1 І поблагословив Бог Ноя та його синів, і сказав їм: Зростайте та розмножуйтеся, наповнюйте землю і володійте нею.
2 Страх і трепет перед вами будуть у всіх звірів землі, у всіх небесних птахів і в усього, що рухається по землі, і в усіх морських риб: вам у руки Я віддав їх.
3 І все, що плазує, що живе, буде вам на поживу; як зелені рослини — віддав Я вам усе.
4 Лише м’яса з кров’ю душі не їжте.
5 Адже й вашої крові, душ ваших, Я вимагатиму, — з руки всякого дикого звіра вимагатиму її, і з руки людини-брата вимагатиму людської душі.
6 Хто проливатиме людську кров, — його кров проллється за неї, бо за образом Божим створив Я людину.
7 Ви ж зростайте і розмножуйтеся, наповнюйте землю і множтеся на ній.
8 І звернувся Бог до Ноя та до його синів, які були з ним, кажучи:
9 Ось Я укладаю Мій завіт з вами та вашими нащадками, які будуть після вас:
10 з кожною живою душею серед вас, з птахами, худобою і всяким звіром землі, — з усіма, які вийшли з ковчега.
11 І укладу Мій завіт з вами, і більше не загине жодна істота від вод потопу, і не будуть більше води потопу знищувати всю землю.
12 І промовив Господь Бог до Ноя: Ось знак завіту, який Я на вічні покоління укладаю між Мною і вами, і між усякою живою душею, яка є з вами, —
13 даю Мою райдугу в хмарі. Тож вона буде знаком завіту між Мною і землею.
14 І буде: коли наведу Я хмари на землю, то з’явиться Моя веселка в хмарі,
15 і пригадаю Мій завіт, який є між Мною і вами, і між кожною живою душею в усякому створінні, — і води не стануть більше потопом, щоби знищити кожну істоту.
16 І буде райдуга в хмарах, і Я бачитиму, щоби пам’ятати вічний завіт між Мною і між кожною живою душею в усякому створінні, яке є на землі.
17 І сказав Бог Ноєві: Це знак завіту, який Я уклав між Мною і між кожною істотою, яка є на землі.
18 Сини ж Ноя, які вийшли з ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам був батьком Ханаана.
19 Оці троє — Ноєві сини; від них розсіялися люди по всій землі.
20 Ной став першою людиною-рільником, і насадив виноградник.
21 Він випив вина і сп’янів, і перебував нагий у своєму житлі.
22 А Хам, батько Ханаана, побачив наготу свого батька і, вийшовши, розповів двом своїм братам надворі.
23 Тоді Сим і Яфет, взявши плаща, обидва накинули собі на плечі й, повернені спинами, підійшли та прикрили наготу свого батька; їхні обличчя були повернені назад — тож не побачили наготи свого батька.
24 Ной витверезився від вина й дізнався, як з ним учинив його молодший син.
25 І промовив він: Проклятий Ханаан. Він буде рабом своїм братам.
26 Благословенний Господь, Бог Сима, — сказав він, — а Ханаан буде йому рабом.
27 Нехай поширить Бог Яфета і нехай живе в помешканнях Сима, — а Ханаан нехай буде їхнім рабом.
28 Після потопу Ной прожив триста п’ятдесят років.
29 А всіх днів Ноя було дев’ятсот п’ятдесят років; і він помер.