2 да Карыньцянаў 10 глава

Другое Пасланьне Паўлы да Карыньцянаў
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Синодальный перевод (СВ)

 
 

Сам-жа я, Паўла, што асабіста між вамі ціхі, а завочна адважны супраць вас, малю вас лагоднасьцяй і паблажлівасьцяй Хрыстовай;
 
Я же, Павел, который лично между вами скромен, а отсутствуя, против вас отважен, убеждаю вас кротостью и снисхождением Христовым.

прашу-ж, каб мне́, як буду між вамі, ня быць адважным з тэй упэўненасьцяй, з якой думаю адважыцца супраць некаторых, што лічаць нас так, як быццам мы ходзім водле це́ла.
 
Прошу, чтобы мне по пришествии моем не прибегать к той твердой смелости, которую думаю употребить против некоторых, помышляющих о нас, что мы поступаем по плоти.

Бо мы, ходзячы ў це́ле, не́ водле це́ла ваюем,
 
Ибо мы, ходя во плоти, не по плоти воинствуем.

(бо збро́я змаганьня нашага не цяле́сная, але дужа́я Богам на зруйнаваньне цьвярдыняў),
 
Оружие воинствования нашего не плотское, но сильное Богом на разрушение твердынь: им ниспровергаем замыслы

руйнуючы за́мыслы і ўсякае вывышшаньне, што паўстае́ проці пазнаньня Божага, і бяручы́ ў палон усякае памышле́ньне на послух Хрысту,
 
и всякое превозношение, восстающее против познания Божьего, и пленяем всякое помышление в послушание Христу,

і гатовыя аддмсьціць за кожную непаслухмянасьць, калі ваш послух вы́паўніцца.
 
и готовы наказать всякое непослушание, когда ваше послушание исполнится.

Ці на аблічча глядзіцё? Хто пэўны ў сабе́, што ён Хрыстоў, той сам па сабе́ няхай разважае, што, як ён Хрыстоў, гэтак і мы Хрыстовыя.
 
На личность ли смотрите? Кто уверен в себе, что он Христов, тот сам по себе суди, что, как он Христов, так и мы Христовы.

Бо, каб я і бале́й стаў хваліцца нашай уладай, якую Госпад даў нам на збудаваньне, а не на зьніштажэньне вашае, дык не асароміўся бы.
 
Ибо если бы я и более стал хвалиться нашей властью, которую Господь дал нам к созиданию, а не к разрушению вашему, то не остался бы в стыде.

Каб не здалося, быццам я палохаю вас пасланьнямі,
 
Впрочем, да не покажется, что я устрашаю вас только посланиями,

бо, скажуць, пасланьні важкія і сільныя, а бытнасьць це́ла бяссільная і слова няважкае.
 
так как некто говорит: «В посланиях он строг и силен, а в личном присутствии слаб, и речь его незначительна».

Гэтакі няхай ве́дае тое, што, якія мы словам у пасланьнях, ня будучы, гэткія і дзе́лам, будучы.
 
Такой пусть знает, что каковы мы на словах в посланиях, в отсутствие, таковы и на деле лично.

Бо мы не адважаемся стаўляць сябе́ побач ці раўнаваць з тымі, якія самі сябе́ выстаўляюць: тыя, што ме́раюць сябе́ самымі сабою і раўнуюць сябе́ з сабою, неразумныя.
 
Ибо мы не смеем сопоставлять или сравнивать себя с теми, которые сами себя выставляют: они, измеряя себя самими собой и сравнивая себя с собой, неразумны.

А мы не бяз ме́ры хваліцца будзем, але ў ме́ру ме́ркі, што назначыў нам Бог ме́рыць, каб дасягнуць і да вас.
 
А мы не без меры хвалиться будем, но по мере удела, какой назначил нам Бог, настолько, чтобы достигнуть и вас.

Бо мы ня так, як быццам недасягнуўшыя да вас, лішне цягнемся: бо-ж дасяглі й Эвангельлем.
 
Ибо мы не напрягаем себя, как не достигшие вас, потому что достигли и вас благовествованием Христовым.

Мы не бяз ме́ры хвалімся чужою працаю, але спадзяе́мся, што з узрастаньнем ве́ры вашай з лішкам узьвялічымся і мы ў вас водле ме́ркі нашае,
 
Мы не без меры хвалимся, не чужими трудами, но надеемся, с возрастанием веры вашей, с избытком увеличить в вас удел наш,

каб і дале́й вас навучаць Эвангельля, а не хваліцца прыгатаваным чужой ме́ркай.
 
так чтобы и за пределы ваши проповедовать Евангелие, а не хвалиться готовым в чужом уделе.

Бо, хто хваліцца, няхай хваліцца Госпадам (Ерамія 9:24).
 
Хвалящийся хвались Господом.

Бо ня той варты, хто сам сябе́ хваліць, але каго хваліць Госпад.
 
Ибо не тот достоин, кто сам себя хвалит, но кого хвалит Господь.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.