Да Ціта 1 глава

Пасланне да Ціта
Пераклад Рыма-Каталіцкага Касцёла → Сучасний переклад

Павел, слуга Бога і апостал Езуса Хрыста, дзеля веры тых, каго выбраў Бог, і спазнання праўды дзеля пабожнасці,

Вітання від Павла, слуги Божого й апостола Ісуса Христа. Мене було послано поширювати віру Богом обраних людей і сприяти повному пізнанню істини, що пов’язана з відданим служінням Богові,

у надзеі на вечнае жыццё, якое спрадвеку абяцаў праўдзівы Бог,

і таким чином дати обраним Богом людям надію на вічне життя. Бог, Який не обманює, пообіцяв вічне життя ще до початку часів.

а ў адпаведныя часы з’явіў сваё слова ў прапаведаванні, давераным мне паводле загаду Бога, Збаўцы нашага,

У належний час Він відкрив Слово Своє в проповіді, дорученій мені наказом Бога, нашого Спасителя.

Ціту, сапраўднаму сыну ў супольнай веры: ласка і спакой ад Бога Айца і Езуса Хрыста, Збаўцы нашага.

Пишу я до Тита, мого істинного сина у нашій спільній вірі. Благодать і мир тобі від Бога Отця і від Ісуса Христа, Спасителя нашого.

Дзеля таго я пакінуў цябе на Крыце, каб ты прывёў у парадак тое, што засталося незакончаным, і прызначыў па гарадах старэйшын, як я наказваў табе,

Я залишив тебе на Криті ось для чого: щоб ти довів до пуття незакінчене і настановив старійшин у всіх містах, як я тобі наказував.

калі толькі гэта будзе чалавек бездакорны, муж адной жанчыны, які мае веруючых дзяцей, неабвінавачаных у распусце ці непаслухмянасці.

Треба поставити людей цілком бездоганних, які мають лиш одну жінку [1] і діти яких також повинні вірити,[2] і не повинні бути звинуваченими в розпусті й непокорі.

Таму біскуп, як Божы распарадчык, павінен быць бездакорны, не дзёрзкі, не гняўлівы, не п’яніца, не задзірысты, не карыслівы,

Старійшина, [3] як той, кому довірена Божа робота, мусить бути бездоганним, незухвалим, врівноваженим, не повинен бути п’яницею, запальним або корисливим.

але гасцінны, любячы дабро, разважлівы, справядлівы, пабожны, дысцыплінаваны,

Він повинен бути гостинним, розсудливим, має любити все добре, жити праведно, бути побожним, мусить володіти собою.

які трымаецца, згодна з вучэннем, праўдзівага слова, каб быў моцны, мог заахвочваць у здаровым вучэнні і пераконваць тых, хто супярэчыць.

Він має твердо дотримуватися правдивого Послання, якого його навчали, щоб заохочувати людей істинним [4] Словом Божим і спростовувати хибні вчення.

Бо ёсць шмат непаслухмяных, пустасловаў ды спакушальнікаў, асабліва сярод абрэзаных,

Це дуже важливо, оскільки є багато заколотників, які верзуть нісенітниці і вводять в оману інших. Я кажу особливо про віруючих-юдеїв.[5]

якім трэба закрыць вусны, бо яны цэлыя дамы руйнуюць, навучаючы таму, што не належыць, дзеля ганебнай карысці.

Їх необхідно змусити замовкнути. Вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи того, чого не повинні навчати. І роблять це для того, щоб домогтися вигоди нечесним шляхом!

Сказаў жа хтосьці з іх, уласны іх прарок: «Крыцяне пастаянна маняць, яны лютыя звяры і лянівыя жываты».

Один із їхніх пророків сказав: «Критяни — завжди брехуни, злі й ледачі ненажери».

Сведчанне гэтае праўдзівае. Таму дакарай іх строга, каб трывалі ў здаровай веры,

Це правда. Отже, завжди суворо докоряйте їм, щоб вони стали здоровими в своїй вірі,

не звяртаючы ўвагі на юдэйскія байкі ці на загады людзей, якія адварочваюцца ад праўды.

і більше не звертали уваги на юдейські міфи чи на заповіді тих, хто відвернувся від істини.

Для чыстых усё чыстае. Для апаганеных і няверучых няма нічога чыстага, бо забруджаны іх думкі і сумленне.

Для чистих усе чисте, а для заплямованих гріхом і невіруючих немає нічого чистого. Їхній розум і сумління опоганені.

Кажуць, што ведаюць Бога, але сваімі ўчынкамі пярэчаць гэтаму. Яны агідныя і непаслухмяныя, няздатныя да ніякай добрай справы.

Вони твердять, що знають Бога, та вчинками своїми зрікаються Його. Вони гидкі й непокірливі, й довели, що неспроможні ні на які добрі діла.

« 4 глава 2 глава »