Иеремия 44 глава

Книга пророка Иеремии
Библейской Лиги ERV → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

Иеремии была весть от Господа для всех людей, живущих в Египте и для живущих в городах Мигдоле, Тафнисе, Мемфисе и южном Египте. Вот эта весть,
 
Слова, што было да Ярэмы праз усіх Юдэяў, што жывуць у зямлі Ягіпецкай, што жывуць у Міґдоле а ў Тагпангесе а ў Нофе а ў краю Пафрос:

в которой Господь Всемогущий, Бог Израиля, говорит: «Вы видели ужас, который Я навлёк на Иерусалим и на все города Иудеи. Они сегодня — груды камней.
 
«Гэтак кажа СПАДАР войскаў, Бог Ізраеляў: "Вы бачылі ўсе ліха, што Я навёў на Ерузалім а на ўсі месты Юдэйская; і вось, яны цяпер спустошаныя, і ніхто ня жывець у іх,

Они были уничтожены, потому что живущие в них творили зло, принося жертвы чужим богам, и это разгневало Меня. Ваши люди и ваши предки в прошлом не поклонялись тем богам.
 
За нягоднасьць іхную, каторую яны зьдзеялі, каб гнявіць Мяне тым, што пашлі кадзіць а служыць іншым багом, каторых яны ня зналі, яны ані вы, ані айцове вашы.

Я посылал слуг Моих, пророков, много раз, и они говорили людям от Моего имени. Я предупреждал народ: „Не совершайте этот ужасный грех. Мне ненавистно, когда вы поклоняетесь идолам”.
 
І пасылаў Я да вас усіх слугаў Сваіх, прарокаў, рана ўстаючы й пасылаючы, кажучы: ’Ані не рабіце агіднае рэчы гэтае, каторае Я ненавіджу’.

Но они не слушали пророков, не обращали на них внимания и не прекращали творить зло. Они не перестали приносить жертвы другим богам.
 
Але яны ня слухалі ані нахінулі вуха свайго, каб адвярнуцца ад нягоднасьці, каб не кадзіць іншым багом.

И тогда Я явил им Свой гнев, и наказал города Иудеи и улицы Иерусалима. Гнев Мой превратил Иерусалим и все города в груды камней, какими они остаются и поныне.
 
І вылілася абурэньне Мае а гнеў Мой, і загарэўся ў местах Юдэі а на вуліцах Ерузаліму, і яны былі спустошаны а апушчаны, як цяпер.

Господь Всемогущий, Бог Израиля, говорит: „Почему вы причиняете себе вред, продолжая поклоняться идолам? Вы отдаляете мужчин и женщин, детей и младенцев от семьи Иуды, и тем самым вы губите эту семью.
 
І цяпер гэтак кажа СПАДАР, Бог войскаў, Бог Ізраеляў: ’Нашто вы дзееце вялікае ліха супроці душаў сваіх, каб адцяць у вас мужчын а жанкі, дзецяняты а сысуна з пасярод Юдэі, каб не засталося астачы?

Почему вы хотите разгневать Меня, создавая идолов? Теперь вы живёте в Египте и вызываете Мой гнев, принося жертвы лжебогам Египта. Вы уничтожите себя по своей собственной вине; станете тем, о чём другие народы будут говорить со злобой и насмешкой.
 
Нашто вы гнявіце Мяне ўчынкамі рук сваіх, кадзячы іншым багом у зямлі Ягіпецкай, куды вы прышлі жыць, каб загубіць самых сябе і каб вы былі праклёнам а ганьбаю ў вусіх народаў зямлі?

Не забыли ли вы о зле, которое творили ваши предки, о злобных делах царей и цариц Иудеи, о нечестивых поступках, совершённых вами и вашими жёнами по всей Иудее и на улицах Иерусалима?
 
Ціж вы забыліся нягоднасьць айцоў сваіх і нягоднасьць каралёў Юдэйскіх, і нягоднасьць жонак іхных, і нягоднасьць сваю, і нягоднасьць жонак сваіх, каторую яны зьдзеялі ў зямлі Юдэйскай і на вуліцах Ерузаліму?

И по сей день жители Иудеи остаются непокорными: они не оказали Мне уважения и не следовали Мне, а также не подчинились заветам, которые Я дал вам и вашим предкам”».
 
Яны не ўкарыліся дагэтуль, не пабаяліся, не хадзілі ў Праве Маім ані ў вуставах Маіх, што Я ўстанавіў вам а айцом вашым’".

Поэтому Господь Всемогущий, Бог Израиля, говорит: «Я решил сделать с вами нечто ужасное: Я погублю семью Иудеи.
 
Затым гэтак кажа СПАДАР войскаў, Бог Ізраеляў: "Вось, Я зьвярну від Свой супроці вас на ліха й адатну ўсю Юдэю.

Оставшиеся в живых из Иудеи ушли в Египет, но Я уничтожу их мечом и голодом. О них другие народы будут говорить со злобой и будут бояться того, что с ними случилось. Они станут проклятием, и другие народы их будут оскорблять.
 
І вазьму астачу Юдэяў, каторыя зьвярнулі віды свае, каб ісьці да Ягіпту жыць там, і яны будуць усі вынішчаны, загінуць у зямлі Ягіпецкай, падуць ад мяча, загінуць з галадові; ад найменшага аж да найбольшага ад мяча а з галадові памруць і стануць брыдою а жахам а праклёнам а ганьбаю.

Я накажу ушедших в Египет мечом, голодом и страшными болезнями, как Я наказал Иерусалим.
 
Бо Я пакараю жывучых у зямлі Ягіпецкай, як пакараў Ерузалім, мячом, галадоўю а ліпучкаю,

Ни один из ушедших в Египет не избежит Моего наказания и не выживет, чтобы вернуться в Иудею. Они захотят прийти обратно в Иудею и поселиться там, но ни один из них не вернётся, кроме нескольких человек, которым удастся убежать оттуда».
 
Ажно ня будзе ўцеклага ані засталага з астачы Юдэяў, каторыя прышлі да зямлі Ягіпецкае жыць там, каб зьвярнуцца да зямлі Юдэйскае, да каторае лятуціць душа іхная, каб зьвярнуцца жыць там; бо ніхто ня зьвернецца, адно ўцеклыя"».

Многие женщины Иудеи, жившие в южном Египте, часто встречались и вместе совершали жертвоприношения чужим богам, и их мужья знали об этом. Мужья этих женщин, которые поклонялись другим богам, говорили Иеремии:
 
Тады ўсі мужы, каторыя ведалі, што жонкі іхныя кадзяць багом іншым, і ўсі жонкі, што стаялі вялікім грудам, нават увесь люд, што жыў у зямлі Ягіпецкай у Пафросе, адказалі Ярэме, кажучы:

«Мы не будем слушать весть от Господа, которую ты передаёшь.
 
«Слова, што ты гукаў нам імям СПАДАРОВЫМ, мы ня слухаем у цябе;

Мы обещали приносить жертвы Царице Небес, и мы сделаем так, как обещали: мы воздадим жертвы и принесём возлияния в поклонение ей. Мы делали эти приношения и раньше, подобно нашим предкам, правителям и царям. Мы все совершали эти грехи в городах Иудеи и на улицах Иерусалима. Мы тогда поклонялись Царице Небес, и у нас было вдоволь еды, нам во всём везло, и ничего плохого с нами не случалось.
 
Але мы канечне будзем рабіць усе, што выходзе з вуснаў нашых, кадзіць караліцы нябёс і рабіць узьліваньні ёй, як мы рабілі, мы а айцове нашы, каралі нашы а князі нашы ў местах Юдэйскіх а на вуліцах Ерузаліму; мы тады сыціліся хлебам, і нам было добра, і не дазваналі ліха.

Но, когда мы перестали приносить жертвы Царице Небес и перестали совершать возлияния, у нас наступили трудные времена, и теперь наши люди погибают от войны и голода».
 
Бо адгэнуль, як мы перасталі кадзіць караліцы нябёс і ўзьліваць узьліваньні ёй, не стаець нам усяго, і гінем ад мяча а галадові.

Потом заговорили женщины, возразив Иеремии: «Наши мужья знали, что мы делали, они нам разрешали приносить ей жертвы и возлияния; наши мужья знали и о том, что мы пекли пироги с её изображением».
 
І як мы кадзілі караліцы нябёс і ўзьлівалі ўзьліваньні ёй, то ці бяз нашых мужоў рабілі мы гэта ёй: пяклі перапечкі з абразом ейным і ўзьлівалі ўзьліваньні ёй?»

Затем Иеремия обратился ко всем женщинам и мужчинам, которые говорили всё это,
 
Тады Ярэма сказаў усяму люду, мужом а жанкам а ўсяму люду, што даў яму гэты адказ, кажучы:

с такими словами: «Господь помнит, что вы приносили жертвы в городах Иудеи и на улицах Иерусалима. Вы, а также ваши предки, цари, правители и простые люди совершали эти грехи. Господь помнит, что вы делали, и решил,
 
«Ці ня гэна кадзеньне, што кадзілі ў местах юдэйскіх а на вуліцах Ерузаліму вы а айцове вашы, каралі вашы а князі вашы а люд зямлі, ўспомнеў СПАДАР, ці не яно прышло Яму ўдум?

что больше не может этого терпеть. Ему ненавистны совершённые вами грехи, и поэтому Он превратил вашу землю в голую пустыню, в которой никто не живёт, и именно поэтому другие народы плохо отзываются о вашей стране.
 
І ня мог СПАДАР даўжэй цярпець з прычыны нягоднасьці ўчынкаў вашых і агідаў, што вы рабілі; затым зямля ваша стала пустынёю, жахам а праклёнам, бяз жыхара, як цяпер.

С вами всё это случилось потому, что вы приносили жертвы чужим богам, вы согрешили против Господа, не подчинились Ему и не следовали заветам, которые Он вам дал. И вы не сдержали свои обещания».
 
За тое, што вы хадзілі а грашылі супроці СПАДАРА, і ня слухалі голасу СПАДАРОВАГА, і не хадзілі ў Праве Ягоным, ані ў вуставах Ягоных, ані ў сьветчаньнях Ягоных, за тое й стрэла вас ліха, як цяпер».

Затем Иеремия сказал: «Все люди Иудеи, живущие в Египте, слушайте весть от Господа.
 
І сказаў Ярэма ўсяму люду а ўсім жонкам: «Слухайце слова СПАДАРОВА, уся Юдэя, што ў зямлі Ягіпецкай:

Господь Всемогущий, Бог Израиля, говорит: „Вы, женщины, сдержали данные вами обещания приносить жертвы и возлияния Царице Небес”. Поэтому делайте то, что вы обещали, не нарушайте ваше слово.
 
Гэтак кажа СПАДАР войскаў, Бог Ізраеляў, кажучы: "Вы а жонкі вашы гукалі вуснамі сваімі й паўнілі рукамі сваімі, кажучы: "Мы канечне будзем праўдзіць абятніцы свае, каторыя мы абяцалі, каб кадзіць караліцы нябёс і ўзьліваць узьліваньні ёй’: вы напэўна споўніце абятніцы вашыя й супоўна досыць учыніце ім".

Но все иудеи, живущие в Египте, выслушайте весть от Господа: „Великим именем Моим Я обещаю, что ни один из людей Иудеи, живущий в Египте, никогда больше не поклянётся именем Моим и не скажет: „Так же верно, как и то, что жив Господь…”.
 
Затым, усі Юдэі, што жывіце ў зямлі Ягіпецкай: "Вось, Я прысягнуў вялікім імям Сваім, — кажа СПАДАР, — што наперад імя Мае ня будзе менавана вуснамі людзіны Юдэі ў вусёй зямлі Ягіпецкай, кажучы: "Жыў Спадар СПАДАР!’

Я буду наблюдать за этими людьми, но не чтобы позаботиться о них, а чтобы погубить. Эти люди умрут от голода или погибнут от меча. Они будут умирать, пока не вымрут все.
 
Гля, Я буду чукавы ўзглядам іх на ліха, а не на дабро; і ўсі мужы Юдэі, што ў зямлі Ягіпецкай, загінуць ад мяча а галадові, пакуль ня будуць зьнішчаны.

Некоторые избегут меча и вернутся из Египта в Иудею, но их будет мало. И тогда они узнают, чьи слова были правдой: их или Мои.
 
Малы лік уцеклых ад мяча зьвернецца ізь зямлі Ягіпецкае да зямлі Юдэйскае, і даведаюцца ўсі засталыя Юдэі, што прышлі да зямлі Ягіпецкае, жыць там, чые словы спраўдзяцца, Мае ці іхныя.

Я пошлю знамение, что Я накажу вас здесь, в Египте, и вы убедитесь, что Мои обещания сбудутся.
 
І во, — агалашае СПАДАР, — знак вам, што Я даведаюся да вас на гэтым месцу, каб вы даведаліся, што словы Мае напэўна спраўдзяцца на ліха вам:

Вот что произойдёт в доказательство Моих слов, — так говорит Господь. — Фараона Вафрия, царя Египта, Я отдам его врагам, которые хотят его убить. Седекия был царем Иудеи, а Навуходоносор был его врагом, и Я отдал Седекию его врагу. Точно так же Я отдам фараона Вафрия его врагам”».
 
Гэтак кажа СПАДАР: ’Гля, Я аддам фараона Гофра, караля Ягіпецкага, у руку непрыяцеляў ягоных і ў руку тых, што шукаюць жыцьця ягонага, як Я аддаў Сэдэку, караля Юдэйскага, у руку Невухаднецара, караля Бабілёнскага, непрыяцеля ягонага, каторы таксама шукаў жыцьця ягонага’"».



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.