2 да карынтыян 10 глава

Другі ліст да карынтыян сьвятога Паўла апостала
Пераклад П. Татарыновіча → Синодальный перевод (СВ)

 
 

А і я сам, Павал, што асабіста між вамі пакорны, а завочна адносна вас сьмелы, малю вас ціхасьцю й ласкавасьцю Хрыстуса;
 
Я же, Павел, который лично между вами скромен, а отсутствуя, против вас отважен, убеждаю вас кротостью и снисхождением Христовым.

прашу вас, каб, як прыйду к вам, ня быў я змушаны ужываць тае станоўкае сьмеласьці, зь якою думаю выступіць проці тых, што ўяўляюць сабе, быццам мы паступаем водле цела;
 
Прошу, чтобы мне по пришествии моем не прибегать к той твердой смелости, которую думаю употребить против некоторых, помышляющих о нас, что мы поступаем по плоти.

хоць бо мы жывём у целе, то не ваюем водле цела;
 
Ибо мы, ходя во плоти, не по плоти воинствуем.

зброя нашага змагання не ў целе, але ў магуцтве Бога, паконываючым цьвярдыні, парынаючым замыслы,
 
Оружие воинствования нашего не плотское, но сильное Богом на разрушение твердынь: им ниспровергаем замыслы

і ўсякае надыманне, што паўстае проці Божага пазнання, ды палонячым усякі розум пад Хрыстусаву паслухмянасьць,
 
и всякое превозношение, восстающее против познания Божьего, и пленяем всякое помышление в послушание Христу,

і гатовым помсьціць кажную непаслухмянасьць, як толькі ваш послух дасканальным станецца.
 
и готовы наказать всякое непослушание, когда ваше послушание исполнится.

Прыглядаецеся выгляду? Хто самапэўны, што ёсьць Хрыстусавы, хай па сабе мяркуе, што як ён Хрыстусаў, дык гэтак і мы.
 
На личность ли смотрите? Кто уверен в себе, что он Христов, тот сам по себе суди, что, как он Христов, так и мы Христовы.

Бо, якбы я і болей выстаўляўся з нашай уладай, якую Бог даў нам на будаванне вас, а не на псаванне, дык-бы не паддаўся застыджэнню;
 
Ибо если бы я и более стал хвалиться нашей властью, которую Господь дал нам к созиданию, а не к разрушению вашему, то не остался бы в стыде.

каб не здалося, бач, што маніўся вас застрашваць лістамі;
 
Впрочем, да не покажется, что я устрашаю вас только посланиями,

кажуць бо: «Лісты яго то важныя й строгія, але выглядам прысутным ён недасілак і мова яго залюгодная».
 
так как некто говорит: «В посланиях он строг и силен, а в личном присутствии слаб, и речь его незначительна».

Хто гэтак кажа, то хай ведае: якія мы ў словах лістоў завочна, гэткімі й на дзеле будзем, прысутнымі.
 
Такой пусть знает, что каковы мы на словах в посланиях, в отсутствие, таковы и на деле лично.

Бо мы ня сьмеем сябе супастаўляць, ні раўняць з тымі, што самавыстаўляюцца: яны мераюць сябе самымі саобю ды раўняюць сябе з сабою бязглуздна.
 
Ибо мы не смеем сопоставлять или сравнивать себя с теми, которые сами себя выставляют: они, измеряя себя самими собой и сравнивая себя с собой, неразумны.

А мы не бяз меры хваліцца будзем, але ў меру, ад Бога нам вызначанаю, такую меру, каб дасьцігнуць і да вас.
 
А мы не без меры хвалиться будем, но по мере удела, какой назначил нам Бог, настолько, чтобы достигнуть и вас.

Мы не напружаем сябе, як недасьцігшыя да вас, бо-ж дасьціглі аж да вас з Эванэліяй Хрыстуса.
 
Ибо мы не напрягаем себя, как не достигшие вас, потому что достигли и вас благовествованием Христовым.

Не хвалімся надмерна такжа і працамі іншых, але спадзяёмся, што з узростам вашай веры узьвялічацімемся й мы між вамі водле нормы нашай,
 
Мы не без меры хвалимся, не чужими трудами, но надеемся, с возрастанием веры вашей, с избытком увеличить в вас удел наш,

так, каб і далей у краёх за вамі навучаць Эванэлію, не хвалячыся дакананым ужо іншымі.
 
так чтобы и за пределы ваши проповедовать Евангелие, а не хвалиться готовым в чужом уделе.

«Хто бо хваліцца, хай у Богуспадару хваліцца».
 
Хвалящийся хвались Господом.

Ня той бо варты, хто сам сябе хваліць, але той, каго хваліць Бог.
 
Ибо не тот достоин, кто сам себя хвалит, но кого хвалит Господь.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.