1 За шість днів до Пасхи Ісус подався до Віфанії, де жив Лазар, якого Він воскресив із мертвих.
2 Там Йому приготували вечерю, і Марта прислуговувала за столом. Серед тих, хто з Ним вечеряв, був і Лазар.
3 Марія взяла глечик, де було з півлітра [42] дорогоцінних пахощів, зроблених із справжнього нарду, облила ними Ісусові ноги, витерла їх своїм волоссям, і чудовий аромат мирра наповнив увесь дім.
4 Один із Ісусових учнів, Юда Іскаріот, який мав Його зрадити, сказав:
5 «Чому було б ці пахощі не продати за триста срібних монет [43] і не роздати гроші бідним?»
6 Юда мовив це не тому, що дбав про бідних, а тому, що був злодієм. Він завідував скринькою з пожертвуваннями і крав гроші звідти.
7 «Залиш її! — сказав Ісус. — Нехай вона робить свою справу, бо прийшов час приготувати Мене для поховання.
8 Бідні завжди будуть з вами, [44] а Я — ні».
9 Багато юдеїв, дізнавшись, що Ісус у Віфанії, прийшло на свято, щоб побачити Його. Вони хотіли побачити й Лазаря, якого Ісус воскресив із мертвих.
10 Тоді головні священики змовилися вбити й Лазаря.
11 Бо через нього багато юдеїв кидали своїх вождів і починали вірити в Ісуса.
12 12-13 Наступного дня великий натовп людей прийшов до Єрусалиму на Пасхальне свято. Почувши, що Ісус має там бути, люди взяли пальмове гілля й пішли зустрічати Його, вигукуючи:
«Осанна! [45] Благословенний Той, Хто приходить в ім’я Господнє!Благословенний будь, Царю ізраїльський!»
«Осанна! [45] Благословенний Той, Хто приходить в ім’я Господнє!Благословенний будь, Царю ізраїльський!»
13
14 Знайшовши віслюка, Ісус сів на нього, як було написано у Святому Писанні:
15 «Не бійся, місто Сіонське [46]! Ось Цар твій їде верхи на віслюкові».
16 Спочатку Його учні не зрозуміли цього, та після вознесіння Ісуса до Слави, вони згадали, що саме так було написано про Нього у Святому Писанні, і що саме так усе і трапилося з Ним.
17 Ті, хто був з Ісусом, коли Він воскресив Лазаря з мертвих і звелів йому вийти з могили, почали всім розповідати про те, що сталося.
18 Через те й натовп пішов Йому назустріч, бо всі почули, що саме Він здійснив це чудо.
19 Тоді фарисеї почали говорити поміж собою: «Ви бачите, нам так і не вдасться щось зробити! Он гляньте, здається, що весь світ пішов за Ним!»
20 Серед тих, xто прийшли поклонитися Господу на Пасху, були греки.
21 Вони підійшли до Пилипа з Вефсаїди, що в Ґалилеї, і мовили: «Добродію, ми хочемо побачити Ісуса». Пилип пішов до Андрія і сказав йому про це.
22 Тоді Андрій разом з Пилипом пішли й розповіли про все Ісусові.
23 Тоді Ісус відповів їм: «Час прийшов для Сина Людського прославитися.
24 Істинно кажу вам: якщо пшеничне зерно не впаде в ґрунт і не загине, то залишиться одне. Коли ж воно впаде в ґрунт і загине, то принесе багато зерен і дасть добрий врожай.
25 Той, хто любить власне життя, загубить його, хто ж охоче віддає своє життя в цьому світі, той збереже його для вічного життя.
26 Хто служить Мені, має йти слідом, і там, де Я перебуватиму, буде й слуга Мій. Того, хто служить Мені, шануватиме і Отець Мій».
27 «Зараз Я стурбований. Що Мені сказати? Можливо, такі слова: „Отче, врятуй Мене від цього часу страждань”. Ні, тому, що саме заради цих страждань Я й прийшов.
28 Отче, нехай станеться те, що принесе Тобі Славу».
І почувся Голос з неба: «Я вже прославив ім’я Своє і ще прославлю».
І почувся Голос з неба: «Я вже прославив ім’я Своє і ще прославлю».
29 Тоді з натовпу, який був там, ті, хто чув це, почали казати, що то був грім. Деякі з них казали: «То Ангел говорив з Ним!»
30 І відповів Ісус: «Не для Мене той голос пролунав, а для вас.
31 Судний час прийшов для цього світу, і скинуто буде його правителя.[47]
32 І коли Я вознесуся [48] над землею, то приверну всіх людей до Себе».
33 Він так сказав, щоб показати, яку смерть має прийняти.
34 І тоді народ Йому відповів: «Наш Закон каже, що Христос житиме вічно, то як же ти можеш говорити, що Син Людський вознесеться? І хто ж Він, Син Людський?»
35 І мовив Ісус: «Світло [49] ще не довго буде з вами. Ідіть, поки Світло маєте, щоб темрява не застала вас, бо той, хто ходить у пітьмі, не знає, куди йде.
36 Вірте у Світло, поки Світло з вами, бережіть віру в Нього, щоб стати синами Світла». Мовивши це, Ісус пішов геть і сховався від людей.
37 Хоча Ісус і здійснив усі ці дива в присутності людей, вони однак не вірили Йому.
38 Бо здійснилося сказане пророком Ісаєю:
«Господи, хто повірив у те, що ми сказали? Хто бачив силу Господню?»
«Господи, хто повірив у те, що ми сказали? Хто бачив силу Господню?»
39 Через те вони не могли повірити, бо Ісая сказав ще й таке:
40 «Бог зробив людей сліпими, а серця іхні кам’яними, щоб вони не могли бачити очима і розуміти серцем своїм, щоб не могли вони звернутися до Господа й отримати зцілення від Нього».
41 Ісая сказав так, бо бачив Його Славу і говорив про Нього.
42 Та багато людей, навіть дехто з юдейських правителів, повірили в Ісуса. Однак, боячись фарисеїв, вони не могли відкрито признатися в цьому, щоб їх не вигнали з синагоги.
43 Вони любили мирську хвалу більше, ніж хвалу Божу.
44 І мовив Ісус на весь голос: «Хто вірить у Мене, той справді вірить і в Того, Хто послав Мене.
45 А хто Мене бачить, той бачить і Того, Хто послав Мене.
46 Я прийшов у цей світ як Світло, щоб жоден, хто вірить у Мене, не залишався б у темряві.
47 Якщо ж хто почує Мої слова, та не коритиметься їм, то Я йому не суддя, бо не судити світ Я прийшов, а врятувати його.
48 Хто Мене не визнає і не приймає слова Мої, тому буде інший суд: ті слова, яким Я навчав, будуть йому суддею в Останній день.
49 Бо говорю Я не від Себе. Отець, Який послав Мене, дав Мені заповідь, як і чого Я маю навчати.
50 І Я знаю, що Його наказ приносить вічне життя. Тож Я кажу те, що Отець велів Мені».
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите:
Ctrl + Enter
Євангелія від св. Івана, 12 глава. Сучасний переклад.
Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.