Тита 1 глава

Послання св. апостола Павла до Тита
Українська Біблія. Турконяк → Сучасний переклад

Павло, раб Божий, апостол Ісуса Христа, згідно з вірою Божих вибраних і пізнанням істини, згідно з побожністю, [1]

Вітання від Павла, слуги Божого й апостола Ісуса Христа. Мене було послано поширювати віру Богом обраних людей і сприяти повному пізнанню істини, що пов’язана з відданим служінням Богові,

в надії на вічне життя, яке обіцяв перед вічними часами Бог, в Якому немає неправди.

і таким чином дати обраним Богом людям надію на вічне життя. Бог, Який не обманює, пообіцяв вічне життя ще до початку часів.

Він же свого часу об’явив Своє Слово проповіддю, яка була доручена мені за наказом нашого Спасителя Бога, —

У належний час Він відкрив Слово Своє в проповіді, дорученій мені наказом Бога, нашого Спасителя.

до Тита, справжнього сина за спільною вірою: благодать і мир від Бога Отця і [Господа] Ісуса Христа, нашого Спасителя.

Пишу я до Тита, мого істинного сина у нашій спільній вірі. Благодать і мир тобі від Бога Отця і від Ісуса Христа, Спасителя нашого.

Для того я залишив тебе на Криті, щоб ти впорядкував недокінчене й наставив пресвітерів у містах, як я тобі звелів:

Я залишив тебе на Криті ось для чого: щоб ти довів до пуття незакінчене і настановив старійшин у всіх містах, як я тобі наказував.

коли хто бездоганний, є чоловіком однієї дружини, має віруючих дітей, не звинувачених у розпусті чи в неслухняності.

Треба поставити людей цілком бездоганних, які мають лиш одну жінку [1] і діти яких також повинні вірити,[2] і не повинні бути звинуваченими в розпусті й непокорі.

Бо треба, щоб єпископ — як Божий управитель — був бездоганний, не гордий, не гнівливий, не п’яниця, не задерикуватий, не користолюбець,

Старійшина, [3] як той, кому довірена Божа робота, мусить бути бездоганним, незухвалим, врівноваженим, не повинен бути п’яницею, запальним або корисливим.

але гостинний, який любить добро, мудрий, справедливий, побожний, стриманий,

Він повинен бути гостинним, розсудливим, має любити все добре, жити праведно, бути побожним, мусить володіти собою.

який дотримується вірних принципів згідно з ученням, аби був здатний потішати здоровим навчанням і переконувати противників.

Він має твердо дотримуватися правдивого Послання, якого його навчали, щоб заохочувати людей істинним [4] Словом Божим і спростовувати хибні вчення.

Тому що є багато таких, які не коряться, пустослівних і обманщиків, особливо з обрізаних,

Це дуже важливо, оскільки є багато заколотників, які верзуть нісенітниці і вводять в оману інших. Я кажу особливо про віруючих-юдеїв.[5]

яким треба затуляти рота, бо вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи того, чого не слід, задля ганебної наживи.

Їх необхідно змусити замовкнути. Вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи того, чого не повинні навчати. І роблять це для того, щоб домогтися вигоди нечесним шляхом!

Сказав один із них — їхній власний пророк: Критяни — постійні брехуни, люті звірі, ліниві ненажери.

Один із їхніх пророків сказав: «Критяни — завжди брехуни, злі й ледачі ненажери».

Це свідчення правдиве. Із цієї причини викривай їх нещадно, аби ставали здоровими у вірі,

Це правда. Отже, завжди суворо докоряйте їм, щоб вони стали здоровими в своїй вірі,

не приймаючи ні юдейських небилиць, ні заповідей людей, які відвертаються від істини.

і більше не звертали уваги на юдейські міфи чи на заповіді тих, хто відвернувся від істини.

[Адже] для чистих — усе чисте, а для нечистих і невірних ніщо не є чистим, оскільки в них нечистий і розум, і сумління.

Для чистих усе чисте, а для заплямованих гріхом і невіруючих немає нічого чистого. Їхній розум і сумління опоганені.

Вони стверджують, що знають Бога, та вчинками відрікаються, будучи мерзенними й непокірними, нездатними до жодного доброго діла.

Вони твердять, що знають Бога, та вчинками своїми зрікаються Його. Вони гидкі й непокірливі, й довели, що неспроможні ні на які добрі діла.

« 4 глава 2 глава »