Якова 1 глава

Соборне послання св. апостола Якова
Українська Біблія. Турконяк → Еврейский Новый Завет

Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, — дванадцятьом племенам, які в розсіянні: Вітаю! [2] [1]

От: Иакова, раба Бога и Господа Мессии Иисуса. Кому: Двенадцати коленам в диаспоре: Мир Вам!

Брати мої, майте велику радість, коли попадаєте в різні випробування,

С радостью принимайте, братья, различные искушения, с которыми вы сталкиваетесь;

знаючи, що випробування вашої віри розвиває терпеливість.

зная, что испытание вашей веры производит стойкость.

А терпеливість нехай має досконалу дію, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.

Стойкость же пусть производит свою совершенную работу, чтобы вы были совершенными и целостными, ни в чём не имея недостатка.

Якщо комусь із вас бракує мудрості, нехай просить у Бога, Який дає всім щедро і не докоряє, тож буде йому дано.

Если же кому-либо из вас недостаёт мудрости, пусть просит у Бога, дающего всем щедро и без упрёков; и она будет дана ему.

Та нехай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, котру підіймають та женуть вітри.

Но пусть просит, доверяя Богу, не сомневаясь; поскольку сомневающийся подобен морской волне, вздымаемой и подгоняемой ветром.

Така людина хай не думає, що отримає щось від Господа,

Действительно, такой человек пусть не думает, что получит что-либо от Господа,

адже двоєдушний чоловік непостійний на всіх своїх шляхах.

поскольку он двоедушен, не твёрд во всех своих путях.

Тож нехай покірний брат хвалиться своїм високим становищем,

Пусть брат, находящийся в стеснённых обстоятельствах, хвалится своим высоким положением.

а багатий — своїм пониженням, бо промине, як цвіт рослин:

А богатый брат пусть хвалится своим унижением, поскольку он исчезнет, словно полевой цветок.

зійшло сонце, припекло, висушило траву — і їхній цвіт осипався, і краса їхнього вигляду зникла, отак і багатий на своїх дорогах зів’яне.

Подобно тому, как солнце встаёт, и поднимается ветер, и иссушает растение, и цветки его опадают, и пропадает его красота, так увянет и богач, заботящийся о своих делах.

Блаженний муж, який подолає спокусу, бо коли буде випробуваний, то одержить вінець життя, що його [Господь] обіцяв тим, хто любить Його.

Благословен тот, кто стойко переносит искушение! Потому что после того, как он выдержит испытание, он получит венец Жизни, который Бог обещал тем, кто любит Его.

Ніхто зі спокушуваних хай не каже, що Бог його спокушує, адже Бог не спокушується злом, і Сам не спокушає нікого.

Никто, проходя через искушение, не должен говорить: "я искушаем Богом". Поскольку Бог не может быть искушён злом, и сам Бог никого не искушает.

Кожний випробовується власною пожадливістю, яка затягує і вловлює.

Более того, каждый человек поддаётся искушению всякий раз, когда увлекается и обольщается собственным желанием.

Пожадливість дає зачаток і породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.

Желание зачинает, затем порождает грех, а грех, когда полностью созреет, порождает смерть.

Не піддавайтеся обманові, любі мої брати!

Не заблуждайтесь, мои дорогие братья —

Усе добре, що нам дане, і кожний досконалий дар походить згори, сходить від Отця світла, в Якого немає зміни, ні тіні переміни.

всякое доброе даяние, и всякий совершенный дар приходят свыше, от Отца, сотворившего небесные светила; у Него нет ни перемен, ни тьмы, рождённой изменением.

Він забажав і породив нас Словом істини, щоб ми стали наче початком Його творіння.

Приняв решение, Он родил нас посредством Слова, на которое можно положиться, чтобы мы стали первыми плодами из всего сотворённого Им.

Знайте, мої улюблені брати: кожна людина нехай буде швидкою до слухання, стримана в словах, повільна на гнів.

Поэтому, мои дорогие братья, пусть всякий будет скор на слушание, но медлен на слова, медлен на гнев;

Адже людський гнів не здійснює Божої справедливості.

так как гнев человека не достигает Божьей праведности!

Тому, відкинувши всяку нечистоту і рештки злоби, з лагідністю прийміть посіяне Слово, що може спасти ваші душі.

Итак, избавьтесь от всякой непристойности и очевидного зла, и кротко примите насаждаемое в вас Слово, способное спасти ваши жизни.

Будьте виконавцями Слова, а не лише слухачами, які обманюють самих себе.

Не обманывайте самих себя: не просто [слушайте] Слово, но исполняйте его!

Бо коли хто є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя у дзеркалі:

Ибо всякий, кто слушает Слово, но не делает того, что оно говорит, подобен человеку, смотрящемуся в зеркало:

тож побачив себе, відійшов і тут же забув, який він.

он видит себя, отходит и тут же забывает, как выглядит.

А хто дивиться на досконалий закон свободи і перебуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла; він буде блаженний у своїх діях.

Если же человек непрестанно всматривается в совершенное Пятикнижие, дающее свободу, становясь не забывчивым слушателем, но исполнителем требуемых ею дел, тогда он будет благословен в том, что делает.

Коли хто думає, що він [між вами] побожний, але не приборкує свого язика, той лише обманює своє серце: його побожність — примарна.

Всякий, кто думает о себе, что он послушный религии человек, но не контролирует свой язык, заблуждается, и его благочестие ничего не стоит.

Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем — це відвідувати сиріт і вдів у їхньому горі, зберігати себе чистим від світу.

Религиозное благочестие, которое Бог Отец считает чистым и безупречным, заключается в следующем: заботиться о сиротах и вдовах в их бедах, и оберегать себя от пагубного влияния мира.

« 28 глава 2 глава »