Вихід 13 глава

Друга книга Мойсеєва: Вихід
Переклад Огієнка → Cовременный перевод WBTC

 
 

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
 
И сказал тогда Господь Моисею:

„Посвяти Мені кожного перворідного, що розкриває всяку утро́бу серед Ізраїлевих синів, серед люди́ни й серед худоби, — для Мене воно!“
 
"Всякий первенец мальчик, рождённый израильтянкой, будет принадлежать Мне, всякий первенец, от человека до скота, будет Моим".

І сказав Мойсей до народу: „Пам'ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому ра́бства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти; і не будете їсти ква́шеного.
 
"Запомните это, — сказал Моисей народу. — Вы были рабами в Египте, но в этот день Господь Своей великой силой освободил вас. Не ешьте хлеба с закваской.

Ви виходите сьогодні, у місяці авіві.
 
Сегодня, в месяце Авиве, вы уходите из Египта.

І станеться, коли Господь уведе тебе до краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і хіввеянина, й євусеянина, що про нього присягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі край, який тече молоком та медом, то ти бу́деш служити ту службу того місяця.
 
Господь дал вашим предкам особое обещание, обещал отдать вам землю хананеев, хеттеев, аморреев, еввеев и иевусеев. Когда Бог приведёт вас в землю, изобилующую всяким добром, помните этот день. Этот день в первом месяце года должен быть для вас особым днём, днём поклонения.

Сім день бу́деш їсти опрісноки, а дня сьомого — свято для Господа!
 
В течение семи дней вы должны есть только пресный хлеб, а на седьмой день должны устраивать великий праздник, праздник в честь Господа.

Опрі́сноки будуть їстися сім тих день, і не побачиться в тебе квашене, і не побачиться в тебе квашене в усім кра́ї твоїм!
 
Итак, в течение семи дней вы не должны есть хлеба, в котором есть закваска. В вашей земле нигде не должно быть хлеба, замешенного на закваске.

І оповіси́ синові своєму того дня, говорячи: це для того, що вчинив мені Господь, коли я виходив із Єгипту“.
 
В этот день вы должны говорить своим детям: "Мы соблюдаем этот праздник, потому что Господь вывел нас из Египта".

І буде тобі це за знака на руці твоїй, і за па́м'ятку між очима твоїми, щоб Господній Зако́н був в устах твоїх, бо сильною рукою Господь вивів тебе із Єгипту.
 
Этот праздник поможет вам помнить — он будет словно тесьма, повязанная тебе на руку, словно знамение перед твоим взором. Этот праздник поможет тебе помнить учение Господа, поможет тебе помнить, что Господь Своей силой великой вывел тебя из Египта.

І будеш доде́ржуватися цієї постано́ви в означенім ча́сі її з року в рік.
 
Так вспоминай же об этом празднике в назначенное время каждый год.

І станеться, коли введе тебе Господь до землі ханаанеянина, як присяг був тобі та батькам твоїм, і дасть її тобі,
 
Господь приведёт тебя в землю, которую обещал тебе дать. Сейчас там живут хананеи, но Бог обещал твоим предкам, что отдаст эту землю тебе. И после того, как Бог отдаст тебе эту землю,

то відділиш усе, що розкриває утро́бу, для Господа, і все перворідне худоби, що буде в тебе, — самці́ для Господа!
 
помни, что ты должен отдать Ему каждого первенца мальчика, и каждую перворождённую скотину ты должен отдать Господу.

А кожного віслюка́, що розкриває утробу, викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного лю́дського серед синів твоїх викупиш.
 
Каждого перворождённого ослёнка можно выкупить у Господа. Ты можешь отдать ягнёнка и оставить себе ослёнка. Если же не хочешь выкупить ослёнка у Господа, то убей его, это будет жертвоприношение — ты должен сломать ему шею. Каждого первенца мальчика ты должен выкупить у Господа.

І станеться, коли взавтра запитає тебе син твій, говорячи: Що́ то? то відповіси йому: Силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства.
 
В будущем твои дети спросят, зачем ты делаешь это. "Что всё это значит?" — скажут они, и ты ответишь: "Господь Своей силой великой спас нас из Египта. Мы были там рабами, но Господь вывел нас и привёл сюда.

І сталося, коли фараон учинив запеклим своє серце, щоб не відпустити нас, то Господь повбивав усіх перворідних в єгипетськім краї, від перворідного лю́дського й аж до перворідного худоби. Тому то я прино́шу в жертву Господе́ві все чоловічої статі, що розкриває утро́бу, а кожного перворідного синів своїх викупляю.
 
Фараон в Египте упорствовал и отказывался отпустить нас, но Господь убил всех первенцев в той земле, убил весь перворождённый скот и всех первенцев сыновей. Потому я и отдаю Господу каждое перворождённое животное мужского пола и тем выкупаю у Господа моих первенцев сыновей".

І станеться це за знака на руці твоїй, і за пов'я́зку поміж очима твоїми, бо силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту“.
 
Это будет тесьмой, повязанной тебе на руку, знамением перед взором твоим, чтобы помнить, что Господь вывел нас из Египта Своей великой силой".

І сталося, коли фараон відпустив був той народ, то Бог не повів їх дорогою землі филистимської, хоч була близька́ вона. Бо Бог сказав: „Щоб не пожалкував той наро́д, коли він побачить війну, і не вернувся до Єгипту“.
 
Когда фараон отпустил народ уйти из Египта, Господь не дал им пойти по дороге, ведущей в землю филистимлян, хотя это и был самый короткий путь. Господь сказал: "Им придётся воевать, и тогда они могут передумать и возвратиться в Египет".

І повів Бог той народ окружно́ю дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узбро́єні.
 
Поэтому Господь повёл их другой дорогой, через пустыню у Красного моря. Израильский народ был облачён в военные доспехи, когда выходил из земли Египта.

А Мойсей забрав із собою кості Йо́сипа, бо присягою той закляв був Ізраїлевих синів, кажучи: „Напевно згадає Бог вас, і ви винесете з собою кості мої звідси“.
 
Моисей нёс с собой останки Иосифа, ибо Иосиф, умирая, взял с сынов Израиля обещание сделать это для него. "Когда Бог спасёт вас, — сказал Иосиф, — не забудьте унести с собой из Египта и мои кости".

І вони ру́шили з Суккоту, і розта́борилися в Етам, на границі пустині.
 
Выйдя из Сокхофа, израильский народ остановился в Ефаме, вблизи пустыни.

А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі́ в стовпі огню́, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі.
 
Господь же шёл перед ними, днём — в столбе облачном, указывая путь, а ночью — в столбе огненном, чтобы при свете этого огня они могли продолжать путь ночью.

Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу!
 
Столб облачный был с ними весь день, а столб огненный — всю ночь.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.