Судьи 19 глава

Книга Судей израилевых
Библейской Лиги ERV → Українська Біблія. Турконяк

В те времена у Израиля не было царя. В отдалённой части горной страны Ефрема жил некий левит. У него была наложница из Вифлеема иудейского.

І сталося в ті дні, що не було царя в Ізраїлі. І був один чоловік, левіт, який жив на схилах гори Єфрема. Взяв собі чоловік жінку-наложницю з Вифлеєма юдейського.

Но эта женщина поссорилась с левитом и ушла от него в дом своего отца в Вифлеем иудейский, и пробыла там четыре месяца.

Якось його наложниця розгнівалася на нього і пішла від нього до дому свого батька, до Вифлеєму юдейського, і була там упродовж чотирьох місяців.

Взяв с собой слугу и пару ослов, муж пошёл за ней, так как хотел поговорить с ней по-хорошему, чтобы она вернулась к нему. Отец женщины был счастлив, когда левит подошёл к его дому. Он вышел ему навстречу и приветствовал его.

І піднявся її чоловік, і пішов за нею, щоб промовляти до її серця і помиритися з нею, і знову привести її до себе. З ним пішов його слуга і пара ослів, і він пішов аж до дому її батька. Батько молодиці побачив його і вийшов йому назустріч.

Отец той женщины пригласил левита в свой дом и предложил ему остаться, и левит пробыл там три дня. Он ел, пил и спал в доме своего тестя.

Його тесть — батько молодиці, запросив його в дім, і той провів з ним три дні; вони їли, пили і поснули там.

На четвёртый день они встали рано утром, и левит готовился идти, но отец женщины сказал ему: «Поешь сначала, а потом отправишься в дорогу».

І сталося четвертого дня, пробудилися вони вранці, і він піднявся, щоб відійти. Та батько молодиці сказав до свого зятя: Підкріпи своє серце кількома шматками хліба, і після цього підете.

Левит остался и вместе со своим тестем ел и пил. После этого отец женщины сказал левиту: «Останься ещё на ночь, отдохни и повеселись».

Тож вони сіли, і їли обидва разом, і пили. І сказав батько молодиці до чоловіка: Почавши, переночуй, і нехай розвеселиться твоє серце.

Левит встал, чтобы уйти, но тесть уговорил его остаться ещё на одну ночь.

І встав чоловік, щоб відійти, та його тесть примусив його, і знову переночував там.

На пятый день левит встал рано утром, чтобы идти, но отец женщины сказал зятю: «Поешь сначала, отдохни и не уходи до полудня». И они снова ели и пили вместе.

І встав вранці на п’ятий день, щоб відійти. Та батько молодиці знову сказав: Підкріпи своє серце хлібом і будь як воїн, аж доки не схилиться день до вечора. І їли, і пили обидва,

Когда левит, его наложница и слуга встали, чтобы идти, отец женщины сказал: «Уже темнеет. День клонится к вечеру. Переночуй здесь и повеселись, а завтра утром встанете пораньше и пойдёте своей дорогой».

і встав чоловік, щоб відійти, — він, його наложниця і його слуга. І його тесть, батько молодиці, сказав йому: Ось схилився день до вечора, відпочинь тут ще сьогодні, і нехай розвеселиться твоє серце, і встанете вранці в дорогу вашу, і відійдеш до твого житла.

Но левит не согласился остаться ещё на одну ночь. Он взял своих ослов и наложницу и пошёл. И пришли они к городу Иевус. (Сейчас он называется Иерусалим).

Та не бажав чоловік переночувати, устав і пішов, і дійшов аж напроти Євуса (це є Єрусалим), і з ним — пара навантажених ослів, і його наложниця з ним.

Когда они подошли к городу, был уже почти вечер. Слуга сказал своему хозяину: «Давай зайдём в этот город иевусеев и переночуем там».

Ще коли вони були біля Євуса, то день дуже схилився, тож слуга сказав своєму господареві: Ходімо, звернемо до цього євусейського міста й переночуємо в ньому.

Но левит ответил: «Нет, мы не зайдём в чужой город, где люди родом не из сынов Израиля, а пойдём в Гиву».

І сказав йому пан його: Ні, не зверну до чужого міста, яке не є з ізраїльських синів, а підемо аж до Ґаваа.

Он сказал слуге: «Пойдём. Попытаемся дойти до Гивы или Рамы и переночуем в одном из этих городов».

І сказав слуга його: Ходімо, увійдемо до одного з місць і переночуємо в Ґаваа чи в Рамі.

И они пошли дальше. Солнце заходило, когда они подходили к Гиве Вениаминовой.

Тож вони вирушили й пішли, бо сонце зайшло близько Ґаваа, яка належить Веніамінові.

Они остановились в Гиве, чтобы переночевать в этом городе, пришли на городскую площадь и сели там. Но никто не пригласил их к себе в дом переночевать.

І подалися туди, щоб увійти переночувати в Ґаваа, увійшли й сіли на площі міста, і немає чоловіка, який ввів би їх у свій дім переночувати.

В этот вечер один старик возвращался в город с поля. Этот старик был родом из горной страны Ефрема, но сейчас жил в Гиве. Жители же Гивы были из рода Вениамина.

І ось старий чоловік зайшов зі своїх діл з поля ввечері, а чоловік — з гори Єфрема, і він проживав у Ґаваа, а мужі того місця — сини Веніаміна.

Старик увидел левита на городской площади и спросил: «Куда ты идёшь и откуда ты пришёл?»

І поглянувши очима, побачив чоловіка — мандрівника на площі міста, і сказав старий чоловік: Куди йдеш і звідки мандруєш?

Левит ответил: «Мы идём из Вифлеема иудейского в горную страну Ефрема, где я живу. Я был в Вифлееме иудейском, а теперь иду к себе домой. Но никто не пригласил нас переночевать.

Він же відповів йому: Приходимо ми з Вифлеєма юдейського аж до схилів гори Єфрема. Бо я є звідти, і пішов я до Вифлеєма юдейського, і я йду до свого дому, і немає чоловіка, хто ввів би мене у свій дім переночувати.

У нас есть и солома, и корм для ослов, есть хлеб и вино для меня, для женщины и для моего слуги. Мы ни в чём не нуждаемся».

І солома, і їжа для ослів у нас є, і в мене є хліб та вино і для твоєї рабині, і для слуги твоєї рабині, немає браку в жодній речі.

Старик сказал ему: «Добро пожаловать в мой дом. Я дам тебе всё, что тебе необходимо. Только не ночуй на городской площади!»

Тож старий чоловік сказав: Мир тобі, тільки вся твоя потреба на мені, тільки на площі не ночуй!

Тогда старик пригласил левита и тех, кто был с ним, к себе в дом и дал корм его ослам. Потом они омыли ноги и сели есть и пить.

І він привів його до своєї хати, і завів його ослів, і помив їм ноги, вони ж їли і пили.

Пока левит и люди, бывшие с ним, отдыхали и наслаждались, несколько развратных жителей города окружили дом. Они стучались в двери и кричали старику: «Выведи мужчину, который пришёл в дом твой. Мы хотим познать его».

А коли вони розвеселилися своїм серцем, то ось мужі міста, сини беззаконників, оточили хату, били у двері й сказали до старого чоловіка, господаря хати, вимагаючи: Виведи чоловіка, який зайшов до твоєї хати, щоб ми його пізнали!

Старик вышел к ним и сказал: «Нет, братья мои, не делайте зла! Этот человек — гость в моём доме. Не грешите так!

Та чоловік, господар хати, вийшов до них і сказав їм: Ні, брати, не чиніть зла після того, як зайшов цей чоловік у мою хату, не чиніть цієї глупоти!

Смотрите, вот моя дочь-девственница и его наложница. Я выведу их к вам, и делайте с ними всё, что вам угодно. Только не совершайте такого страшного греха по отношению к этому человеку».

Ось моя дочка-дівиця і його наложниця, виведу їх, і принизите їх, і вчините їм те, що добре у ваших очах, а цьому мужеві не вчините слово цього безумства!

Но они не хотели слушать старика. Тогда левит взял свою наложницу и вытолкнул её на улицу к этим развратным людям, и они познали её. Они издевались над ней и насиловали её всю ночь, а на заре отпустили её.

Та не забажали мужі послухати його. І взяв чоловік свою наложницю, і вивів її до них надвір, вони ж пізнали її і глумилися з неї цілу ніч аж до ранку. І відіслали її, коли сходила рання зоря.

Перед наступлением зари женщина вернулась к тому дому, где был её хозяин, упала у дверей и лежала там, пока не настал день.

І прийшла жінка на світанку, і впала біля дверей брами дому чоловіка, там, де був її володар, і лежала, поки не розвиднілося.

Утром левит встал рано, чтобы идти домой. Он открыл двери, чтобы выйти, и увидел свою наложницу. Она лежала у дверей дома, а её руки лежали на пороге.

І встав її володар вранці, відкрив двері дому і вийшов, щоб піти своєю дорогою, і ось жінка — його наложниця — лежала під дверима, і її руки на порозі.

Левит сказал ей: «Вставай, пойдём!» Но она не ответила, она была мертва. Левит положил наложницу на своего осла и пошёл домой.

І сказав він до неї: Встань і підемо! Та вона не відповіла йому, але померла. І він узяв її на осла; встав чоловік і пішов до своєї місцевості.

Придя домой, он взял нож и разрезал наложницу на двенадцать частей. Он разослал эти части во все районы, где жил израильский народ.

Він прийшов до своєї хати, взяв меч, взяв свою наложницю і розрубав її по костях її на дванадцять частин, і послав їх до всіх племен Ізраїля.

Всякий, кто видел это, говорил: «Не бывало такого раньше в Израиле. Мы не видели ничего подобного с тех пор, как вышли из Египетской земли. Поговорите об этом между собой и скажите, что нам делать».

І було, що кожний, хто побачив, сказав: Не сталося, і не видно було такого від дня виходу ізраїльських синів із Єгипту аж до цього дня! І він наказав мужам, через яких вислав, кажучи: Так промовите до всіх ізраїльських мужів: Хіба сталося за цим словом від дня виходу ізраїльських синів із Єгипту аж до цього дня? Зробіть самі між собою про це нараду і скажіть.

« 18 глава 20 глава »