1 Сара, Аврамова дружина, не народжувала йому. Та була в неї рабиня-єгиптянка на ім’я Агар.
2 Тож Сара сказала Аврамові: Ось стримав мене Господь, щоб не родити. Тому ввійди до моєї рабині, щоб мати від неї дітей. І Аврам послухав голосу Сари.
3 Аврамова дружина Сара — по десятьох роках проживання Аврама в землі Ханаанській — взяла Агар, свою рабиню-єгиптянку, та віддала її Аврамові, своєму чоловікові, за жінку.
4 Він увійшов до Агари, — і вона зачала. І коли вона побачила, що вагітна, то її господиня відчула від неї зневажливе ставлення.
5 Тож Сара сказала Аврамові: Я скривджена тобою. Я віддала свою рабиню до твого лона, та вона, відчувши, що завагітніла, почала мене зневажати. Нехай Бог розсудить між мною і тобою.
6 Аврам же відповів Сарі: Ось твоя рабиня у твоїх руках. Роби з нею все, що тобі до вподоби. Після цього Сара поводилася з нею суворо — і та втекла з-перед її обличчя.
7 Та її знайшов ангел Господа Бога біля джерела води в пустелі, біля джерела на дорозі до Сура.
8 І сказав їй Господній ангел: Агаро, Сарина рабине, звідки йдеш і куди прямуєш? Вона ж відповіла: Я втікаю з-перед обличчя Сари, моєї господині.
9 А Господній ангел їй сказав: Повернися до своєї господині й будь покірною в її руках.
10 Сильно розмножу [1] твоє потомство, — промовив до неї Господній ангел, — і не порахувати його — таким численним воно буде.
11 І сказав їй Господній ангел: Ось ти завагітніла й народиш сина, і даси йому ім’я Ізмаїл, бо почув Господь про твоє приниження.
12 Він буде людиною-кочовиком. Руки його — на всіх, і руки всіх — на ньому; він житиме перед обличчям усіх своїх братів.
13 І прикликала Агар Ім’я Господа, Який розмовляв із нею: Ти — Бог, Який побачив мене. Оскільки вона сказала: Побачила перед собою Того, Хто з’явився мені.
14 Ось чому і назвала джерело — Джерело, біля якого я бачила. Це між Кадисом і Варадом.
15 І народила Агар Аврамові сина; і Аврам дав ім’я своєму синові, якого народила йому Агар, — Ізмаїл.
16 Аврамові ж було вісімдесят шість років, коли Агар народила Аврамові Ізмаїла.