4 Царств 22 глава

Четвертая книга Царств
Cовременный перевод WBTC → Переклад Хоменка

Иосии было восемь лет, когда он начал своё правление. Он правил в Иерусалиме тридцать один год. Мать его звали Иедида, дочь Адаии, из Боцкафы.

Йосії було 8 років, як став царем, і царював він 31 рік в Єрусалимі. Мати його, дочка Адаї, з Боцкату, звалась Едіда.

Иосия делал то, что Господь считал правильным. Иосия следовал Богу, как его предок Давид. Иосия подчинялся всем заповедям Бога, и не изменил ни одной из них.

Він чинив те, що Господеві було довподоби; ходив у всьому дорогою Давида, предка свого, не відступав від неї ні праворуч, ні ліворуч.

На восемнадцатый год царствования Иосии царь послал секретаря Шафана, сына Ацалии, сына Мешуллама, в храм Господа. Иосия сказал:

На вісімнадцятому році царя Йосії послав цар писаря Шафана, сина Ацалії, сина Мешуллама, в Господній храм, з наказом:

"Пойди к Хелкии, главному священнику. Скажи ему, что он должен взять деньги, которые люди приносят в храм Господа. Привратники собирают эти деньги у людей.

“Іди до первосвященика Хілкії, нехай він перелічить гроші, принесені в Господній храм, що сторожі при храмовім порозі зібрали від народу,

Священники должны раздать эти деньги для уплаты рабочим, чтобы они починили храм Господа. Священники должны дать эти деньги начальникам, которые руководят работой в храме Господа.

і нехай передадуть їх наглядачам робітників, що працюють у Господньому храмі, а ці нехай роздадуть їх робітникам у Господньому храмі на направу зіпсованого в храмі: —

Пусть они потратят эти деньги на плотников, каменщиков и каменотёсов, а также на покупку лесоматериалов и тёсаных камней, необходимых для починки храма.

теслям, каменярам, мулярам та й на закуп дерева й тесаного каміння до направи храму.

Не считайте деньги, которые вы даёте рабочим. Этим рабочим можно доверять".

Не вимагайте від них рахунку з грошей, переданих до їхніх рук, бо вони орудують чесно.”

Халкия, главный священник, сказал секретарю Шафану: "Смотри, я нашёл книгу закона в храме Господа!" Хелкия дал книгу Шафану, и Шафан прочитал её.

Первосвященик Хілкія сказав писареві Шафанові: “Я знайшов книгу Закону в Господньому храмі.” І подав Хілкія Шафанові книгу, і той читав її.

Секретарь Шафан пошёл к царю Иосию и рассказал ему, что произошло. Шафан сказал: "Твои слуги собрали все деньги, которые были в храме. Они отдали их людям, которые руководят работой в храме Господа".

Потім повернувся писар Шафан до царя й доніс йому про справу, кажучи: “Слуги твої зібрали гроші, що знайшлись у храмі, і передали їх наглядачам робітників, що при Господньому храмі.”

Затем секретарь Шафан сказал царю: "Священник Хелкия дал мне книгу". И Шафан прочитал книгу царю.

Далі писар Шафан оповів цареві: “Священик Хілкія дав мені книгу.” І Шафан читав її перед царем.

Когда царь услышал слова книги закона, он разодрал свои одежды

Почувши слова книги Закону, цар роздер на собі одежу.

и повелел священнику Хелкии и Ахикаму, сыну Шафана, и Ахбору, сыну Михеину, и секретарю Шафану, и царскому слуге Асаии:

І повелів він священикові Хілкії, Ахікамові, синові Шафана, Ахборові, синові Міхаї, писареві Шафанові й Асаї, царському урядовцеві:

"Пойдите и спросите у Господа, что мы должны делать. Попросите Господа за меня, за народ, за всю Иудею. Спросите о словах в книге, которая была найдена. Господь разгневан на нас, потому что наши предки не слушали слов этой книги. Они не подчинялись всем заповедям, которые были написаны для нас!"

“Йдіть, спитайте Господа за мене й за народ і за всю Юдею щодо слів цієї книги, що знайдено, бо великий має бути гнів Господній, що запалав на нас за те, що батьки наші не слухали цієї книги й не робили усього того, що там написано.”

И пошёл священник Хелкия, Ахикам, Ахбор, Шафан и Асаия к женщине-пророчице. Алдама была женой Шаллума, сына Тиквы, сына Хархаса. Он смотрел за одеждой пророков. Алдама жила во второй части Иерусалима. Они пошли и говорили с ней.

І пішов священик Хілкія з Ахікамом, Ахбором, Шафаном та Асаєю до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Тікви, сина Хархаза, що доглядав одежу, — жила ж вона в Єрусалимі, в другій дільниці, — і розмовляли з нею.

Алдама сказала им: "Господь, Бог Израиля говорит: "Скажите человеку, который послал вас ко Мне:

Вона їм відповіла: “Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:

Так говорит Господь: Я навожу беды на это место и на людей, которые живут здесь. Это те беды, которые упоминаются в книге, которую читал царь Иосия.

Так говорить Господь: Ось я наведу лихо на це місце й на його мешканців; всі ті слова, що в книзі, яку читав юдейський цар.

Народ Иудеи оставил Меня, и воскурял фимиам другим богам. Они очень разгневали Меня. Они сделали много идолов. Поэтому я выражаю свой гнев против этого места. Мой гнев будет как огонь, который нельзя погасить!"

Тому що вони покинули мене й кадили іншим богам, щоб гнівити мене усіма вчинками своїх рук, запалав гнів мій проти цього місця — і не погасне.

Иосия, царь Иудейский, послал вас спросить совета у Господа. Скажите Иосии вот что: "Господь Бог Израиля сказал слова, которые ты слышал. Ты слышал то, что Я сказал об этом месте, и о людях, которые живут здесь.

Цареві ж юдейському, що послав вас спитати Господа, ось що скажіть: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Слова, що ти чув, здійсняться.

Твоё сердце смягчилось, и ты почувствовал смирение, когда услышал это. Я говорил, что ужасные вещи произойдут с этим местом. Ты разодрал свои одежды, и заплакал, и тогда Я услышал тебя. Господь говорит это.

Але тому, що твоє серце зворушилося й ти впокорився перед Господом, почувши те, що я висказав проти цього місця й проти його мешканців, що стануть жахом і прокляттям для інших, тому, що ти роздер на собі одежу й плакав передо мною, і я теж вислухав тебе, — слово Господнє, —

Я присоединю тебя к твоим предкам. Ты умрёшь, и сойдёшь в могилу свою с миром; и глаза твои не увидят всех бед, которые Я принесу этому месту (Иерусалиму)"". Священник Хелкия, Ахикам, Ахбор, Шафан и Асаия рассказали всё это царю.

і, власне, тому я прилучу тебе до твоїх батьків; ти зійдеш у твій гріб у мирі й очі твої не побачать усього того лиха, що я наведу на це місце.” І вони принесли цареві відповідь.

« 21 глава 23 глава »