2 Карыньцянам 10 глава

Другое пасланьне да Карыньцянаў Апостала Паўла
Пераклад Антонія Бокуна → Cовременный перевод WBTC

 
 

А я, Павал, які асабіста між вамі пакорны, а адсутны — адважны адносна вас, прашу вас праз ціхасьць і спагаднасьць Хрыста.
 
Я, Павел, лично взываю к вам кротостью Христовой и долготерпением Его. Я смиренен, когда нахожусь среди вас, но строг к вам, когда далеко от вас.

А прашу [пра тое], каб мне, калі прыйду, ня быць адважным з той пэўнасьцю, з якою я думаю адважыцца супраць некаторых, што думаюць пра нас, быццам мы паводле цела ходзім.
 
Прошу вас, не вынуждайте меня вести себя столь же строго и когда я среди вас, как веду себя среди тех, кто считает, что мы живём, как живут люди мира.

Бо мы, ходзячы ў целе, не паводле цела змагаемся,
 
Ибо, хотя и живём мы в миру, мы не сражаемся, как сражается этот мир.

бо зброя змаганьня нашага не цялесная, але магутная ад Бога на руйнаваньне цьвярдыняў.
 
Потому что оружие, которым мы сражаемся, — не мирское. Бог дал ему силу разрушать твердыни, опровергать людские возражения,

[Мы змагаемся,] руйнуючы думкі і ўсякае ўзьвялічваньне, якія ўздымаюцца супраць веданьня Бога, і беручы ў палон усякую думку на паслухмянасьць Хрысту,
 
опрокидывать все надменно воздвигаемые препятствия против познания Бога и брать в плен всякие мысли, подчиняя их Христу.

і гатовыя пакараць кожную непаслухмянасьць, калі вашая паслухмянасьць споўніцца.
 
И мы готовы покарать любое непослушание, если ваше послушание станет полным.

Ці на аблічча вы глядзіцё? Калі хто перакананы ў сабе, што ён — Хрыстовы, той няхай думае ў сабе, што, як ён — Хрыстовы, гэтак і мы — Хрыстовыя.
 
Смотрите, как обстоит дело. Если кто уверен в том, что он во Христе, то должен подумать ещё раз и понять, что и мы во Христе, как и он.

Бо калі я яшчэ больш буду хваліцца нашай уладай, якую Госпад даў нам на збудаваньне, а не на руйнаваньне вашае, не асаромлюся.
 
И если ещё больше стану хвалиться я властью, которую дал нам Господь, укреплять вас духом и не повредить вам ни в чём,

Каб ня думаў хто, быццам я палохаю вас пасланьнямі,
 
то я не буду смущён этим. Но я постараюсь не делать этого, чтобы не выглядело, будто я пытаюсь запугать вас до смерти своими письмами.

што скажа: «Пасланьні важкія і магутныя, а прыйшоўшы целам — слабы, і слова [вартае] пагарды».
 
Мои противники говорят: "Его письма весомы и исполнены силы, но сам он слаб телом, и его речи пусты".

Гэтакі няхай улічыць, што, якія мы ў слове ў пасланьнях, адсутныя, гэткія і на справе, прысутныя.
 
Но тот, кто говорит такое, должен помнить, что нет противоречия между письмами нашими, написанными издалека, и нашими поступками, когда мы находимся среди вас.

Бо мы не адважваемся мерацца ці параўноўвацца з некаторымі, якія самі сябе адрэкамэндоўваюць, бо яны не разумеюць, што мераюць сябе самімі сабою і параўноўваюць сябе з сабою.
 
Ибо мы не осмеливаемся сопоставлять и сравнивать себя с некоторыми людьми, которые считают себя очень важными. Примеряясь друг к другу и сравнивая себя друг с другом, они показывают, насколько глупы.

А мы не бяз меры хваліцца будзем, але паводле меры меркі, якой надзяліў нас Бог мерыць, каб дасягнуць і да вас.
 
Но что касается нас, то мы в своём хвастовстве не выйдем за определённые нам пределы, а останемся в тех пределах, которые Бог установил нам для наших трудов, в них же входят наши труды среди вас.

Бо мы не напружваем сябе, быццам не дасягнуўшы да вас, бо мы дасягнулі вас Эвангельлем Хрыстовым.
 
И так как вы находитесь в этих пределах, то мы не преступаем их с тех пор, как пришли к вам, неся благую весть о Христе.

Мы не бяз меры хвалімся чужою працаю, але маем надзею, што з узрастаньнем веры вашае з лішкам узьвялічымся і мы ў вас паводле часткі нашае,
 
Мы же не хвастаемся трудами других, которые трудились за этими пределами, установленными нам Богом. Вместо того, мы надеемся, что ваша вера будет возрастать, и мы сможем исполнить среди вас ещё большие труды, не переступая пределов, установленных для нас Богом.

каб дабравесьціць і далей па-за вамі, а не хваліцца прыгатаваным у чужой частцы.
 
Тогда мы сможем проповедовать благую весть в других землях, за пределами вашей, и нам не придётся хвалиться трудами, уже свершёнными в других краях.

А хто хваліцца, няхай у Госпадзе хваліцца.
 
Но, как сказано в Писании: "Кто похваляется, хвалиться должен тем, что свершено Господом".

Бо ня той варты, хто сам сябе адрэкамэндоўвае, але каго адрэкамэндоўвае Госпад.
 
Ибо не тот хорош, кто сам себя хвалит, а только тот, кого Господь похвалит.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.