Якова 1 глава

Соборне послання св. апостола Якова
Українська Біблія. Турконяк → Сучасний переклад

Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, — дванадцятьом племенам, які в розсіянні: Вітаю! [2] [1]

Вітання від Якова, слуги Всевишнього Бога і Господа Ісуса Христа, всім Божим людям,[1] розпорошеним по світу!

Брати мої, майте велику радість, коли попадаєте в різні випробування,

Брати і сестри мої, вважайте для себе за радість велику, коли на долю вашу випадають різні випробування.

знаючи, що випробування вашої віри розвиває терпеливість.

Бо ви ж знаєте, що віра, проходячи через випробування, народжує терпіння.

А терпеливість нехай має досконалу дію, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.

Нехай ваше терпіння якнайкраще себе виявляє у всьому, що ви робите. Тож ви зможете стати досконалими й довершеними, щоб нічого вам не бракувало.

Якщо комусь із вас бракує мудрості, нехай просить у Бога, Який дає всім щедро і не докоряє, тож буде йому дано.

Отже, якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить у Бога. Він щедро і з радістю дарує всім людям і не дорікає нікому.

Та нехай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, котру підіймають та женуть вітри.

Але треба просити з вірою і без сумнівів. Той, хто сумнівається, подібний до хвилі морської, яку ганяє і носить вітер.

Така людина хай не думає, що отримає щось від Господа,

Нехай така людина й не сподівається щось дістати від Господа,

адже двоєдушний чоловік непостійний на всіх своїх шляхах.

бо вона думає про різні справи одночасно і ніколи не може вирішити, що їй далі робити.

Тож нехай покірний брат хвалиться своїм високим становищем,

Якщо віруючий бідний, нехай пишається з того, що Бог дав йому духовне багатство.[2]

а багатий — своїм пониженням, бо промине, як цвіт рослин:

А багатий нехай пишається з приниження свого, бо дні його минуть, [3] наче дика квітка.

зійшло сонце, припекло, висушило траву — і їхній цвіт осипався, і краса їхнього вигляду зникла, отак і багатий на своїх дорогах зів’яне.

Як сонце сходить і спека настає, квітка в’яне, цвіт її опадає, і краса зникає, так само й багатий загине разом зі справами своїми.

Блаженний муж, який подолає спокусу, бо коли буде випробуваний, то одержить вінець життя, що його [Господь] обіцяв тим, хто любить Його.

Щаслива та людина, яка стоїть перед спокусами і залишається непохитною, бо як подолає їх, то дістане вінець життя вічного, якого Бог обіцяв тим, хто любить Його.

Ніхто зі спокушуваних хай не каже, що Бог його спокушує, адже Бог не спокушується злом, і Сам не спокушає нікого.

Ніхто у спокусі не повинен казати: «Це мене Бог спокушає». Бог не має нічого спільного зі злом. Він ніколи нікого не спокушає.

Кожний випробовується власною пожадливістю, яка затягує і вловлює.

Спокушають людину її ж власні бажання, які зваблюють і затягують її.

Пожадливість дає зачаток і породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.

Тоді бажання породжують гріх, а гріх, як утвердиться, породжує смерть.

Не піддавайтеся обманові, любі мої брати!

Брати і сестри мої любі, не дозволяйте обдурювати себе.

Усе добре, що нам дане, і кожний досконалий дар походить згори, сходить від Отця світла, в Якого немає зміни, ні тіні переміни.

Кожен добрий і довершений дар приходить згори, від Отця, Який створив усі світила небесні. Бог є постійним і незмінним.

Він забажав і породив нас Словом істини, щоб ми стали наче початком Його творіння.

Він назвав нас дітьми Своїми в Посланні істинному, щоб стали ми найважливішими з усіх Його створінь.

Знайте, мої улюблені брати: кожна людина нехай буде швидкою до слухання, стримана в словах, повільна на гнів.

Пам’ятайте це, брати і сестри мої: намагайтеся більше слухати, ніж говорити, і не піддавайтеся гніву.

Адже людський гнів не здійснює Божої справедливості.

Гнів людський стоїть на заваді життю праведному, якого вимагає Бог.

Тому, відкинувши всяку нечистоту і рештки злоби, з лагідністю прийміть посіяне Слово, що може спасти ваші душі.

Отож відкиньте усіляку нечистоту й зло в своєму житті, яких так багато. Прийміть покірливо вчення Боже, що посіяне в серцях ваших і може спасти душі ваші.

Будьте виконавцями Слова, а не лише слухачами, які обманюють самих себе.

Виконуйте Слово Боже, а не лише слухайте Його, бо інакше ви обдурюєте самі себе.

Бо коли хто є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя у дзеркалі:

Хто тільки слухає Слово Боже, та не виконує його, той подібний до людини, яка дивиться на своє відображення в дзеркалі.

тож побачив себе, відійшов і тут же забув, який він.

Вона пильно дивиться на себе, а як відійде, тієї ж миті забуде, як виглядає.

А хто дивиться на досконалий закон свободи і перебуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла; він буде блаженний у своїх діях.

Досконалий Закон Божий несе свободу людям. І той, хто уважно вивчає його й живе згідно з ним, хто втілює його в своє життя, а не просто, вислухавши, забуває, той неодмінно отримає благословення Боже.

Коли хто думає, що він [між вами] побожний, але не приборкує свого язика, той лише обманює своє серце: його побожність — примарна.

Якщо хтось вважає себе побожним, та не вгамовує язика свого, він лише обманює себе. Побожність цієї людини нічого не варта.

Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем — це відвідувати сиріт і вдів у їхньому горі, зберігати себе чистим від світу.

Побожність же, чиста й непорочна перед Богом і Отцем, виявляється в піклуванні про вдів та сиріт, які знаходяться в скруті, та у збереженні себе самого у чистоті від лихого світу.

« 28 глава 2 глава »