2 Царств 7 глава

Вторая книга Царств
Cовременный перевод WBTC → Переклад Куліша та Пулюя

 
 

Царь Давид жил в своём доме, и Господь дал ему отдых от всех окружавших его врагов.
 
Одного разу, як царь жив у своїй палатї, а Господь дарував йому впокій перед усїма ворогами його,

И сказал тогда царь пророку Нафану: "Я живу в доме кедровом, а ковчег Божий стоит в шатре".
 
Промовив царь до пророка Натана: Оце я живу в кедровій палатї, а скриня Господня находиться за наметовими полотнами!

И Нафан ответил царю: "Иди и делай всё, что ты задумал, ибо Господь с тобой".
 
І відказав Натан цареві: Все, що маєш на серцї, чини, бо з тобою Господь.

В ту же ночь к Нафану пришло слово Господа. Господь сказал:
 
Але тієї самої ночі було слово Господнє до Натана:

"Пойди и скажи рабу моему Давиду: "Так говорит Господь: Ты ли тот, кто построит для Меня дом?
 
Ійди, скажи рабові мойму Давидові: Так говорить Господь: Чи тобі ж та будувати менї дім на пробуток?

Я не жил в доме с того времени, как вывел народ Израиля из Египта и до сегодняшнего дня. Я переходил с места на место, и всегда был в шатре.
 
Атже ж я не пробував в домі з того часу, як вивів синів Ізрайлевих із Египту та й по сей день, а ходив у наметї й скринї!

И где бы Я ни ходил со всем израильским народом, Я никогда не просил ни одного из вождей Моего народа, Израиля, построить Мне дом из кедра".
 
Чи промовив же я хоч слово, блукаючи з Ізраїлем кругом, которому з поколїнь, що його призначував пасти мій нарід, Ізраїля: Чому не збудуєте менї кедрової палати?

И теперь скажи рабу моему Давиду: "Так говорит Господь Всемогущий: Я взял тебя от стада, которое ты пас, и сделал тебя вождём Моего народа, Израиля.
 
Оце ж скажи слузї мойму Давидові: Так говорить Господь Саваот: Покликав я тебе з овечого пасовища, щоб ти був князем над моїм народом Ізраїлем,

Я был с тобой везде, куда бы ты ни ходил. Я уничтожил всех твоих врагов. И сейчас Я прославлю имя твоё и сделаю тебя великим среди величайших людей земли.
 
І був з тобою всюди, куди нї обертавсь єси, й повикоренював поперед тебе всїх ворогів твоїх, і вчинив імя твоє великим, рівне іменням найбільших на землї,

Я выберу место для Моего народа, Израиля, и укореню его там, и будет он жить на своём собственном месте и не будет переходить с места на место.
 
І вкажу я народові мойму Ізраїлеві місце й насаджу його там, і буде супокійно жити на свойму місцї, й не буде вже більш тревожитись, і безбожні люде не тїснити муть його більш, так як уперед,

Раньше Я посылал судей вести народ Мой Израиля. Но злые люди приносили им много бед. Этого больше не будет. Я дам тебе отдых от всех твоих врагов и обещаю устроить дом для тебя.
 
З того часу, як поставив я суддї над моїм народом Ізраїлем; і пошлю тобі впокій перед усїма ворогами твоїми. І Господь звіщає отсе тобі, що Господь збудує тобі дом.

Когда кончатся твои дни и ты будешь лежать с твоими предками, Я сделаю царём одного из твоих детей и укреплю царство его.
 
А як сповниться твій час, і ти спочнеш з отцями твоїми, то я признячу потомство твоє по тобі, що вийде з тїла твого, наслїдником твоїм, і вчиню довговічним царство його.

Он построит дом Моему имени, и Я возведу его на царский престол на веки вечные.
 
Він збудує дом іменнї мойму, й я впотужню царський престол його на віки.

Я буду ему отцом, и он будет Мне сыном. Если он согрешит, Я накажу его через других людей. Они будут моим хлыстом.
 
Я буду йому отцем, а він буде менї сином, а коли він провинить, покараю його людською лозиною й людськими карами;

Но Я никогда не отниму у него Своей любви, как Я отнял её у Саула, которого Я отверг, когда повернулся к тебе.
 
Милостї ж моєї не відійму від нього, як відняв я від Саула, що його відкинув перед очима твоїми.

И будет непоколебим дом твой и царство твоё навеки! И престол твой устоит вовеки!""
 
І буде непорушний дом твій й царство твоє передо мною во віки, й престол твій стояти ме віками.

Нафан рассказал всё это Давиду. Он пересказал ему все слова этого видения.
 
Всї отсї слова й все те видиво переказав Натан Давидові.

Тогда царь Давид пошёл, сел перед Господом и сказал: "Господи, Повелитель мой, почему я так важен для Тебя? Почему моя семья так важна, что Ты меня так возвысил?
 
І пійшов царь Давид і став перед Господом, і промовив: Хто я, Господи Боже, й що таке мій дом, що ти мене так звеличив?

Но этого было мало для Тебя, о Господи, Повелитель мой. Ты ещё говорил о будущем дома раба Твоего. Разве Ты всегда так говоришь с людьми?
 
І то ще мало видалось в очах твоїх, Господи, Боже мій; ти ще й на дальші часи простер обітницї твої на дом раба твого. Се вже по людському, Господи мій, Господи!

Что ещё я могу Тебе сказать? Ты знаешь раба Твоего, о Господи, Повелитель мой.
 
Що ще може сказати тобі Давид? Ти знаєш слугу твого, Господи мій, Господи!

Ты совершаешь эти великие дела потому, что Ты говорил, что сделаешь их, и потому, что Ты хочешь это свершить. И Ты открыл мне, рабу Твоему, что Ты собираешься делать.
 
Задля слова твого й по серцю твойму чиниш ти се, що відкриваєш всю отту велич рабові твойму.

Господи, Боже, Ты велик, и нет никого, подобного Тебе. Нет Бога, кроме Тебя! Мы слышали о Твоих делах своими собственными ушами.
 
У всьому великий єси, Господи мій, Господи, й нїкого нема рівного тобі, й нема Бога опріч тебе, по всьому тому, що ми своїми ушами чули.

И кто ещё подобен народу Твоему, Израилю, единственному народу на земле, которого Бог спас, чтобы сделать его Своим народом и прославить имя Своё?! Ты совершал великие и прекрасные дела для Твоего народа, который Ты вывел из Египта, освободил от других народов и от их богов.
 
І де другий народ, що був би рівен твойму народові Ізраїлеві, сьому єдиному народові на землї, задля котрого приходив Бог, щоб придбати його собі в народ, і прославити своє імя, й вдїяти велике й страшне перед народом твоїм, що його викупив собі від Египтян, вбиваючи народи й боги їх?

Ты сделал народ Израиля Своим собственным народом навеки. И ты, Господи, стал их Богом.
 
І ти укріпив собі твій нарід Ізраїля про вічні часи, щоб він був твоїм народом і ти, Господи, зробивсь його Богом.

А сейчас, Господи Боже, исполни то, что Ты говорил обо мне, Твоём рабе, и моей семье. Сделай мою семью царской семьёй на веки вечные.
 
А тепер, Господи Боже, справди обітницю, що виповів єси про твого раба й про його дом про вічні часи, й вчини так, як сказав єси.

И возвеличится имя Твоё во веки веков. И люди будут говорить: "Господь, Бог Всемогущий, правит над Израилем!" И дом раба твоего Давида будет твёрд перед Тобой!
 
І нехай звеличиться ймя твоє по всї вічні часи, щоб говорено: Се Господь Саваот — Бог над Ізраїлем, а дом раба твого Давида нехай стоїть твердо перед тобою.

О Господь Всемогущий, Бог Израиля, Ты сказал мне, рабу Своему: "Я сделаю твою семью великой". И поэтому я, раб Твой, решился молиться Тебе такой молитвой.
 
Задля того, що ти, Господи Саваот, Боже Ізрайлїв, обявив рабові твойму: Збудую дом тобі, то раб твій набрав духа, вознести тобі сю молитву.

О Господи, мой Повелитель, Ты — Бог! Твои слова заслуживают доверия, и Ты обещал это благо рабу Твоему.
 
Оце ж, Господи мій, Боже, ти єси Бог, і слово твоє правда незмінна, коли ти дав сю величню обітницю рабові твойму.

И сейчас, благослови дом раба Твоего, чтобы вечно был он перед Тобой. Ты сам, о Господи, Повелитель мой, говорил это, и благословением Твоим дом раба Твоего будет благословен во веки веков".
 
Почни отже, й благослови дом раба твого, щоб він вічно стояв перед тобою, ти бо, Господи мій, Боже, обітував се, й за твоїм благословеннєм благословен буде дом раба твого во віки.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.