1 Та Господь промовив до Мойсея, кажучи: Ось Я настановив тебе як бога для фараона, а твій брат Аарон буде твоїм пророком.
2 Ти скажеш йому все, що тобі заповідаю, та Аарон, твій брат, говоритиме до фараона, щоб відпустив синів Ізраїля зі своєї землі.
3 Я ж зроблю серце фараона закам’янілим і вчиню Мої численні ознаки й чудеса в Єгипетській землі.
4 Та фараон не послухає вас. Тож Я накладу Свою руку на Єгипет і з Моїми полками виведу Мій народ, Ізраїльських синів, з Єгипетської землі — з великою відплатою.
5 І всі єгиптяни пізнають, що Я — Господь, Який простягнув руку над Єгиптом, і виведу з-поміж них синів Ізраїля.
6 І Мойсей та Аарон зробили так, як заповів їм Господь, — так вони і зробили.
7 А Мойсеєві було вісімдесят років, Аарон же, його брат, мав вісімдесят три роки, коли заговорив до фараона.
8 І сказав Господь Мойсеєві й Ааронові, промовляючи:
9 Якщо говоритиме фараон до вас, кажучи: Покажіть нам ознаку чи чудо, — то скажеш своєму братові Ааронові: Візьми посох і кинь його на землю перед фараоном і перед його слугами — і він стане змієм.
10 Тож Мойсей та Аарон увійшли до фараона й до його слуг і зробили так, як заповів їм Господь. Аарон кинув посох перед фараоном і перед його слугами, — і він став змієм.
11 Та фараон покликав єгипетських мудреців і ворожбитів, і єгипетські заклиначі своїми чарами зробили так само.
12 І кожний із них кинув свій жезл, — і вони стали зміями. Та посох Аарона проковтнув їхні жезли.
13 Однак серце фараона було непохитним, і він не послухався їх, — як і сказав їм Господь.
14 Тож Господь сказав Мойсеєві: Стало нечуйним серце фараона, аби він не відпустив народ.
15 Вранці йди до фараона. Ось він підійде до води, а ти чекатимеш на березі ріки, щоб зустрітися з ним. І візьми у свою руку посох, який перетворювався на змія,
16 і промовиш до нього: Господь, Бог євреїв, послав мене до тебе, кажучи: Відпусти Мій народ, щоб Мені поклонився в пустелі! І ось, дотепер ти не послухався.
17 Так каже Господь: Із цього дізнаєшся, що Я — Господь! Ось я вдаряю посохом, що в моїй руці, по воді, яка в ріці, і вона перетвориться на кров,
18 і риба, яка в ріці, загине. Тож ріка засмердиться, і не зможуть єгиптяни пити воду з ріки.
19 І Господь промовив до Мойсея: Скажи Ааронові, своєму братові: Візьми свій посох і простягни руку на води Єгипту, на їхні ріки, на їхні канали, на їхні мочарі та на всю їхню стоячу воду — і стануть кров’ю. І буде кров по всій Єгипетській землі — і в дерев’яних, і в кам’яних посудинах.
20 Тож Мойсей і Аарон зробили так, як заповів їм Господь. Аарон перед фараоном і перед його слугами, піднявши свій посох, вдарив ним по воді, що в ріці, — і всю воду в ріці перетворив на кров.
21 І риба, яка в ріці, вимерла, а ріка засмерділася, і єгиптяни не могли пити воду з ріки, — і була кров по всій Єгипетській землі.
22 Те саме зробили і єгипетські заклиначі своїми чарами. Та серце фараона закам’яніло, і він, як і сказав Господь, не послухався їх.
23 Фараон повернувся і ввійшов до свого дому, а над цим він навіть не замислився.
24 А всі єгиптяни почали копати біля ріки, щоб напитися води, бо не могли пити воду з ріки.
25 Минуло сім днів після того, як уразив Господь ріку.
26 І Господь промовив до Мойсея: Увійди до фараона і скажи йому: Так говорить Господь: Відпусти Мій народ, щоб поклонився Мені!
27 Якщо ж ти не бажаєш відпустити, то ось Я уражу всі твої околиці жабами.
28 І видасть ріка жаб, а вони повилазять і доберуться до твоїх домів, і до твоїх спальних кімнат, і вони повилазять на твої ліжка, і на доми твоїх слуг, і твого народу, і у твої діжки з тістом, і на твої печі;
29 і будуть жаби лазити по тобі, по твоїх слугах і по твоєму народові.