2-ы Цімафею 1 глава

Другі ліст да Цімафея
Пераклад Анатоля Клышкi → Сучасний переклад

Павел, з волі Божай Апостал Хрыста Ісуса згодна з абяцаннем жыцця, якое ў Хрысце Ісусе, —

1-2 Вітання від Павла, волею Божею апостола Ісуса Христа, посланого розповісти людям про обітницю життя в Ісусі Христі, до Тимофія, улюбленого сина. Нехай благодать, милість і мир від Бога Отця і від Господа нашого Ісуса Христа будуть з тобою.

Цімафею, улюбёнаму сыну: Ласка Божая, міласэрнасць, мір ад Бога Бацькі і Хрыста Ісуса, нашага Госпада.

Я дзякую Богу, Якому служу, як продкі, у чыстым сумленні, у той час як няспынна ўспамінаю пра цябе ў маіх малітвах уночы і ўдзень,

Я дякую Богові, Якому служу, як і прабатьки мої, з чистим сумлінням, що постійно згадую тебе у своїх молитвах вдень і вночі.

прагнучы ўбачыць цябе, памятаючы твае слёзы, каб мне напомніцца радасцю,

Пам’ятаючи сльози твої, я палко бажаю побачити тебе, щоб сповнитися радістю.

атрымаўшы напамінак аб непрытворнай веры ў табе, якая жыла спярша ў тваёй бабцы Лаідзе і ў тваёй маці Яўніцы, і, я ўпэўнены, што яна жыве і ў табе.

Я згадую про твою щиру віру, яку перше мали твоя бабуся Лоїда і твоя матір Евнікія. Я певний, що ти маєш таку ж саму віру.

З гэтай прычыны напамінаю табе, каб ты радзімаў дар Божы, які ў табе праз ускладанне маіх рук.

Тому нагадую тобі, і надалі розпалюй полум’я дару Божого, що ти дістав, коли я поклав свої руки на тебе.

бо даў нам Бог Дух не баязлівасці, а сілы, і любові, і здаровага розуму.

Бог дарував нам не Дух боягузства, а дух сили, любові й самовладання.

Дык не саромейся ні сведчання нашага Госпада, ні мяне, Яго вязня, а цярпі разам для Дабравесця паводле сілы Бога,

Тож не соромся свідчити про Господа нашого і не соромся мене, кинутого за грати заради Нього. Приєднайся до мене в стражданнях моїх за Добру Звістку з силою, дарованою тобі Богом.

Які выратаваў нас і паклікаў святым пакліканнем, не паводле нашых учынкаў, а паводле Свайго прадвызначэння і ласкі, дадзенай нам у Хрысце Ісусе перад вечнымі часамі,

Всевишній спас нас і покликав до святого життя не за те, що ми зробили, а через волю Його і благодать, які були вже дані нам в Христі Ісусі перед початком часів.

а выяўленай цяпер праз з’яўленне нашага Збаўцы Хрыста Ісуса, Які знішчыў смерць і асвятліў жыццё і нятленне праз Дабравесце,

Але лише тепер вона виявилася нам, коли прийшов Ісус Христос, наш Спаситель. Він знищив смерть й, через Добру Звістку, відкрив нам шлях до життя і безсмертя.

для якога я быў прызначаны звестуном і Апосталам і настаўнікам [язычнікаў].

Для того, щоб поширювати цю Добру Звістку, мене було призначено проповідником, апостолом і вчителем.

З гэтай прычыны я цярплю ўсё гэта, але я не саромеюся, бо ведаю, Каму паверыў, і ўпэўнены, што Ён у сілах захаваць мой уклад да таго дня.

І саме з цієї причини зараз я страждаю, але не соромлюся, бо знаю Того, в Кого повірив. Я певний, що Він здатний захистити усе, що довірив мені,[1] аж поки той День не настане.

Май за ўзор здаровых слоў, якія ты ад мяне пачуў, у веры і любові, якія ў Хрысце Ісусе.

Тримайся того зразка істинного вчення, що почув від мене, роби це з вірою і любов’ю, які ми маємо в Ісусі Христі.

Добры ўклад захоўвай Святым Духам, Які жыве ў нас.

Зберігай це дорогоцінне вчення, яке було довірено тобі Духом Святим, котрий живе в нас.

Ты ведаеш тое, што ўсе, хто ў Азіі, адвярнуліся ад мяне, у іх ліку Фігел і Гермаген.

Як ти знаєш, усі, хто з Азії, покинули мене. Серед них Фіґел та Ґермоґен.

Няхай Госпад змілуецца над домам Анісіфора, таму што ён часта падбадзёрваў мяне і не саромеўся маіх ланцугоў;

Нехай Бог явить милість дому Онисифора, бо він багато разів підбадьорював мене і не соромився, що я знаходився у в’язниці.

а, быўшы у Рыме, старанна расшукваў мяне і знайшоў.

Навпаки, прибувши до Рима, він наполегливо розшукував мене, аж поки не знайшов.

Няхай дасць яму Госпад знайсці міласэрнасць ад Госпада ў той дзень. А колькі ён паслужыў [мне] ў Эфесе, ты лепш ведаеш.

Нехай же Господь пішле йому милість того Дня. Ти сам дуже добре знаєш, скільки він допомагав мені в Ефесі.

« 6 глава 2 глава »