Луки 1 глава

Євангелія від св. Луки
Українська Біблія. Турконяк → Еврейский Новый Завет

Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас, [1]

Дорогой Феофил, многие взялись за составление описаний событий, произошедших среди нас.

і як нам передали їх ті, які з самого початку були очевидцями й служителями Слова,

Они основаны на фактах, переданных нам теми, кто с самого начала были очевидцами и глашатаями вести.

то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле,

И потому, Ваше Превосходительство, после тщательного исследования всего с самого начала, я посчитал правильным изложить для Вас всё точно и последовательно,

щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився.

чтобы Вы знали прочное основание того, чему были научены.

У дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета.

Во времена Ирода, Царя Иуды, был священник по имени Захария, входивший в смену Авия. Его жена была из рода Аарона, звали её Елисавета.

Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.

Оба они были праведны перед Богом и безукоризненно следовали всем заповедям и постановлениям Господа.

Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постаріли в днях своїх.

Однако у них не было детей, потому что Елисавета была бесплодна; а оба были уже в летах.

Одного разу, коли він за своєю денною чергою служив перед Богом,

Однажды Захария выполнял обязанности священника, когда его смена совершала служение перед Богом,

за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити.

и ему выпал жребий (согласно традиции священников) войти в Храм и совершить всесожжение.

А весь народ під час кадіння молився знадвору.

Все находились снаружи и молились, пока совершалось всесожжение,

І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника.

как вдруг справа от жертвенника перед Захарией предстал ангел Господа.

Захарія, коли побачив, жахнувся, його охопив страх.

Увидев его, Захария пришёл в ужас.

Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван.

Но ангел сказал ему: "Не бойся, Захария, потому что молитва твоя была услышана. Жена твоя Елисавета родит тебе сына, а ты назови его Иоанн.

І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження.

Он станет радостью и утешением для вас, и многие будут радоваться его рождению,

Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері.

так как он будет велик в глазах Господа. Он не будет пить вина и других крепких напитков и ещё в чреве матери будет исполнен Святого Духа.

І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога;

Многих из народа Израиля обратит он к Господу, Богу их.

і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ.

Он выйдет перед Господом в духе и силе Илии, чтобы возвратить сердца отцов к детям (Малахия 3:23-24(4:5-6), и непокорных — к мудрости праведных, чтобы приготовить для Господа народ".

І промовив Захарія до ангела: Із чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх.

Захария сказал ангелу: "Как я могу быть уверен в этом? Ведь я старый человек, жена моя тоже в летах".

У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.

"Я Гавриил, — ответил ему ангел, — и стою в присутствии Бога. Я был послан говорить с тобой и сообщить тебе эту радостную весть.

І ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу!

Теперь же, поскольку ты не поверил сказанному мной, и что оно исполнится в должное время, ты будешь молчать и не сможешь говорить до того дня, как всё это произойдёт".

Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він затримувався у храмі.

Между тем люди ждали Захарию, удивляясь тому, что он так долго находится в Храме.

Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він говорив до них знаками й залишався німим.

Когда же он вышел и не мог говорить, они поняли, что он видел в Храме видение. Не говоря ни слова, он объяснялся с ними жестами.

І коли закінчилися дні його служіння, він пішов до свого дому.

Когда время его служения в Храме подошло к концу, он вернулся домой.

А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи:

Вслед за тем его жена Елисавета зачала и в течение пяти месяцев жила в уединении, говоря:

Так мені вчинив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми.

"Господь сделал это для меня; проявил ко мне благосклонность в эти дни, сняв с меня позор".

А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом,

На шестой месяц ангел Гавриил был послан Богом в город в Галилеи под названием Назарет

до діви, зарученої із чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія.

к девушке, обручённой с человеком по имени Иосиф, из дома Давида; девушку ту звали Мария.

І, прийшовши до неї, сказав: Радій [2] , сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].

Приблизившись к ней, ангел сказал: "Мир вам, госпожа, снискавшая расположение! Господь с тобой!"

Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання.

Она была сильно взволнована его словами и не могла понять, что это за приветствие.

Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.

Ангел сказал ей: "Не бойся, Мария, ибо ты снискала расположение у Бога.

І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус.

Вот, ты зачнёшь и родишь сына, и назовёшь его Иисус.

Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида,

Он будет велик, и назовётся Сыном Всевышнего. Господь, Бог, отдаст ему трон его праотца Давида;

і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!

и он будет править Домом Иакова вечно, и его Царству не будет конца".

І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?

"Как это может произойти, если я девственница?" — спросила Мария у ангела.

У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим.

Ангел сказал ей в ответ: "Святой Дух сойдёт на тебя, сила Всевышнего покроет тебя. Поэтому святое дитя, рождённое тобой, будет названо Божьим Сыном.

Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці;

У тебя есть родственница, Елисавета, которая уже стара, и все считают её бесплодной. Однако она зачала сына и беременна уже шесть месяцев!

тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!

Потому что у Бога нет ничего невозможного".

А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї.

Мария сказала: "Я слуга Господа, пусть со мной всё будет так, как ты сказал".

Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного.

Тотчас же Мария отправилась в дорогу и поспешила в город, находившийся в горах Иудеи,

Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.

где жил Захария, вошла в его дом и поздоровалась с Елисаветой.

Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом

Когда Елисавета услышала приветствие Марии, ребёнок в её чреве зашевелился. Елисавета наполнилась Святым Духом

і вигукнула гучним голосом, промовляючи: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби!

и громко сказала: "Благословенна ты среди женщин! И благословен ребёнок в твоём чреве!

І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа?

Но кто я такая, чтобы мать моего Господа пришла ко мне?

Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі.

Ведь как только звук твоего приветствия достиг моих ушей, ребёнок в моём чреве заиграл от радости!

Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!

В самом деле, благословенна ты, потому что поверила, что обещанное тебе Господом, исполнится".

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

Тогда Мария сказала: "Душа моя превозносит Господа,

і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,

и дух мой радуется в Боге, Спасителе моём,

бо Він зглянувся на покору раби Своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,

который заметил свою рабу в смирении её. (1 Царств 2:1, 1:11) Ибо впредь — подумать только! — все поколения будут называть меня благословенной!

бо зробив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його,

Могущественный сделал для меня великое! Да, свято Его имя;

і милість Його з роду в рід для тих, хто боїться Його.

и в каждом поколении Он проявляет милость к боящимся Его . (Псалом 110:9, 102:17)

Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх,

Он сотворил великие дела Своей рукой, обратил в бегство гордых сердцем,

скинув сильних з престолів і підняв покірних,

свергнул с тронов правителей, возвысил смиренных,

голодним дав достаток, а багатих відіслав ні з чим.

дал блага голодным, а богатых отпустил ни с чем.

Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість,

Он стал на сторону Своего слуги Израиля, помня о милости,

як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку!

которую обещал нашим отцам, Аврааму и его семени навеки".

Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.

Мария оставалась у Елисаветы около трёх месяцев, и затем вернулась домой.

А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина.

Елисавете настало время рожать, и она родила сына.

Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею.

Её соседи и родственники узнали о том, как добр был к ней Господь, и радовались вместе с ней.

Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією.

На восьмой день они пришли сделать ребёнку ритуал обрезания. Они уже собирались назвать его Захарией, в честь отца,

Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном!

но мать его громко сказала: "Нет, нужно назвать его Иоанном".

А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям.

Они сказали ей: "У вас в роду никого так не звали",

Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати.

и спрашивали у отца жестами, как бы он хотел его назвать.

Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я — Іван! І всі здивувалися.

Тот подал знак, чтобы ему принесли дощечку, и ко всеобщему удивлению написал на ней: "Его имя — Иоанн".

У ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.

И в этот момент к нему вернулся дар речи, и первыми его словами было благословение Богу.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події.

Все соседи были охвачены благоговейным страхом; и по всей горной области Иудеи люди говорили о том, что произошло.

Усі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею!

Все, кто слышали об этом, задавались вопросом: "Кем же будет этот ребёнок?" Так как несомненно рука Господа была с ним.

Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, промовляючи:

Отец ребёнка, Захария, наполнился Святым Духом и произнёс пророчество:

Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ,

"Да будет возвеличен Господь, Бог Израиля", (Псалом 40:14, 71:18, 105:48) потому что Он посетил Свой народ и сотворил для него искупление

Він підніс нам ріг [3] спасіння у домі Свого слуги Давида,

воздвигнув для нас могущественного Спасителя, потомка слуги Его Давида.

як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків,

Как говорил устами пророков от самого начала —

що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас,

что мы будем освобождены от врагов и от власти всех ненавидящих нас.

щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт,

Это случилось для того, чтобы Он мог проявить милость, обещанную нашим отцам, вспомнить Свой святой договор,

Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові,

клятву, которой клялся отцу нашему Аврааму —

щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху

дать нам, по избавлении от наших врагов, служить Ему без страха;

служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити.

в святости и праведности перед Ним все дни нашей жизни.

І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу;

Ты, дитя, назовёшься пророком Всевышнего, Ты выйдешь перед Господом, чтобы приготовить Ему путь, (Малахия 3:1, Исайя 40:3)

щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів;

возвещая среди Его народа о том, что спасение — в прощении грехов

аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти,

по любви и милосердию Бога, благодаря которым Утренняя Заря посетит нас с Небес,

освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру!

чтобы осветить находящихся во тьме, живущих в тени смертной (Исайя 9:1(2) и направить наши стопы на путь мира".

А дитина росла й міцніла духом, перебуваючи в пустелях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем.

Ребёнок рос и становился сильным в духе, и жил в пустыне до тех пор, пока не пришло время появиться открыто перед Израилем.

« 16 глава 2 глава »