2 Коринфянам 10 глава

Второе послание к Коринфянам апостола Павла
Еврейский Новый Завет → Сучасний переклад

Теперь же я лично, Савл, взываю к вам с кротостью и снисходительностью, приходящими от Мессии. Я, который наедине с вами кажусь робким, а на расстоянии — грозным.

Я, Павло, Христовою лагідністю й покірністю особисто благаю вас. Дехто каже, що я боязливий, поки я з вами, але стаю суворим, коли пишу листи вдалині від вас.

Я умоляю вас не вынуждать меня прибегать к угрозам, когда я буду с вами, хотя по отношению к некоторым из вас, по мнению которых мы живём по-мирски, я намерен быть грозным.

Тож зараз прошу вас, не змушуйте мене діяти так само рішуче, як і проти тих, хто вважає, ніби ми живемо мирським життям.

Ибо несмотря на то, что мы живём в мире, мы не ведём войну мирскими методами;

І, хоч ми живемо в світі, та не воюємо так, як цей світ.

так как оружие, которым мы воюем, не мирское. Напротив, в нём есть Божья сила, способная уничтожать твердыни. Мы уничтожаем доводы

Бо зброя наша, якою ми б’ємося — не мирська. Вона наділена силою Божою, що руйнує твердині.

и любое превозношение, восстающее против познания Бога; мы берём в плен всякую мысль и делаем её послушной Мессии.

З цією зброєю ми спростовуємо докази, розбиваємо пихаті задуми людського самозвеличення, що стають перешкодами на шляху пізнання Бога. Ми беремо у полон думку і змушуємо її підкорятися Христу.

А после того, как вы станете до конца послушными, мы будем готовы наказать любое проявление непослушания.

Ми готові покарати будь-яку непокору, але спершу хочемо, щоб ваша покірливість стала повною.

Вы смотрите только на внешнюю сторону вещей. Если кто-либо убеждён в том, что он принадлежит Мессии, он должен напомнить себе, что мы настолько же принадлежим Мессии, насколько и он сам.

Подгляньте на те, що перед вами. Якщо хтось впевнений, що він належить Христу, мусить іще раз подумати й зрозуміти, що ми так само належимо Христу, як і він.

Ведь даже если я немного больше, чем нужно было бы, хвалюсь той властью данной нам Господом (властью созидать вас, а не разрушать), я не стыжусь этого.

8-9 Господь дав нам владу, щоб зміцнити вас духовно, а не для того, щоб знищити вас. Якщо ж я стану ще більше вихвалятися цією владою, то не соромитимуся. Але я стримаюся, щоб не здавалося, ніби я намагаюся залякати вас листами своїми.

Цель моя не в том, чтобы показать вам, будто я пытаюсь устрашить вас этими письмами.

Кто-то говорит: "Его письма имеют вес и способны убеждать, но когда он присутствует лично, он слаб, и оратор плохой".

«В його листах, — каже мій недоброзичливець, — він суворий і сильний, але коли присутній, то слабкий, і слова його нічого не важать».

Такой человек должен понять, что когда мы будем у вас лично, исполним то, о чем говорим в письмах, отсутствуя у вас.

Але той, хто каже таке, нехай пам’ятає, що немає різниці між словами в листах наших, коли ми далеко, і нашими діями, коли ми серед вас.

Мы не смеем сопоставлять или сравнивать себя с теми, которые так и стараются обратить на себя внимание. Оценивая себя в сравнении друг с другом и сопоставляя себя друг с другом, они ведут себя просто глупо.

Бо ми не сміємо оцінювати себе або порівнювати з тими, хто сам себе вихваляє, коли вони міряють себе власною міркою, й порівнюють себе з собою самими. Тим самим вони показують власну нерозумність.

Мы не станем хвалиться тем, что находится вне области работы, порученной нам Богом; лучше мы будем хвалиться той частью работы, которая была отведена нам, а она включает в себя и вас.

Однак ми не будемо надмірно вихвалятися, лише в тих межах, які призначив нам Бог: виконуючи нашу працю, що стосується й вас.

Мы не хвалимся чрезмерно, словно мы не достигли вас, так как мы и в самом деле пришли к вам издалека с Доброй Вестью о Мессии.

Ми не переступимо нашої межі. Ми б могли зробити це, якби не прийшли до вас. Але ми першими прийшли до вас, проповідуючи Добру Звістку про Христа.

Мы не хвалимся той областью, в которой трудятся другие, но надеемся на то, что по мере возрастания вашего доверия [к Богу] вы станете гордиться за исполненную нами часть работы, чтобы мы могли идти и делать ещё больше,

Ми ж не надміру хвалимося працею інших. Але маємо надію, що зі зростанням вашої віри ми зможемо ще більше працювати з вами, не переходячи межі, призначеної нам Богом.

а именно провозглашать Добрую Весть в других областях, помимо вашей. Мы не хотим хвалиться работой, исполненной кем-либо другим.

Ми хочемо проповідувати Добру Звістку поза межами вашого міста, бо не бажаємо вихвалятися тим, що вже зроблено в інших краях.

Итак, хвалящийся пусть хвалится Господом,

Як сказано у Святому Писанні: «Якщо хтось вихваляється, то нехай хвалиться лише тим, що Господь здійснив».

поскольку достойным оказывается не тот, кто сам хвалит себя, а тот, кого хвалит Бог.

Бо не той достойний, хто сам себе хвалить, а той, кого Господь похвалить.

« 9 глава 11 глава »