Титу 1 глава

Послание к Титу святого апостола Павла
Перевод Еп. Кассиана → Сучасний переклад

Павел, раб Божий, апостол же Иисуса Христа для веры избранных Божиих и познания истины, согласной с благочестием,

Вітання від Павла, слуги Божого й апостола Ісуса Христа. Мене було послано поширювати віру Богом обраних людей і сприяти повному пізнанню істини, що пов’язана з відданим служінням Богові,

в надежде жизни вечной, которую прежде вечных времен обещал неложный Бог,

і таким чином дати обраним Богом людям надію на вічне життя. Бог, Який не обманює, пообіцяв вічне життя ще до початку часів.

явил же в положенные сроки слово Свое в проповеди, которая вверена была мне по повелению Спасителя нашего Бога, —

У належний час Він відкрив Слово Своє в проповіді, дорученій мені наказом Бога, нашого Спасителя.

Титу, истинному сыну по общей вере, — благодать и мир от Бога Отца и Христа Иисуса, Спасителя нашего.

Пишу я до Тита, мого істинного сина у нашій спільній вірі. Благодать і мир тобі від Бога Отця і від Ісуса Христа, Спасителя нашого.

Я для того оставил тебя на Крите, чтобы ты недоконченное доделал и поставил по всем городам пресвитеров, как я тебе приказал;

Я залишив тебе на Криті ось для чого: щоб ти довів до пуття незакінчене і настановив старійшин у всіх містах, як я тобі наказував.

если кто безупречен, одной жены муж, детей имеющий верных, не обвиняемых в распутстве или непокорных.

Треба поставити людей цілком бездоганних, які мають лиш одну жінку [1] і діти яких також повинні вірити,[2] і не повинні бути звинуваченими в розпусті й непокорі.

Ибо епископ должен быть безупречен, как Божий домоправитель, не самодоволен, не гневлив, не склонен к вину, не задорен, не искал бы постыдной наживы,

Старійшина, [3] як той, кому довірена Божа робота, мусить бути бездоганним, незухвалим, врівноваженим, не повинен бути п’яницею, запальним або корисливим.

но был бы страннолюбив, любил бы добро, был бы целомудрен, справедлив, благочестив, обладающим собой,

Він повинен бути гостинним, розсудливим, має любити все добре, жити праведно, бути побожним, мусить володіти собою.

держался бы верного слова, согласного с учением, для того, чтобы он был силен и наставлять в учении здравом и возражающих обличать.

Він має твердо дотримуватися правдивого Послання, якого його навчали, щоб заохочувати людей істинним [4] Словом Божим і спростовувати хибні вчення.

Ибо есть много непокорных, пустословов и обманщиков, особенно из обрезанных,

Це дуже важливо, оскільки є багато заколотників, які верзуть нісенітниці і вводять в оману інших. Я кажу особливо про віруючих-юдеїв.[5]

которым необходимо заграждать уста, им, которые разрушают целые дома, уча, чему не должно, из постыдной корысти.

Їх необхідно змусити замовкнути. Вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи того, чого не повинні навчати. І роблять це для того, щоб домогтися вигоди нечесним шляхом!

Сказал же некто из них, их собственный пророк: Критяне всегда лжецы, злые звери, обжоры ленивые.

Один із їхніх пророків сказав: «Критяни — завжди брехуни, злі й ледачі ненажери».

Свидетельство это истинно. По этой причине обличай их строго, чтобы они были здравы в вере,

Це правда. Отже, завжди суворо докоряйте їм, щоб вони стали здоровими в своїй вірі,

не внимая иудейским басням и заповедям людей, отвращающихся от истины.

і більше не звертали уваги на юдейські міфи чи на заповіді тих, хто відвернувся від істини.

Всё чисто для чистых; для осквернённых же и неверных нет ничего чистого, но осквернены и ум их и совесть.

Для чистих усе чисте, а для заплямованих гріхом і невіруючих немає нічого чистого. Їхній розум і сумління опоганені.

Они утверждают, что знают Бога, делами же отрекаются, будучи мерзки и непокорны и ни к какому доброму делу неспособны.

Вони твердять, що знають Бога, та вчинками своїми зрікаються Його. Вони гидкі й непокірливі, й довели, що неспроможні ні на які добрі діла.

« 4 глава 2 глава »