2 Timothy 1 глава

2 Timothy
New King James Version → Сучасний переклад

Paul, an apostle of [a]Jesus Christ by the will of God, according to the promise of life which is in Christ Jesus,

1-2 Вітання від Павла, волею Божею апостола Ісуса Христа, посланого розповісти людям про обітницю життя в Ісусі Христі, до Тимофія, улюбленого сина. Нехай благодать, милість і мир від Бога Отця і від Господа нашого Ісуса Христа будуть з тобою.

To Timothy, a beloved son: Grace, mercy, and peace from God the Father and Christ Jesus our Lord.

I thank God, whom I serve with a pure conscience, as my forefathers did, as without ceasing I remember you in my prayers night and day,

Я дякую Богові, Якому служу, як і прабатьки мої, з чистим сумлінням, що постійно згадую тебе у своїх молитвах вдень і вночі.

greatly desiring to see you, being mindful of your tears, that I may be filled with joy,

Пам’ятаючи сльози твої, я палко бажаю побачити тебе, щоб сповнитися радістю.

when I call to remembrance the [b]genuine faith that is in you, which dwelt first in your grandmother Lois and your mother Eunice, and I am persuaded is in you also.

Я згадую про твою щиру віру, яку перше мали твоя бабуся Лоїда і твоя матір Евнікія. Я певний, що ти маєш таку ж саму віру.

Therefore I remind you to stir up the gift of God which is in you through the laying on of my hands.

Тому нагадую тобі, і надалі розпалюй полум’я дару Божого, що ти дістав, коли я поклав свої руки на тебе.

For God has not given us a spirit of fear, but of power and of love and of a sound mind.

Бог дарував нам не Дух боягузства, а дух сили, любові й самовладання.

Therefore do not be ashamed of the testimony of our Lord, nor of me His prisoner, but share with me in the sufferings for the gospel according to the power of God,

Тож не соромся свідчити про Господа нашого і не соромся мене, кинутого за грати заради Нього. Приєднайся до мене в стражданнях моїх за Добру Звістку з силою, дарованою тобі Богом.

who has saved us and called us with a holy calling, not according to our works, but according to His own purpose and grace which was given to us in Christ Jesus before time began,

Всевишній спас нас і покликав до святого життя не за те, що ми зробили, а через волю Його і благодать, які були вже дані нам в Христі Ісусі перед початком часів.

but has now been revealed by the appearing of our Savior Jesus Christ, who has abolished death and brought life and immortality to light through the gospel,

Але лише тепер вона виявилася нам, коли прийшов Ісус Христос, наш Спаситель. Він знищив смерть й, через Добру Звістку, відкрив нам шлях до життя і безсмертя.

to which I was appointed a preacher, an apostle, and a teacher [c]of the Gentiles.

Для того, щоб поширювати цю Добру Звістку, мене було призначено проповідником, апостолом і вчителем.

For this reason I also suffer these things; nevertheless I am not ashamed, for I know whom I have believed and am persuaded that He is able to keep what I have committed to Him until that Day.

І саме з цієї причини зараз я страждаю, але не соромлюся, бо знаю Того, в Кого повірив. Я певний, що Він здатний захистити усе, що довірив мені,[1] аж поки той День не настане.

Hold fast the pattern of sound words which you have heard from me, in faith and love which are in Christ Jesus.

Тримайся того зразка істинного вчення, що почув від мене, роби це з вірою і любов’ю, які ми маємо в Ісусі Христі.

That good thing which was committed to you, keep by the Holy Spirit who dwells in us.

Зберігай це дорогоцінне вчення, яке було довірено тобі Духом Святим, котрий живе в нас.

This you know, that all those in Asia have turned away from me, among whom are Phygellus and Hermogenes.

Як ти знаєш, усі, хто з Азії, покинули мене. Серед них Фіґел та Ґермоґен.

The Lord grant mercy to the household of Onesiphorus, for he often refreshed me, and was not ashamed of my chain;

Нехай Бог явить милість дому Онисифора, бо він багато разів підбадьорював мене і не соромився, що я знаходився у в’язниці.

but when he arrived in Rome, he sought me out very zealously and found me.

Навпаки, прибувши до Рима, він наполегливо розшукував мене, аж поки не знайшов.

The Lord grant to him that he may find mercy from the Lord in that Day — and you know very well how many ways he ministered [d]to me at Ephesus.

Нехай же Господь пішле йому милість того Дня. Ти сам дуже добре знаєш, скільки він допомагав мені в Ефесі.

« 6 глава 2 глава »