1 А Йосифа привели до Єгипту. І купив його з рук ізмаїльців, які привели його туди, Петефрій — євнух фараона, начальник охорони, чоловік-єгиптянин.
2 Та Господь був з Йосифом. Він був людиною здібною і перебував у домі біля пана-єгиптянина.
3 Його пан знав, що Господь з ним, і що б він не робив, — Господь виводить на добре.
4 І знайшов Йосиф ласку у свого пана, бо догоджав йому, і той настановив його над своїм домом, і все, що мав, він віддав у руки Йосифа.
5 Сталося ж після того, як поставив його над своїм домом, і над усім, що було в нього, — поблагословив Господь дім єгиптянина задля Йосифа, і Господнє благословення було на всьому його маєтку, у домі та на полі.
6 І все, що належало йому, він передав у руки Йосифа й нічого не знав про своє, хіба що про хліб, який сам їв. А Йосиф був гарної будови і дуже вродливий з обличчя.
7 І сталося після цих подій, що дружина його пана кинула свій погляд на Йосифа і сказала: Переспи зі мною.
8 Він же не захотів і сказав дружині свого пана: Якщо мій пан завдяки мені про ніщо у своєму домі не знає, а все, що належить йому, передав у мої руки,
9 і в цьому домі немає більшого від мене, і не заборонено мені нічого, крім тебе, бо ти — його дружина, — то як зроблю цей поганий учинок і згрішу перед Богом?
10 І хоч вона день у день говорила Йосифові, щоб лягти з нею і щоби зійтися з нею, та він її не слухав.
11 Сталося ж, що одного з таких днів Йосиф увійшов до будинку виконувати свої справи, а всередині не було нікого з прислуги,
12 вона схопила його за одяг, наполягаючи: Ляж зі мною! Та він утік, залишивши одяг у її руках, і вибіг надвір.
13 І сталося: коли вона побачила, що він залишив свій одяг у її руках і втік, і вибіг надвір,
14 то покликала тих, які були в домі, і сказала їм, стверджуючи: Дивіться, привів нам раба-єврея, щоб насміхався з нас! Він увійшов до мене, кажучи: Переспи зі мною, — та я закричала гучним голосом.
15 Коли ж він почув, що я зняла галас і закричала, то залишив свій одяг у мене, утік і вибіг надвір.
16 Вона залишила одяг при собі, доки не прийшов пан до свого дому.
17 До нього вона заговорила цими ж словами, кажучи: Увійшов до мене раб-єврей, якого ти привів до нас, аби поглузувати з мене, і сказав мені: Пересплю з тобою.
18 А коли він почув, що я зняла галас і закричала, то залишив свій одяг у мене, утік і вибіг надвір.
19 Сталося ж: коли його пан почув слова своєї дружини, які сказала йому, промовляючи: Так учинив мені твій раб, — то запалав гнівом.
20 І володар, взявши Йосифа, кинув його до в’язниці — до того місця, де в тій в’язниці тримали в’язнів царя.
21 Та Господь був з Йосифом і злив на нього милість, і дарував йому ласку перед начальником в’язниці;
22 і начальник в’язниці передав в’язницю та всіх ув’язнених, які були у в’язниці, і все, що там відбувалося, — в руки Йосифа.
23 Начальник в’язниці не вникав у жодну справу, оскільки все було в руках Йосифа, бо Господь був з ним, і все, що він чинив, Господь добре скеровував його руками.