Иеремия 44 глава

Книга пророка Иеремии
Библейской Лиги ERV → Пераклад Чарняўскага 2017

 
 

Иеремии была весть от Господа для всех людей, живущих в Египте и для живущих в городах Мигдоле, Тафнисе, Мемфисе и южном Египте. Вот эта весть,
 
Слова, што было праз Ярэмію ўсім юдэям, якія жылі ў зямлі Егіпецкай ды якія жылі ў Магдоле, і ў Тапнэсе, у Мемфісе і ў зямлі Патрос:

в которой Господь Всемогущий, Бог Израиля, говорит: «Вы видели ужас, который Я навлёк на Иерусалим и на все города Иудеи. Они сегодня — груды камней.
 
«Гэта кажа Госпад Магуццяў, Бог Ізраэля: “Бачылі вы ўсё тое няшчасце, якое навёў Я на Ерузалім і на ўсе гарады Юды. І вось, сёння яны зруйнаваны і няма ў іх жыхароў,

Они были уничтожены, потому что живущие в них творили зло, принося жертвы чужим богам, и это разгневало Меня. Ваши люди и ваши предки в прошлом не поклонялись тем богам.
 
за іх злачыннасць, якой дапускаліся яны, каб правакаваць Мяне да гневу, ды хадзілі складаць ахвяры і служыць іншым багам, якіх не ведалі ані яны, ані вы, ані бацькі вашы.

Я посылал слуг Моих, пророков, много раз, и они говорили людям от Моего имени. Я предупреждал народ: „Не совершайте этот ужасный грех. Мне ненавистно, когда вы поклоняетесь идолам”.
 
І пасылаў Я да вас усіх слугаў Маіх, прарокаў, падымаючыся ноччу і пасылаючы, каб казалі: “Не рабіце гэтых паганых рэчаў, якія Я ненавіджу!”

Но они не слушали пророков, не обращали на них внимания и не прекращали творить зло. Они не перестали приносить жертвы другим богам.
 
Але яны не слухалі, і не прыхілілі вуха свайго, каб адвярнуцца ад сваёй ліхоты і каб не складаць ахвяр чужым багам.

И тогда Я явил им Свой гнев, и наказал города Иудеи и улицы Иерусалима. Гнев Мой превратил Иерусалим и все города в груды камней, какими они остаются и поныне.
 
І пралілося абурэнне Маё і гнеў Мой, і разгарэліся ў гарадах Юды ды на вуліцах Ерузаліма, і абярнуліся яны руінамі і пусткаю, як і па гэты дзень”.

Господь Всемогущий, Бог Израиля, говорит: „Почему вы причиняете себе вред, продолжая поклоняться идолам? Вы отдаляете мужчин и женщин, детей и младенцев от семьи Иуды, и тем самым вы губите эту семью.
 
А цяпер вось што кажа Госпад Магуццяў, Бог Ізраэля: “Чаму вы наводзіце на душы свае вялікае ліха, каб быў забіты спаміж вас мужчына і жанчына, дзіця і немаўля з асяроддзя Юды ды каб не засталося ў вас аніякай рэшты?

Почему вы хотите разгневать Меня, создавая идолов? Теперь вы живёте в Египте и вызываете Мой гнев, принося жертвы лжебогам Египта. Вы уничтожите себя по своей собственной вине; станете тем, о чём другие народы будут говорить со злобой и насмешкой.
 
Чаму вы правакуеце Мяне ўчынкамі рук вашых, складаючы ахвяры чужым багам у зямлі Егіпецкай, каб вас рассыпала і каб былі вы на праклён і на здзек для ўсіх народаў зямлі?

Не забыли ли вы о зле, которое творили ваши предки, о злобных делах царей и цариц Иудеи, о нечестивых поступках, совершённых вами и вашими жёнами по всей Иудее и на улицах Иерусалима?
 
Ці забыліся вы пра злачынствы бацькоў вашых і злачынствы цароў Юдэйскіх, злачынствы жонак іх, пра злачынствы вашы і пра злачынствы жонак вашых, якіх дапускаліся ў зямлі Юдэйскай і на вуліцах Ерузаліма?

И по сей день жители Иудеи остаются непокорными: они не оказали Мне уважения и не следовали Мне, а также не подчинились заветам, которые Я дал вам и вашим предкам”».
 
Да сёння не ўпакорыліся яны, і не баяцца, і не ходзяць паводле закону Майго і прыказанняў Маіх, якія Я даў перад вамі і перад бацькамі вашымі”.

Поэтому Господь Всемогущий, Бог Израиля, говорит: «Я решил сделать с вами нечто ужасное: Я погублю семью Иудеи.
 
Дзеля таго вось што кажа Госпад Магуццяў, Бог Ізраэля: “Вось, Я звярну аблічча Сваё супраць вас на няшчасце і знішчу ўсю Юду.

Оставшиеся в живых из Иудеи ушли в Египет, но Я уничтожу их мечом и голодом. О них другие народы будут говорить со злобой и будут бояться того, что с ними случилось. Они станут проклятием, и другие народы их будут оскорблять.
 
І вазьму Я рэшту Юды, якія звярнулі абліччы свае, каб пайсці ў зямлю Егіпецкую і качаваць там, і яны ўсе папрападаюць у зямлі Егіпецкай: упадуць ад меча ды ад голаду, прападуць ад малога да вялікага, ад меча і ад голаду памруць; і стануцца яны праклёнам, страхоццем, знявагаю і здзекам.

Я накажу ушедших в Египет мечом, голодом и страшными болезнями, как Я наказал Иерусалим.
 
І пакараю Я тых жыхароў зямлі Егіпецкай, як пакараў Ерузалім: мечам, голадам і пошасцю.

Ни один из ушедших в Египет не избежит Моего наказания и не выживет, чтобы вернуться в Иудею. Они захотят прийти обратно в Иудею и поселиться там, но ни один из них не вернётся, кроме нескольких человек, которым удастся убежать оттуда».
 
І не будзе нікога, хто б уцёк і хто б ацалеў з рэшты юдэяў, якія прыйшлі, каб качаваць у зямлі Егіпецкай ды каб вярнуцца ў зямлю Юды, у якую яны прагнуць душамі сваімі, каб вярнуцца і жыць там; але не вернуцца, апроч тых, якія ўцякуць”».

Многие женщины Иудеи, жившие в южном Египте, часто встречались и вместе совершали жертвоприношения чужим богам, и их мужья знали об этом. Мужья этих женщин, которые поклонялись другим богам, говорили Иеремии:
 
І адказалі Ярэміі ўсе мужчыны, якія ведалі, што іх жонкі складаюць ахвяры чужым багам, і ўсе жанчыны, якія стаялі ў вялікай грамадзе, і ўся супольнасць тых, хто пражывалі ў зямлі Егіпецкай у Патросе, кажучы:

«Мы не будем слушать весть от Господа, которую ты передаёшь.
 
«Не паслухаем ад цябе слоў, якія ты перадаў нам ад імя Госпада.

Мы обещали приносить жертвы Царице Небес, и мы сделаем так, как обещали: мы воздадим жертвы и принесём возлияния в поклонение ей. Мы делали эти приношения и раньше, подобно нашим предкам, правителям и царям. Мы все совершали эти грехи в городах Иудеи и на улицах Иерусалима. Мы тогда поклонялись Царице Небес, и у нас было вдоволь еды, нам во всём везло, и ничего плохого с нами не случалось.
 
Але здзейснім рашуча кожнае слова, якое выйшла з нашых вуснаў, і будзем складаць ахвяры кадзільныя царыцы неба і складаць на ўшанаванне яе ахвяры вадкія, як рабілі мы і бацькі нашы, цары нашы і князі нашы ў гарадах Юды і на вуліцах Ерузаліма. Тады мелі мы ўдосталь хлеба, і добра было нам, і не спатыкала нас нішто благое.

Но, когда мы перестали приносить жертвы Царице Небес и перестали совершать возлияния, у нас наступили трудные времена, и теперь наши люди погибают от войны и голода».
 
А вось з таго часу, як перасталі мы складаць ахвяры царыцы неба і складаць ёй ахвяры вадкія, церпім нястачу ва ўсім і прападаем ад меча і голаду.

Потом заговорили женщины, возразив Иеремии: «Наши мужья знали, что мы делали, они нам разрешали приносить ей жертвы и возлияния; наши мужья знали и о том, что мы пекли пироги с её изображением».
 
А калі мы і складаем ахвяры царыцы неба ды выліваем ёй ахвяры вадкія, то хіба мы без мужоў нашых робім для яе пірагі, падобныя формай да яе, або выліваем ёй ахвяры вадкія?»

Затем Иеремия обратился ко всем женщинам и мужчинам, которые говорили всё это,
 
І вось што сказаў Ярэмія ўсяму народу, мужчынам, жанчынам ды ўсім людзям, якія яму далі гэты адказ:

с такими словами: «Господь помнит, что вы приносили жертвы в городах Иудеи и на улицах Иерусалима. Вы, а также ваши предки, цари, правители и простые люди совершали эти грехи. Господь помнит, что вы делали, и решил,
 
«Ці ж не тую ахвяру, якую складалі вы ў гарадах Юды і на вуліцах Ерузаліма, вы і бацькі вашы, цары вашы і князі вашы, і народ зямлі, — ці не пра іх памятае Госпад, ці не яна ўзышла на сэрца Яго?

что больше не может этого терпеть. Ему ненавистны совершённые вами грехи, и поэтому Он превратил вашу землю в голую пустыню, в которой никто не живёт, и именно поэтому другие народы плохо отзываются о вашей стране.
 
І не мог ужо Госпад пераносіць ліхоту ўчынкаў вашых і агіднасцей, якіх вы дапускаліся. Дзеля таго зямля ваша сталася пустэчаю, страхоццем і знявагаю, бо не стала ў ёй жыхароў, як і да гэтага дня.

С вами всё это случилось потому, что вы приносили жертвы чужим богам, вы согрешили против Господа, не подчинились Ему и не следовали заветам, которые Он вам дал. И вы не сдержали свои обещания».
 
За тое, што складалі вы ахвяры і грашылі супраць Госпада, што не слухалі голасу Госпада і не хадзілі паводле Яго закону, паводле прыказанняў Яго і пастаноў, прыйшло на вас гэткае няшчасце, якое трывае і сёння».

Затем Иеремия сказал: «Все люди Иудеи, живущие в Египте, слушайте весть от Господа.
 
І сказаў Ярэмія ўсяму народу і ўсім жынчынам: «Слухайце слова Госпада, Юда, што ў зямлі Егіпецкай!

Господь Всемогущий, Бог Израиля, говорит: „Вы, женщины, сдержали данные вами обещания приносить жертвы и возлияния Царице Небес”. Поэтому делайте то, что вы обещали, не нарушайте ваше слово.
 
Гэта кажа Госпад Магуццяў, Бог Ізраэля: “Вы і жонкі вашы прамаўляеце сваімі вуснамі і выконваеце сваімі рукамі, кажучы: “Споўнім нашы прысягі, якія склалі, каб ахвяроўваць кадзіла царыцы неба і выліваць ёй ахвяры вадкія”. Выконвайце свае прысягі і спаўняйце іх насамрэч!

Но все иудеи, живущие в Египте, выслушайте весть от Господа: „Великим именем Моим Я обещаю, что ни один из людей Иудеи, живущий в Египте, никогда больше не поклянётся именем Моим и не скажет: „Так же верно, как и то, что жив Господь…”.
 
Дзеля таго паслухайце слова Госпада, ты, увесь Юда, які пражываеш у зямлі Егіпецкай. “Вось, Я прысягаю вялікім імем Сваім, — кажа Госпад, — што ва ўсёй зямлі Егіпецкай ніколі не будзе прызывана імя Маё вуснамі любога чалавека з Юды, які б казаў: “Жыве Госпад Бог”.

Я буду наблюдать за этими людьми, но не чтобы позаботиться о них, а чтобы погубить. Эти люди умрут от голода или погибнут от меча. Они будут умирать, пока не вымрут все.
 
Вось, Я буду чуваць над вамі на няшчасце, а не на дабро. Усе людзі з Юды, якія ў зямлі Егіпецкай, загінуць ад меча і голаду, аж пакуль да рэшты не звядуцца.

Некоторые избегут меча и вернутся из Египта в Иудею, но их будет мало. И тогда они узнают, чьи слова были правдой: их или Мои.
 
Тыя, што ўхаваюцца ад меча, вернуцца з зямлі Егіпецкай у зямлю Юды ў вельмі малой лічбе, каб пазнала ўся рэшта Юды, якая прыбыла ў зямлю Егіпецкую з намерам качаваць там, чыё слова здзейсніцца: Маё ці іх?”

Я пошлю знамение, что Я накажу вас здесь, в Египте, и вы убедитесь, что Мои обещания сбудутся.
 
“І гэта вам знак, — кажа Госпад, — што Я пакараю вас у гэтым месцы, каб вы пазналі, што Мае словы споўняцца па праўдзе цалкам на ваша няшчасце”.

Вот что произойдёт в доказательство Моих слов, — так говорит Господь. — Фараона Вафрия, царя Египта, Я отдам его врагам, которые хотят его убить. Седекия был царем Иудеи, а Навуходоносор был его врагом, и Я отдал Седекию его врагу. Точно так же Я отдам фараона Вафрия его врагам”».
 
Гэта кажа Госпад: “Вось, Я аддам фараона Хофру, цара Егіпецкага, у рукі яго ворагаў ды ў рукі тых, што цікуюць на яго душу, падобна як аддаў Сэдэцыю, цара Юдэйскага, у рукі Набукаданосара, цара Бабілона, яго ворага, які цікаваў на яго душу”».



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.