2 да карыньцянаў 1 глава

Другое Пасланьне Апостала Паўлы да карыньцянаў
Пераклад Сабілы і Малахава → Слово Жизни

 
 

Павал, Апостал Ісуса Хрыста па волі Бога, і Цімахвей брат царкве Бога, якая знаходзіцца ў Карыньце, са ўсімі сьвятымі, што знаходзяцца па ўсёй Ахайі:
 
От Павла, по Божьей воле апостола Христа Иисуса, и от брата Тимофея. Церкви Божьей в Коринфе и всем святым в Aхайе.

Багадаць вам і мір ад Бога Бацькі нашага і Госпада Ісуса Хрыста.
 
Пусть с вами будут благодать и мир от Бога Отца и Господа Иисуса Христа.

Багаславёны Бог і Бацька Госпада нашага Ісуса Хрыста, Бацька міласэрнасьці і Бог усякага суцяшэньня,
 
Слава Богу и Отцу Господа нашего Иисуса Христа, Отцу милосердия и Богу всяческого утешения.

Які суцяшае нас у кожным нашым горы, каб мы маглі суцяшаць тых, што знаходзяцца ва ўсякім горы, тым суцяшэньнем, якім Бог суцяшае нас саміх!
 
Он утешает нас во всех наших тяготах, чтобы и мы, в свою очередь, могли утешить других в их горе тем утешением, которым Бог утешает нас.

Бо паколькі памнажаюцца пакуты Хрыста ў нас, пастолькі памнажаецца і суцяшэньне нашае цераз Хрыста.
 
Потому что как мы участвуем в великих страданиях Христа, так же мы получаем от Христа и великое утешение.

Калі ж мы церпім уціск, дык дзеля вашага суцяшэньня і выратаваньня, якое адбываецца цераз ператрываньне тых жа пакутаў, якія і мы трываем. Калі мы суцяшаемы, дык дзеля вашага суцяшэньня і збаўленьня. І надзея нашая на вас цьвёрдая,
 
Если нам в жизни трудно, то трудности мы переносим ради вашего утешения и спасения. Утешение, которое мы получаем, тоже дается нам ради вашего утешения. Оно поможет и вам стойко перенести те же страдания, которые приходится переносить нам.

ведаючы, што вы зьяўляецеся ўдзельнікамі як у пакутах (нашых), так і ў суцяшэньні.
 
Мы твердо надеемся на вас и знаем, что как вы разделяете с нами наши страдания, так разделяете и наше утешение.

Бо ня хочам, каб вы ня ведалі, браты, пра нашае гора, якое здарылася з намі ў Азіі, таму што прыгнечаны мы былí звыш меры (і) звыш сілы, так што мы нават згубілі надзею выжыць.
 
Братья, я хочу, чтобы вы знали о том, что мы пережили в Aсии. Там было настолько трудно, что мы потеряли надежду остаться в живых.

Але (мы) самі ў сабе мелі прысуд сьмерці, каб спадзявацца (нам) ня на сябе, але на Бога, Які ўваскрашае мёртвых,
 
Казалось, что мы уже получили смертный приговор, но так было для того, чтобы мы научились полагаться не на себя, а на Бога, который воскрешает мертвых.

Які збавіў нас ад гэткай (жахлівай) сьмерці і (далей) збаўляе, на Якога спадзяёмся, што і яшчэ збавіць
 
Он избавил нас от смертельной опасности и еще не раз избавит. На Него мы надеемся, и Он спасет нас.

і пры спрыяльнай вашай малітве за нас, каб праз (малітвы) многіх аб дару нам, многія атрымалі падставу быць удзячнымі за нас.
 
Только вы помогайте нам своими молитвами, чтобы многие возблагодарили Бога за то, что Он был так милостив к нам по их молитвам.

Бо пахвала нашая ёсьць у тым, аб чым сьведчыць (і) сумленьне нашае, што мы жылí ў сьвеце гэтым, асабліва ж у вас, у прастаце і шчырасьці Божай, (кіруючыся) ня мудрасьцяй плоцкай, але Багадацьцю Божай.
 
Мы хвалимся тем — и наша совесть может быть этому порукой, — что мы и в жизни, и в особенности в наших отношениях с вами, поступали искренне и свято, и это нам было дано от Бога. Мы поступали не по "мудрости" этого мира, но по Божьей благодати.

Таму што мы пішам да вас ня нейкім іншасказаньнем, але тое, што вы чытаеце ці нават разумееце; спадзяюся ж, што і да канца зразумееце,
 
Во всем, что мы вам написали, не кроется ничего такого, что вы, прочитав, не смогли бы понять. Я надеюсь, что поняв нас до конца, —

як вы часткова і зразумелі нас, што мы зьяўляемся пахвалой вашай, як і вы — нашай у дзень Госпада Ісуса.
 
а отчасти вы нас уже понимаете, — в день пришествия Господа Иисуса вы сможете хвалиться нами так же, как и мы вами.

З гэткай упэўненасьцяй хацеў я прыйсьці да вас (яшчэ) раней, каб вы ў другі раз атрымалі (гэткую) Багадаць;
 
Я уверен в этом и потому сперва хотел прийти к вам, чтобы вы дважды получили благодать.

і праз вас прайсьці ў Македонію, ды ізноў із Македоніі прыйсьці да вас, і ад вас быць праведзеным у Юдэю.
 
Я собирался посетить вас по пути в Македонию и из Македонии обратно, и на обратном пути вы проводили бы меня в Иудею.

Дык прымаючы гэткі намер, няўжо я тады выявіў лёгкадумнасьць? Ці тое, што я рашаю, рашаю па плоці, так што ў мяне бывае (адначасна) то «так, так», то «не, не»?
 
Может, вам кажется, что это необдуманно принятое решение? Или, может, я из человеческих соображений говорю в одно и то же время и "да" и "нет"?

Верны ж Бог, што слова нашае да вас ня было то «так», то «не».
 
Заверяю вас перед Богом, что то, что я говорю вам, говорю без колебаний.

Таму што Божы Сын, Ісус Хрыстос, Які быў прапаведаны намі сярод вас, (і) мной і Сілуанам, і Цімахвеям, ня быў то «так», то «не», але ў Ім было (толькі) «так».
 
В Сыне Божьем Иисусе Христе, которого вам проповедовали я, Силуан и Тимофей, нет никакой неопределенности, в Нем всегда лишь только "да".

Бо ўсе абяцаньні Бога ў Ім «так» і ў Ім «амін», — на славу Богу цераз нас.
 
Все Божьи обещания подтвердились в Иисусе Христе! Поэтому и мы говорим через Него во славу Бога — "аминь".

Той жа, Хто ўмацоўвае нас з вамі ў Хрысьце і памазаў нас (ёсьць) Бог,
 
Бог делает нас во Христе непоколебимыми. Он совершил над нами помазание

Які і паклаў на нас (Сваю) пячатку і даў (нам) задатак Духа ў сэрцы нашыя.
 
и запечатлел нас своей печатью. Он вложил в наши сердца свой Дух как залог.

Я ж заклікаю Бога ў сьведкі на маю душу́, што, шкадуючы вас, я дагэтуль ня прыйшоў у Карынт.
 
Бог — свидетель того, что я до сих пор не приходил в Коринф ради вашего же блага.

Ня таму, што мы пануем над верай вашай, але спрыяем вам у радасьці вашай; бо ў веры вы стаіце́ цьвёрда.
 
Мы не хотим повелевать вашей верой, нет, мы делаем все лишь для вашей радости, потому что вы стоите твердо в вере.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.