Якова 1 глава

Соборне послання св. апостола Якова
Українська Біблія. Турконяк → Переклад Хоменка

Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, — дванадцятьом племенам, які в розсіянні: Вітаю! [2] [1]

Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт!

Брати мої, майте велику радість, коли попадаєте в різні випробування,

Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам.

знаючи, що випробування вашої віри розвиває терпеливість.

Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість,

А терпеливість нехай має досконалу дію, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.

за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.

Якщо комусь із вас бракує мудрості, нехай просить у Бога, Який дає всім щедро і не докоряє, тож буде йому дано.

Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться.

Та нехай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, котру підіймають та женуть вітри.

Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер.

Така людина хай не думає, що отримає щось від Господа,

Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; —

адже двоєдушний чоловік непостійний на всіх своїх шляхах.

людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах.

Тож нехай покірний брат хвалиться своїм високим становищем,

Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням,

а багатий — своїм пониженням, бо промине, як цвіт рослин:

а багатий — пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави.

зійшло сонце, припекло, висушило траву — і їхній цвіт осипався, і краса їхнього вигляду зникла, отак і багатий на своїх дорогах зів’яне.

Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів'яне.

Блаженний муж, який подолає спокусу, бо коли буде випробуваний, то одержить вінець життя, що його [Господь] обіцяв тим, хто любить Його.

Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять.

Ніхто зі спокушуваних хай не каже, що Бог його спокушує, адже Бог не спокушується злом, і Сам не спокушає нікого.

Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого;

Кожний випробовується власною пожадливістю, яка затягує і вловлює.

кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить.

Пожадливість дає зачаток і породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.

А потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, — породжує смерть.

Не піддавайтеся обманові, любі мої брати!

Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману.

Усе добре, що нам дане, і кожний досконалий дар походить згори, сходить від Отця світла, в Якого немає зміни, ні тіні переміни.

Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни.

Він забажав і породив нас Словом істини, щоб ми стали наче початком Його творіння.

Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь.

Знайте, мої улюблені брати: кожна людина нехай буде швидкою до слухання, стримана в словах, повільна на гнів.

Знайте, мої улюблені брати: хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву,

Адже людський гнів не здійснює Божої справедливості.

бо гнів людини не чинить справедливости Божої.

Тому, відкинувши всяку нечистоту і рештки злоби, з лагідністю прийміть посіяне Слово, що може спасти ваші душі.

Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі.

Будьте виконавцями Слова, а не лише слухачами, які обманюють самих себе.

Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи.

Бо коли хто є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя у дзеркалі:

Бо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи:

тож побачив себе, відійшов і тут же забув, який він.

ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він.

А хто дивиться на досконалий закон свободи і перебуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла; він буде блаженний у своїх діях.

Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, — не як слухач-забудько, а як виконавець діла, — той щасливий у ділі своїм.

Коли хто думає, що він [між вами] побожний, але не приборкує свого язика, той лише обманює своє серце: його побожність — примарна.

Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, лиш обманює своє серце, побожність того марна.

Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем — це відвідувати сиріт і вдів у їхньому горі, зберігати себе чистим від світу.

Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу.

« 28 глава 2 глава »