 

І знайшли з тих, які жили в Явісі ґалаадському, чотириста дівчат — дівиць, які не пізнали чоловіка в постелі, і привели їх у табір до Силома, що є в Ханаанській землі.

Затем народ Израиля отправил послов к людям Вениамина, которые находились у скалы Риммона, и предложил им перемирие.

 

І вся громада послала до нащадків Веніаміна, які на скелі Реммона, і переговорили з ними, і закликали їх до миру.

Сыны Вениамина возвратились в Израиль, и им отдали женщин из Иависа Галаадского, которых оставили в живых. Но оказалось, что было недостаточно женщин для всех сыновей Вениамина.

 

І в той час Веніамін повернувся до ізраїльських синів, і їм дали жінок, які були з жінок Явіса ґалаадського. І таким чином вгодили їм.

Народ Израиля пожалел мужчин из племени Вениамина, так как Господь отделил их от остальных семей израильских.

 

І народ потішився Веніаміном, бо Господь зробив розрив між ізраїльськими племенами.

И сказали старейшины израильского народа: «Женщины Вениамина убиты. Где же мы можем найти жён для мужчин, которые остались в живых?

 

І старійшини громади сказали: Що зробимо для тих, хто залишився, стосовно жінок? Адже з племені Веніаміна вигубили кожну жінку.

Эти уцелевшие мужчины из племени Вениама должны иметь детей, чтобы продолжить свой род. Это должно быть сделано, чтобы не исчез ни один род Израиля!

 

Нехай буде збережений спадок Веніамінові, — сказали вони, — і хай не загине ціле плем’я Ізраїля!

Но мы не можем отдать им в жёны своих дочерей, потому что поклялись, что будет проклят тот, кто отдаст свою дочь за сына Вениамина.

 

Та ми не зможемо дати їм жінок з наших дочок, бо ми, ізраїльські сини, поклялися, кажучи: Проклятий, хто дасть жінку Веніамінові!

Сейчас время праздника Господа, который ежегодно проводится в городе Силом». (Силом находится на севере от Вефиля и к востоку от дороги, ведущей из Вефиля в Сихем, и к югу от города Левон).

 

Та в Силомі, — сказали вони, — щороку відбувається свято для Господа, яке є на півночі Ветиля, на сході сонця по дорозі, що йде з Ветиля до Сікімів і з півдня левонського Лівану.

Старейшины рассказали сынам Вениамина о своём плане: «Пойдите и спрячьтесь в виноградниках.

 

Тож вони дали вказівку синам Веніаміна, кажучи: Підіть і засядьте у виноградниках,

Смотрите, когда девицы из Силома начнут танцевать, тогда выйдите из виноградников, схватите себе каждый по девице, ведите их на землю Вениамина и женитесь на них.

 

і будете спостерігати. Як тільки побачите, що дочки тих, хто живе в Силомі, вийдуть танцювати в Силомі в хороводах, то вийдете з виноградників, і кожен захопить собі жінку з дочок Силома, і повернетеся в землю Веніаміна.

Отцы или братья этих женщин придут к нам с жалобой, но мы скажем им: „Простите сыновей Вениамина. Позвольте им жениться на этих женщинах. Мы не смогли найти достаточно женщин для всех мужчин, оставшихся в живых после сражения. Вы обещали не отдавать девушек в жёны сыновьям Вениамина и не отдали их! Они забрали их у вас против вашей воли, так что вы не нарушили клятву, данную Богу”».

 

І коли буде, що прийдуть їхні батьки чи їхні брати судитися з вами, то ми скажемо їм: Змилосердьтеся над ними, адже не кожний одержав собі жінку у війні, бо ви не дали їм, в часі провинилися ви!

Люди Вениамина так и сделали. Каждый похитил по одной из танцующих девушек. Они увезли их на свою землю и женились на них. Они построили там города и жили в них.

 

І сини Веніаміна вчинили так, і взяли жінок відповідно до їхньої кількості з танцюристок, яких захопили, відійшли і повернулися до свого спадку, збудували собі міста і поселилися в них.

И весь народ Израиля разошёлся по домам, каждый пошёл в свою семью, на свою землю.

 

І пішли звідти ізраїльські сини в той час, кожний до свого племені й до свого роду, і пішли туди, кожний до свого спадку.

В то время не было царя в Израиле. И каждый делал то, что считал правильным.

 

У ті дні не було царя в Ізраїлі, кожний муж чинив те, що здавалося правильним в його очах.