1 Уся земля мала одну мову й одні слова для всіх.
2 І сталося, коли мандрували люди зі сходу, то знайшли рівнину в Сеннаарській землі й там оселилися.
3 І сказали вони одне одному: Давайте, наробимо цегли і випалимо її у вогні. І була їм цегла замість каменю, а смола була їм замість розчину.
4 Давайте, — сказали вони, — збудуємо собі місто й вежу, вершина якої сягатиме неба, і зробимо собі ім’я, перш ніж розсіємося по поверхні всієї землі.
5 І зійшов Господь побачити місто й вежу, яку будували людські сини.
6 І сказав Господь: Ось рід один і мова одна в усіх; та ось почали робити, і тепер усе, що тільки забажають зробити, буде їм під силу.
7 Тож давайте, зійшовши, помішаємо там їхню мову, щоб ніхто не міг розуміти мови ближнього.
8 І розсіяв їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати місто і вежу.
9 Тому-то й названо його Замішання, бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь Бог по поверхні всієї землі.
10 Ось родовід Сима: Симові було сто років, коли породив Арфаксада, — через два роки після потопу.
11 І прожив Сим після того, як породив він Арфаксада, п’ятсот років; і породив синів та дочок; і помер.
12 Арфаксад прожив сто тридцять п’ять років, — і породив Каїнана.
13 І прожив Арфаксад після того, як породив він Каїнана, чотириста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер. Каїнан прожив сто тридцять років — і породив Салу. І прожив Каїнан після того, як породив він Салу, триста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер.
14 Сала прожив сто тридцять років — і породив Евера.
15 І прожив Сала після того, як породив він Евера, триста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер.
16 Евер прожив сто тридцять чотири роки — і породив Фалека.
17 І прожив Евер після того, як породив він Фалека, триста сімдесят років, і породив синів та дочок; і він помер.
18 Фалек прожив сто тридцять років — і породив Раґава.
19 І прожив Фалек після того, як породив він Раґава, двісті дев’ять років, і породив синів та дочок; і він помер.
20 Раґав прожив сто тридцять два роки — і породив Серуха.
21 І прожив Раґав після того, як породив він Серуха, двісті сім років, і породив синів та дочок; і він помер.
22 Серух прожив сто тридцять років — і породив Нахора.
23 І прожив Серух після того, як породив він Нахора, двісті років, і породив синів та дочок; і він помер.
24 Нахор прожив сімдесят дев’ять років — і породив Тару.
25 І прожив Нахор після того, як породив він Тару, сто двадцять дев’ять років, і породив синів та дочок; і він помер.
26 Тара прожив сімдесят років — і породив Аврама, Нахора й Арана.
27 Ось родовід Тари: Тара породив Аврама, Нахора й Арана; Аран породив Лота.
28 Аран помер раніше за Тару, свого батька, у землі, в якій народився, у Халдейському краю.
29 І взяли Аврам і Нахор собі дружин: ім’я Аврамової дружини — Сара, а ім’я Нахорової дружини — Мелха, дочка Арана, який був батьком Мелхи і батьком Єсхи.
30 Сара була неплідна і не народжувала дітей.
31 І взяв Тара Аврама, свого сина, і свого внука Лота, Аранового сина, і Сару — свою невістку, дружину свого сина Аврама, — і вивів їх з Халдейської землі, щоб піти в Ханаанську землю; він дійшов аж до Харана, та й поселився там.
32 І було всього днів Тари в Харані двісті п’ять років; і помер Тара в Харані.