1 І сказав Господь Мойсеєві, промовляючи:
2 Посвяти Мені кожного первістка, який народжується першим, — першим виходить з кожного лона: від людини до тварини серед Ізраїльських синів. Кожний із них — Мій.
3 І промовив Мойсей до народу: Запам’ятайте цей день, в який ви вийшли з Єгипту, з дому неволі, бо сильною рукою вивів вас Господь звідти. Тож не будете їсти заквашеного.
4 Адже сьогодні ви виходите — у місяць нових колосків.
5 І буде, коли Господь, твій Бог, введе тебе в землю ханаанців, хетів, аморейців, евейців, євусейців, ґерґесейців і ферезейців, про яку поклявся твоїм батькам, що дасть тобі, у землю, яка тече молоком і медом, — то здійснюватимеш це служіння цього місяця.
6 Шість днів їстимете опрісноки, а сьомого дня — свято для Господа:
7 Опрісноки їстимете сім днів, — не з’явиться в тебе заквашене і не буде в тебе закваски в усіх твоїх околицях.
8 І сповістиш своєму синові того дня, кажучи: Це тому, що так учинив зі мною Господь Бог, коли я виходив з Єгипту.
9 І воно буде тобі за знак на твоїй руці, наче пам’ятка перед твоїми очима, щоб Господній закон був на твоїх устах. Адже сильною рукою вивів тебе Господь з Єгипту.
10 У визначений час будеш дотримуватися цього закону з року в рік.
11 І буде, коли Господь, твій Бог, введе тебе в землю ханаанців, — як і пообіцяв твоїм батькам, — і дасть її тобі,
12 то відділиш для Господа кожного чоловічої статі, хто першим вийшов з лона, — посвятиш Господу кожного чоловічої статі, який першим вийшов з лона, — і з худоби, і з твоїх домашніх тварин, які тобі народяться.
13 А кожне, котре перше вийде з лона ослиці, заміниш вівцею. Якщо ж не заміниш, то викупиш його. За кожного первородного чоловіка з твоїх синів заплатиш викуп.
14 Якщо ж після цього запитає тебе твій син, кажучи: Що це? — скажеш йому: Це тому, що сильною рукою вивів нас Господь з Єгипетської землі, з дому неволі.
15 Та після того, як фараон зробився непоступливим, щоб нас не відпустити, Господь вигубив кожного первістка в Єгипетській землі — від первістків з-поміж людей до первородних із домашніх тварин. Тому я приношу в жертву Господу кожного із чоловічої статі, хто першим виходить із лона, і плачу викуп за кожного первістка з моїх синів.
16 І буде це як знак на твоїй руці — непорушним перед твоїми очима, тому що сильною рукою вивів тебе Господь з Єгипту.
17 Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів його дорогою Филистимської землі, хоча було ближче. Оскільки Бог сказав: Щоб часом не каявся народ, коли побачить війну, і не повернувся до Єгипту.
18 І Бог повів народ в обхід, дорогою в пустелю, до Червоного моря, — в п’ятому поколінні вийшли сини Ізраїля з Єгипетської землі.
19 Мойсей забрав із собою кості Йосифа, оскільки Йосиф узяв тверду клятву [1] в Ізраїльських синів, кажучи: Вас неодмінно відвідає [2] Господь, тож ви заберете звідси із собою мої кості!
20 Рушивши із Сокхота, сини Ізраїля отаборилися в Отомі, поблизу пустелі.
21 Бог же вів їх: удень — хмарним стовпом, щоб показувати їм дорогу, а вночі — полум’яним стовпом.
22 Не зникав хмарний стовп вдень і полум’яний стовп вночі з-перед усього народу.