Луки 1 глава

Євангелія від св. Луки
Українська Біблія. Турконяк → Синодальный перевод

Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас, [1]

Как уже многие начали составлять повествования о совершенно известных между нами событиях,

і як нам передали їх ті, які з самого початку були очевидцями й служителями Слова,

как передали нам то бывшие с самого начала очевидцами и служителями Слова,

то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле,

то рассудилось и мне, по тщательном исследовании всего сначала, по порядку описать тебе, достопочтенный Феофил,

щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився.

чтобы ты узнал твёрдое основание того учения, в котором был наставлен.

У дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета.

Во дни Ирода, царя Иудейского, был священник из Авиевой чреды, именем Захария, и жена его из рода Ааронова, имя ей Елисавета.

Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.

Оба они были праведны пред Богом, поступая по всем заповедям и уставам Господним беспорочно.

Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постаріли в днях своїх.

У них не было детей, ибо Елисавета была неплодна, и оба были уже в летах преклонных.

Одного разу, коли він за своєю денною чергою служив перед Богом,

Однажды, когда он в порядке своей чреды служил пред Богом,

за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити.

по жребию, как обыкновенно было у священников, досталось ему войти в храм Господень для каждения,

А весь народ під час кадіння молився знадвору.

а всё множество народа молилось вне во время каждения, —

І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника.

тогда явился ему Ангел Господень, стоя по правую сторону жертвенника кадильного.

Захарія, коли побачив, жахнувся, його охопив страх.

Захария, увидев его, смутился, и страх напал на него.

Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван.

Ангел же сказал ему: не бойся, Захария, ибо услышана молитва твоя, и жена твоя Елисавета родит тебе сына, и наречёшь ему имя: Иоанн;

І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження.

и будет тебе радость и веселие, и многие о рождении его возрадуются,

Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері.

ибо он будет велик пред Господом; не будет пить вина и сикера, и Духа Святого исполнится ещё от чрева матери своей;

І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога;

и многих из сынов Израилевых обратит к Господу Богу их;

і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ.

и предыдет пред Ним в духе и силе Илии, чтобы возвратить сердца отцов детям, и непокоривым образ мыслей праведников, дабы представить Господу народ приготовленный.

І промовив Захарія до ангела: Із чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх.

И сказал Захария Ангелу: по чему я узнаю это? ибо я стар, и жена моя в летах преклонных.

У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.

Ангел сказал ему в ответ: я Гавриил, предстоящий пред Богом, и послан говорить с тобою и благовестить тебе сие;

І ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу!

и вот, ты будешь молчать и не будешь иметь возможности говорить до того дня, как это сбудется, за то, что ты не поверил словам моим, которые сбудутся в своё время.

Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він затримувався у храмі.

Между тем народ ожидал Захарию и дивился, что он медлит в храме.

Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він говорив до них знаками й залишався німим.

Он же, выйдя, не мог говорить к ним; и они поняли, что он видел видение в храме; и он объяснялся с ними знаками, и оставался нем.

І коли закінчилися дні його служіння, він пішов до свого дому.

А когда окончились дни службы его, возвратился в дом свой.

А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи:

После сих дней зачала Елисавета, жена его, и таилась пять месяцев и говорила:

Так мені вчинив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми.

так сотворил мне Господь во дни сии, в которые призрел на меня, чтобы снять с меня поношение между людьми.

А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом,

В шестой же месяц послан был Ангел Гавриил от Бога в город Галилейский, называемый Назарет,

до діви, зарученої із чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія.

к Деве, обручённой мужу, именем Иосифу, из дома Давидова; имя же Деве: Мария.

І, прийшовши до неї, сказав: Радій [2] , сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].

Ангел, войдя к Ней, сказал: радуйся, Благодатная! Господь с Тобою; благословенна Ты между жёнами.

Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання.

Она же, увидев его, смутилась от слов его и размышляла, что бы это было за приветствие.

Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.

И сказал Ей Ангел: не бойся, Мария, ибо Ты обрела благодать у Бога;

І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус.

и вот, зачнёшь во чреве, и родишь Сына, и наречёшь Ему имя: Иисус.

Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида,

Он будет велик и наречётся Сыном Всевышнего, и даст Ему Господь Бог престол Давида, отца Его;

і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!

и будет царствовать над домом Иакова вовеки, и Царству Его не будет конца.

І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?

Мария же сказала Ангелу: как будет это, когда Я мужа не знаю?

У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим.

Ангел сказал Ей в ответ: Дух Святой найдёт на Тебя, и сила Всевышнего осенит Тебя; посему и рождаемое Святое наречётся Сыном Божиим.

Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці;

Вот и Елисавета, родственница Твоя, называемая неплодною, и она зачала сына в старости своей, и ей уже шестой месяц,

тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!

ибо у Бога не останется бессильным никакое слово.

А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї.

Тогда Мария сказала: се, Раба Господня; да будет Мне по слову твоему. И отошёл от Неё Ангел.

Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного.

Встав же Мария во дни сии, с поспешностью пошла в нагорную страну, в город Иудин,

Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.

и вошла в дом Захарии, и приветствовала Елисавету.

Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом

Когда Елисавета услышала приветствие Марии, взыграл младенец во чреве её; и Елисавета исполнилась Святого Духа,

і вигукнула гучним голосом, промовляючи: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби!

и воскликнула громким голосом, и сказала: благословенна Ты между жёнами, и благословен плод чрева Твоего!

І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа?

И откуда это мне, что пришла Матерь Господа моего ко мне?

Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі.

Ибо когда голос приветствия Твоего дошёл до слуха моего, взыграл младенец радостно во чреве моём.

Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!

И блаженна Уверовавшая, потому что совершится сказанное Ей от Господа.

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

И сказала Мария: величит душа Моя Господа,

і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,

и возрадовался дух Мой о Боге, Спасителе Моём,

бо Він зглянувся на покору раби Своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,

что призрел Он на смирение Рабы Своей, ибо отныне будут ублажать Меня все роды;

бо зробив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його,

что сотворил Мне величие Сильный, и свято имя Его;

і милість Його з роду в рід для тих, хто боїться Його.

и милость Его в роды родов к боящимся Его;

Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх,

явил силу мышцы Своей; рассеял надменных помышлениями сердца их;

скинув сильних з престолів і підняв покірних,

низложил сильных с престолов, и вознёс смиренных;

голодним дав достаток, а багатих відіслав ні з чим.

алчущих исполнил благ, и богатящихся отпустил ни с чем;

Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість,

воспринял Израиля, отрока Своего, воспомянув милость,

як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку!

как говорил отцам нашим, к Аврааму и семени его до века.

Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.

Пребыла же Мария с нею около трёх месяцев, и возвратилась в дом свой.

А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина.

Елисавете же настало время родить, и она родила сына.

Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею.

И услышали соседи и родственники её, что возвеличил Господь милость Свою над нею, и радовались с нею.

Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією.

В восьмой день пришли обрезать младенца и хотели назвать его, по имени отца его, Захариею.

Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном!

На это мать его сказала: нет, а назвать его Иоанном.

А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям.

И сказали ей: никого нет в родстве твоём, кто назывался бы сим именем.

Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати.

И спрашивали знаками у отца его, как бы он хотел назвать его.

Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я — Іван! І всі здивувалися.

Он потребовал дощечку и написал: «Иоанн имя ему». И все удивились.

У ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.

И тотчас разрешились уста его и язык его, и он стал говорить, благословляя Бога.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події.

И был страх на всех, живущих вокруг них; и рассказывали обо всём этом по всей нагорной стране Иудейской.

Усі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею!

Все слышавшие положили это на сердце своём и говорили: что будет младенец сей? И рука Господня была с ним.

Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, промовляючи:

И Захария, отец его, исполнился Святого Духа и пророчествовал, говоря:

Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ,

благословен Господь Бог Израилев, что посетил народ Свой и сотворил избавление ему,

Він підніс нам ріг [3] спасіння у домі Свого слуги Давида,

и воздвиг рог спасения нам в дому Давида, отрока Своего,

як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків,

как возвестил устами бывших от века святых пророков Своих,

що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас,

что спасёт нас от врагов наших и от руки всех ненавидящих нас;

щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт,

сотворит милость с отцами нашими и помянет святой завет Свой,

Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові,

клятву, которою клялся Он Аврааму, отцу нашему, дать нам,

щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху

небоязненно, по избавлении от руки врагов наших,

служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити.

служить Ему в святости и правде пред Ним, во все дни жизни нашей.

І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу;

И ты, младенец, наречёшься пророком Всевышнего, ибо предыдешь пред лицом Господа приготовить пути Ему,

щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів;

дать уразуметь народу Его спасение в прощении грехов их,

аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти,

по благоутробному милосердию Бога нашего, которым посетил нас Восток свыше,

освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру!

просветить сидящих во тьме и тени смертной, направить ноги наши на путь мира.

А дитина росла й міцніла духом, перебуваючи в пустелях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем.

Младенец же возрастал и укреплялся духом, и был в пустынях до дня явления своего Израилю.

Примечания:

Синодальный перевод

5, 8 чреда — очередь, последовательная смена чего-либо.

15 сикера — крепкий алкоголь из меда, фруктового сока, зерна.

17, 76 предыдет, предыдешь — прийти прежде, перед; идти впереди, предшествовать.

53 алкать — почувствовать голод, захотеть есть, проголодаться.

78 благоутробие — внутреннее благорасположение, доброта сердца, милосердие, сострадание.

« 16 глава 2 глава »