Луки 1 глава

Євангелія від св. Луки
Українська Біблія. Турконяк → Darby Bible Translation

Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас, [1]

Forasmuch as many have undertaken to draw up a relation concerning the matters fully believed among us,

і як нам передали їх ті, які з самого початку були очевидцями й служителями Слова,

as those who from the beginning were eye-witnesses of and attendants on the Word have delivered them to us,

то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле,

it has seemed good to me also, accurately acquainted from the origin with all things, to write to thee with method, most excellent Theophilus,

щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився.

that thou mightest know the certainty of those things in which thou hast been instructed.

У дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета.

There was in the days of Herod, the king of Judaea, a certain priest, by name Zacharias, of the course of Abia, and his wife of the daughters of Aaron, and her name Elizabeth.

Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.

And they were both just before God, walking in all the commandments and ordinances of the Lord blameless.

Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постаріли в днях своїх.

And they had no child, because Elizabeth was barren, and they were both advanced in years.

Одного разу, коли він за своєю денною чергою служив перед Богом,

And it came to pass, as he fulfilled his priestly service before God in the order of his course,

за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити.

it fell to him by lot, according to the custom of the priesthood, to enter into the temple of the Lord to burn incense.

А весь народ під час кадіння молився знадвору.

And all the multitude of the people were praying without at the hour of incense.

І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника.

And an angel of [the] Lord appeared to him, standing on the right of the altar of incense.

Захарія, коли побачив, жахнувся, його охопив страх.

And Zacharias was troubled, seeing [him], and fear fell upon him.

Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван.

But the angel said to him, Fear not, Zacharias, because thy supplication has been heard, and thy wife Elizabeth shall bear thee a son, and thou shalt call his name John.

І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження.

And he shall be to thee joy and rejoicing, and many shall rejoice at his birth.

Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері.

For he shall be great before [the] Lord, and he shall drink no wine nor strong drink; and he shall be filled with [the] Holy Spirit, even from his mother's womb.

І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога;

And many of the sons of Israel shall he turn to [the] Lord their God.

і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ.

And he shall go before him in [the] spirit and power of Elias, to turn hearts of fathers to children, and disobedient ones to [the] thoughts of just [men], to make ready for [the] Lord a prepared people.

І промовив Захарія до ангела: Із чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх.

And Zacharias said to the angel, How shall I know this, for I am an old man, and my wife advanced in years?

У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.

And the angel answering, said to him, I am Gabriel, who stand before God, and I have been sent to speak to thee, and to bring these glad tidings to thee;

І ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу!

and behold, thou shalt be silent and not able to speak, till the day in which these things shall take place, because thou hast not believed my words, the which shall be fulfilled in their time.

Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він затримувався у храмі.

And the people were awaiting Zacharias, and they wondered at his delaying in the temple.

Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він говорив до них знаками й залишався німим.

But when he came out he could not speak to them, and they recognised that he had seen a vision in the temple. And he was making signs to them, and continued dumb.

І коли закінчилися дні його служіння, він пішов до свого дому.

And it came to pass, when the days of his service were completed, he departed to his house.

А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи:

Now after these days, Elizabeth his wife conceived, and hid herself five months, saying,

Так мені вчинив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми.

Thus has [the] Lord done to me in [these] days in which he looked upon [me] to take away my reproach among men.

А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом,

But in the sixth month, the angel Gabriel was sent of God to a city of Galilee, of which [the] name [was] Nazareth,

до діви, зарученої із чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія.

to a virgin betrothed to a man whose name [was] Joseph, of the house of David; and the virgin's name [was] Mary.

І, прийшовши до неї, сказав: Радій [2] , сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].

And the angel came in to her, and said, Hail, [thou] favoured one! the Lord [is] with thee: [blessed art thou amongst women].

Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання.

But she, [seeing] [the angel], was troubled at his word, and reasoned in her mind what this salutation might be.

Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.

And the angel said to her, Fear not, Mary, for thou hast found favour with God;

І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус.

and behold, thou shalt conceive in the womb and bear a son, and thou shalt call his name Jesus.

Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида,

He shall be great, and shall be called Son of [the] Highest; and [the] Lord God shall give him the throne of David his father;

і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!

and he shall reign over the house of Jacob for the ages, and of his kingdom there shall not be an end.

І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?

But Mary said to the angel, How shall this be, since I know not a man?

У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим.

And the angel answering said to her, [The] Holy Spirit shall come upon thee, and power of [the] Highest overshadow thee, wherefore the holy thing also which shall be born shall be called Son of God.

Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці;

And behold, Elizabeth, thy kinswoman, she also has conceived a son in her old age, and this is the sixth month to her that was called barren:

тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!

for nothing shall be impossible with God.

А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї.

And Mary said, Behold the bondmaid of [the] Lord; be it to me according to thy word. And the angel departed from her.

Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного.

And Mary, rising up in those days, went into the hill country with haste, to a city of Judah,

Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.

and entered into the house of Zacharias, and saluted Elizabeth.

Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом

And it came to pass, as Elizabeth heard the salutation of Mary, the babe leaped in her womb; and Elizabeth was filled with [the] Holy Spirit,

і вигукнула гучним голосом, промовляючи: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби!

and cried out with a loud voice and said, Blessed [art] thou amongst women, and blessed the fruit of thy womb.

І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа?

And whence [is] this to me, that the mother of my Lord should come to me?

Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі.

For behold, as the voice of thy salutation sounded in my ears, the babe leaped with joy in my womb.

Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!

And blessed [is] she that has believed, for there shall be a fulfilment of the things spoken to her from [the] Lord.

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

And Mary said, My soul magnifies the Lord,

і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,

and my spirit has rejoiced in God my Saviour.

бо Він зглянувся на покору раби Своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,

For he has looked upon the low estate of his bondmaid; for behold, from henceforth all generations shall call me blessed.

бо зробив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його,

For the Mighty One has done to me great things, and holy [is] his name;

і милість Його з роду в рід для тих, хто боїться Його.

and his mercy [is] to generations and generations to them that fear him.

Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх,

He has wrought strength with his arm; he has scattered haughty [ones] in the thought of their heart.

скинув сильних з престолів і підняв покірних,

He has put down rulers from thrones, and exalted the lowly.

голодним дав достаток, а багатих відіслав ні з чим.

He has filled the hungry with good things, and sent away the rich empty.

Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість,

He has helped Israel his servant, in order to remember mercy,

як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку!

(as he spoke to our fathers,) to Abraham and to his seed for ever.

Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.

And Mary abode with her about three months, and returned to her house.

А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина.

But the time was fulfilled for Elizabeth that she should bring forth, and she gave birth to a son.

Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею.

And her neighbours and kinsfolk heard that [the] Lord had magnified his mercy with her, and they rejoiced with her.

Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією.

And it came to pass on the eighth day they came to circumcise the child, and they called it after the name of his father, Zacharias.

Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном!

And his mother answering said, No; but he shall be called John.

А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям.

And they said to her, There is no one among thy kinsfolk who is called by this name.

Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати.

And they made signs to his father as to what he might wish it to be called.

Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я — Іван! І всі здивувалися.

And having asked for a writing-table, he wrote saying, John is his name. And they all wondered.

У ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.

And his mouth was opened immediately, and his tongue, and he spake, blessing God.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події.

And fear came upon all who dwelt round about them; and in the whole hill-country of Judaea all these things were the subject of conversation.

Усі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею!

And all who heard them laid them up in their heart, saying, What then will this child be? And [the] Lord's hand was with him.

Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, промовляючи:

And Zacharias his father was filled with [the] Holy Spirit, and prophesied, saying,

Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ,

Blessed be [the] Lord the God of Israel, because he has visited and wrought redemption for his people,

Він підніс нам ріг [3] спасіння у домі Свого слуги Давида,

and raised up a horn of deliverance for us in the house of David his servant;

як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків,

as he spoke by [the] mouth of his holy prophets, who have been since the world began;

що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас,

deliverance from our enemies and out of the hand of all who hate us;

щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт,

to fulfil mercy with our fathers and remember his holy covenant,

Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові,

[the] oath which he swore to Abraham our father,

щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху

to give us, that, saved out of the hand of our enemies, we should serve him without fear

служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити.

in piety and righteousness before him all our days.

І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу;

And thou, child, shalt be called [the] prophet of [the] Highest; for thou shalt go before the face of [the] Lord to make ready his ways;

щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів;

to give knowledge of deliverance to his people by [the] remission of their sins

аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти,

on account of [the] bowels of mercy of our God; wherein [the] dayspring from on high has visited us,

освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру!

to shine upon them who were sitting in darkness and in [the] shadow of death, to guide our feet into [the] way of peace.

А дитина росла й міцніла духом, перебуваючи в пустелях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем.

-- And the child grew and was strengthened in spirit; and he was in the deserts until the day of his shewing to Israel.

« 16 глава 2 глава »