1 Коли злодій буде спійманий під час підкопу і буде побитий, — так що, помре, то той, хто побив, не є вбивцею;
2 якщо ж над ним зійде сонце, то він винний, — нехай помре. Якщо ж злодій нічого не має, нехай буде проданий за вкрадене.
3 Якщо ж буде зловлений, а вкрадене виявлять у його руці живим, — від осла до вівці, — то віддасть подвійно.
4 Якщо хтось випасе своє поле чи виноградник і пустить свою худобу для випасу на чуже поле, то нехай віддасть зі свого поля і зі свого врожаю. Якщо ж усе поле випасе, то нехай віддасть найкраще зі свого поля або найкраще зі свого виноградника.
5 Якщо спалахне вогонь, попаде на терня і спалить тік, збіжжя чи поле, то нехай відшкодує той, хто запалив вогонь.
6 Якщо хтось дасть ближньому гроші чи посуд на зберігання, і це буде викрадене з дому тої людини, то коли знайдеться злодій, нехай віддасть подвійно.
7 Якщо ж злодій не знайдеться, то нехай господар дому прийде перед Бога і поклянеться, що він не заподіяв зла щодо всього того, що ближнім було дано йому на зберігання.
8 За кожний вказаний злочин щодо теляти, осла, вівці чи одягу і будь-якої оскарженої втрати, якою б вона не була, буде суд над обома перед Богом, і той, хто перед Богом буде визнаний винним, відшкодує ближньому подвійно.
9 Якщо хтось дасть ближньому осла, теля, вівцю чи будь-яку худобу на зберігання, а вона буде скалічена чи загине, чи буде захоплена кимсь, і ніхто того не знатиме, —
10 то нехай між обома буде клятва перед Богом, що він дійсно не вчинив зла щодо всього довіреного йому ближнім. І власник того це так прийме, і той не відшкодовуватиме.
11 Якщо ж було вкрадене в нього, то нехай відшкодує господареві.
12 Якщо ж звірі розірвуть, то нехай приведе до пошматованого і нічого не буде відшкодовувати.
13 Якщо хтось позичитьщось у ближнього, а воно буде скалічене чи пропаде, а господаря не було при цьому, то нехай відшкодує.
14 Якщо ж господар був з ним, то не відшкодовуватиме. Якщо він є найманцем, то буде йому замість його плати.
15 Якщо хтось звабить не заручену дівчину і переспить з нею, то нехай дасть придане і візьме її собі за дружину.
16 Якщо ж її батько рішуче відмовиться [1] і не захоче її віддати заміж за нього, то нехай дасть батькові гроші, згідно з приданим для дівчат.
17 Чаклунів не залишатимете при житті.
18 Кожного, хто ліг з твариною, — ви таких неодмінно вигубите [2].
19 Хто приносить жертви богам, крім єдиному Господу, — буде вигублений.
20 А чужинця не будете кривдити чи гнобити, бо й ви були чужинцями в Єгипетській землі.
21 Жодної вдови і сироти не кривдьте.
22 Якщо ви справді будете їх кривдити [3] , вони, волаючи, закличуть до Мене, то Я неодмінно почую [4] їхній голос,
23 запалаю гнівом і поб’ю вас мечем, і ваші дружини стануть вдовами, а ваші діти — сиротами.
24 Якщо ти позичиш гроші бідному братові, який живе поряд з тобою, то не підганятимеш його віддати і не будеш вимагати з нього відсотків.
25 А якщо візьмеш у заставу одяг ближнього, то до заходу сонця повернеш йому,
26 бо це — його одяг, єдине покриття його наготи. У чому ляже спати? Тому, коли він заволає до Мене, то Я почую його, адже Я — милосердний.
27 Не злословитимеш богів, і на князів свого народу не говоритимеш злого.
28 Не зволікатимеш з принесенням перших плодів зі свого току й виноградної давильні. Первістків зі своїх синів даси Мені.
29 Так учиниш зі своїм телям, зі своєю вівцею та зі своїм ослом. Сім днів буде при матері, а восьмого дня віддаси його Мені.
30 Ви будете для Мене святими людьми. М’яса, пошматованого звірами, не будете їсти, а викинете його псові.