2 да Карынцянаў 10 глава

Другое пасланне да Карынцянаў
Пераклад Рыма-Каталіцкага Касцёла → Cовременный перевод WBTC

 
 

Я, Павел, які сярод вас ціхі, а калі далёка — суровы да вас, асабіста прашу праз далікатнасць і лагоднасць Хрыста.
 
Я, Павел, лично взываю к вам кротостью Христовой и долготерпением Его. Я смиренен, когда нахожусь среди вас, но строг к вам, когда далеко от вас.

Прашу, каб мне, калі буду сярод вас, не быць занадта суровым, як думаюць пра мяне, што адважваюся выступіць супраць некаторых, якія лічаць, быццам бы мы жывем паводле цела.
 
Прошу вас, не вынуждайте меня вести себя столь же строго и когда я среди вас, как веду себя среди тех, кто считает, что мы живём, как живут люди мира.

Жывучы ў целе, мы ваюем не паводле цела,
 
Ибо, хотя и живём мы в миру, мы не сражаемся, как сражается этот мир.

бо зброя нашага змагання не цялесная, але моцная Богам для зруйнавання цвярдыняў. Ёй мы руйнуем задумы
 
Потому что оружие, которым мы сражаемся, — не мирское. Бог дал ему силу разрушать твердыни, опровергать людские возражения,

і ўсякае ўзвышэнне, што паўстае супраць пазнання Божага, і бяром у палон усякую думку для паслухмянасці Хрысту.
 
опрокидывать все надменно воздвигаемые препятствия против познания Бога и брать в плен всякие мысли, подчиняя их Христу.

Мы гатовыя таксама караць кожную непаслухмянасць, пакуль вашая паслухмянасць не стане поўнай.
 
И мы готовы покарать любое непослушание, если ваше послушание станет полным.

Глядзіце на тое, што перад вамі. Хто ўпэўнены ў сабе, што ён Хрыстовы, той няхай прызнае, што як ён Хрыстовы, так і мы.
 
Смотрите, как обстоит дело. Если кто уверен в том, что он во Христе, то должен подумать ещё раз и понять, что и мы во Христе, как и он.

Калі б я больш стаў хваліцца нашай уладай, якую Пан даў для будавання, а не для знішчэння вас, то не буду асаромлены.
 
И если ещё больше стану хвалиться я властью, которую дал нам Господь, укреплять вас духом и не повредить вам ни в чём,

Не думайце, што я палохаю вас пасланнямі.
 
то я не буду смущён этим. Но я постараюсь не делать этого, чтобы не выглядело, будто я пытаюсь запугать вас до смерти своими письмами.

Бо хтосьці кажа: «Яго пасланні цяжкія і вострыя, а калі сам прыходзіць, то бяссільны, а яго словы слабыя».
 
Мои противники говорят: "Его письма весомы и исполнены силы, но сам он слаб телом, и его речи пусты".

Такі няхай ведае, што, якія мы ў словах паслання, калі не з вамі, такія і ў чынах, калі знаходзімся сярод вас.
 
Но тот, кто говорит такое, должен помнить, что нет противоречия между письмами нашими, написанными издалека, и нашими поступками, когда мы находимся среди вас.

Бо мы не адважваемся ставіць сябе побач з тымі, якія самі сябе хваляць, ці раўнацца з імі. Тыя, што мераюць сябе сабою і параўноўваюць сябе з сабою, неразумныя.
 
Ибо мы не осмеливаемся сопоставлять и сравнивать себя с некоторыми людьми, которые считают себя очень важными. Примеряясь друг к другу и сравнивая себя друг с другом, они показывают, насколько глупы.

А мы не будзем хваліцца без меры, але ў той меры, якую вызначыў нам Бог, каб дасягнуць і вас.
 
Но что касается нас, то мы в своём хвастовстве не выйдем за определённые нам пределы, а останемся в тех пределах, которые Бог установил нам для наших трудов, в них же входят наши труды среди вас.

Бо мы не высільваемся праз меру, як быццам бы не дайшоўшы да вас, таму што мы дайшлі да вас з Евангеллем Хрыста.
 
И так как вы находитесь в этих пределах, то мы не преступаем их с тех пор, как пришли к вам, неся благую весть о Христе.

Мы не хвалімся празмерна чужой працай, але спадзяемся, што з узрастаннем вашай веры і мы больш узрасцём паводле нашай меры
 
Мы же не хвастаемся трудами других, которые трудились за этими пределами, установленными нам Богом. Вместо того, мы надеемся, что ваша вера будет возрастать, и мы сможем исполнить среди вас ещё большие труды, не переступая пределов, установленных для нас Богом.

і не будзем хваліцца тым, што было зроблена іншымі.
 
Тогда мы сможем проповедовать благую весть в других землях, за пределами вашей, и нам не придётся хвалиться трудами, уже свершёнными в других краях.

Хто хваліцца, няхай хваліцца ў Пану,
 
Но, как сказано в Писании: "Кто похваляется, хвалиться должен тем, что свершено Господом".

бо правераны не той, хто сам сябе хваліць, але той, каго хваліць Пан.
 
Ибо не тот хорош, кто сам себя хвалит, а только тот, кого Господь похвалит.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.