Вихід 1 глава

Друга книга Мойсеєва: Вихід
Українська Біблія. Турконяк → Переклад Хоменка

Ось імена синів Ізраїля, які прийшли в Єгипет разом зі своїм батьком Яковом, і кожен прийшов з усією своєю родиною:

Ось імена синів Ізраїля, що поприходили в Єгипет з Яковом, кожен з родиною своєю:

Рувим, Симеон, Левій, Юда,

Рувим, Симеон, Леві, Юда;

Іссахар, Завулон і Веніамин,

Іссахар, Завулон та Веніямин;

Дан і Нефталим, Ґад і Асир.

Дан та Нефталі, Гад та Ашер.

А Йосиф уже перебував у Єгипті. Усіх же душ від Якова було сімдесят п’ять.

А всіх осіб, що були народились від Якова, було душ сімдесят, коли Йосиф був уже в Єгипті.

Та минув час, і Йосиф, усі його брати і все те покоління померли.

І вмер Йосиф і всі брати його, і ввесь рід той.

Сини ж Ізраїля все зростали: вони розмножилися, стали численними і дуже-дуже сильними; і земля сприяла їхньому розмноженню.

Ізраїльтяни розплодилися й розрослися та намножилися й окріпли так сильно понад міру, що край був наповнився ними.

Та над Єгиптом постав інший цар, який не знав Йосифа,

А настав тоді новий цар над Єгиптом, що не знав Йосифа.

і він сказав своєму народові: Ось рід синів Ізраїля — великий числом і сильніший за нас.

І каже своєму народові: "Бачте! Ізраїльтяни, — вони численніші, вони сильніші від нас.

Тож давайте перехитримо їх, щоб не множилися. Щоб вони, коли нагряне на нас війна, не пристали до ворогів та не побороли нас і не покинули землю.

Нумо ж візьмімся до них мудро, щоб не намножились та щоб, як вибухне війна, не пристали до ворогів наших та не стали воювати на нас і не пішли собі геть з краю."

Тож він настановив їм наглядачів над роботами, щоб гнобили їх працею. І вони збудували фараонові укріплені міста — Пітом, Рамсес та Он, — місто Сонця.

І поставлено над ними доглядачів при роботах, щоб допікати їм новими тягарами; і будували вони фараонові міста-зерносховища Пітон і Рамсес.

Та чим більше їх гнобили, тим численнішими й сильнішими вони ставали. А єгиптяни відчували огиду до Ізраїльських синів.

Але що більш їх гнітили, то дедалі більш намножувалися вони та розросталися, отож єгиптяни занепокоїлись з приводу синів Ізраїля ще більше.

Тож єгиптяни безжалісно чинили насильство над синами Ізраїля,

І нещадно запрягали вони синів Ізраїля до тяжких робіт;

і робили гірким їхнє життя важкою працею з глиною та цеглою, усякими роботами на полі, — усякими роботами, до яких примушували їх силоміць.

І отруїли їхнє життя тяжкою працею на глинищах та цегельнях та всякою польовою роботою, та всілякою іншою примусовою роботою, що нею їх обкладали.

І тоді єгипетський цар звернувся до єврейських повитух (ім’я першої з них — Сепфора, ім’я другої — Фуа)

І каже цар єгипетський єврейським повитухам, — одній з них на ім'я Шіфра, а другій Пуа:

і сказав: Коли допомагаєте єврейкам при пологах, то якщо буде хлопчик — убивайте його, а якщо дівчинка, — залишайте її живою.

"Як помагатимете єврейкам, то придивляйтеся, коли родять: як син — убивайте, а як дочка — нехай живе."

Та повитухи боялися Бога і не робили так, як звелів їм цар Єгипту. Вони залишали в живих і хлопчиків.

Побоялися ж повитухи Бога і не чинили так, як велів їм єгипетський цар, але залишали при житті хлоп'яток.

Тож єгипетський цар покликав повитух і запитав їх: Чому це ви так чините — залишаєте живими хлопчиків?

Тоді прикликав єгипетський цар повитух та й каже до них: "Чому ви чините таке й лишаєте хлоп'яток при житті?"

А повитухи відповіли фараонові: Єврейки не такі, як єгипетські жінки, бо народжують ще до того, як до них прийдуть повитухи! Тож вони народжували.

А повитухи фараонові: "Бо єврейки не такі, як єгиптянки: молодиці вони повні життя, і поки прийде до них повитуха, а вони вже й вродили."

І Бог чинив добро повитухам, а народ множився і ставав дуже сильним.

І було повитухам добре від Бога, а народ множився й вельми спотужнів.

Оскільки повитухи боялися Бога, то набули собі доми.

А за те, що боялись повитухи Бога, дав він їм гарне потомство.

Тоді фараон наказав усьому своєму народові, кажучи: Кожного хлопчика, який тільки народиться в єврейки, кидайте в ріку, а кожну дівчинку залишайте живою.

Тоді повелів фараон усьому народові своєму: "Усякого сина, що вродиться в євреїв, кидайте в річку; а кожну дочку лишайте живу."

« 50 глава 2 глава »