Иеремия 15 глава

Книга пророка Иеремии
Библейской Лиги ERV → Українська Біблія. Турконяк

Господь сказал мне: «Иеремия, даже если бы Моисей и Самуил здесь молились за людей Иудеи, Я не испытал бы сочувствия к этому народу. Прогони от Меня иудеев, пусть они уйдут.

І промовив Господь до мене: Якщо стане Мойсей і Самуїл перед Моїм обличчям, Моя душа не є розташована до них. Відішли цей народ, і хай вийдуть.

Может быть, они спросят тебя: „Куда мы идём?” Тогда передай им, что сказал Господь: „Кого для смерти выбрал Я, те умрут; кому Я уготовил меч, те от меча падут; кого обрёк на голод, те от голода умрут, кто должен попасть в плен, те будут угнаны в далёкие страны”».

І буде, коли тобі скажуть: Куди підемо? То скажеш їм: Так говорить Господь: Які на смерть, — на смерть, і які під меч, — під меч, і які на голод, — на голод, і які в полон, — у полон.

«Четыре наказания на них пошлю Я, — говорит Господь, — врага с мечом, чтобы убивать, псов, чтобы их тела тащили, небесных птиц, зверей жестоких, чтобы сожрали их тела.

І помщуся на них чотирма способами, — говорить Господь, — мечем на вигублення і псами на розтерзання, і птахами неба, і звірами землі — на їжу і на знищення.

Примером страшным для других Я Иудею сделаю за то, что в Иерусалиме сделал иудейский царь Манассия, сын Езекии.

І видам їх на біду всім царям землі через Манасію, сина Езекії, царя Юди, за все, що він зробив у Єрусалимі.

Никто тебя, Иерусалим, не пожалеет, никто не загрустит и не заплачет, и даже не спросит: „Как ты?”»

Хто тебе пощадить, Єрусалиме? І хто матиме страх за тебе? Чи хто-небудь нахилиться до твого миру?

«Меня оставил ты, Иерусалим, — сказал Господь, — в который раз Меня оставил. Я накажу тебя и уничтожу, Я наказание сдерживать устал.

Ти відвернувся від Мене, — говорить Господь, — підеш назад, і Я простягну Свою руку і тебе знищу, і їх не відпущу.

Я сделаю безлюдными города по всей земле и развею их жителей словно солому на ветру. Они не изменились, поэтому Я их уничтожу, Я отниму их детей.

І Я розсію їх розсіянням у брамах Мого народу. Я став бездітний, Я вигубив Свій народ через їхнє зло.

Мужей утратят многие, и вдов будет больше, чем песка морского. Я в полдень разрушителя пришлю, который уничтожит юношей Иудеи, тем самым матерям боль принеся.

Їхні вдови стали численнішими понад морський пісок. Я в полудень навів страждання на матір дитини, раптово накинув на неї трепет і страх.

Враг нападёт с мечами и убьёт всех уцелевших в Иудее. Семь сыновей у матери быть может, но все погибнут. Их мать от слёз и горя дыхания лишится, и станет чёрным день светлый для неё».

Порожньою стала та, яка народила сімох, підупала під злом її душа, зайшло її сонце ще в полудень, вона була засоромлена і погорджена. А тих, які залишилися з них, Я дам під меч перед їхніми ворогами.

Мать, я жалею, что рожден тобой! Я тот, кто должен обвинять всю землю, я в долг не брал, и не давал я в долг, но все меня клянут.

Горе мені, мати, навіщо ти мене народила? Чоловіка, який судить, і розсуджує всю землю. Ані я не допоміг, ані мені ніхто не допоміг. Моя сила зникла між тими, що мене проклинають.

Воистину, Господь, я хорошо Тебе служил. В минуты бед я о моих врагах Тебе молился.

Нехай буде, Володарю, як вони випрямляються, чи я не стояв перед Тобою в час їхнього зла і в час їхньої скорботи на добро для ворога.

«Ты знаешь, что никто не может разбить железо северное, бронзу никто не может расколоть.

Чи пізнається залізо? І моя сила — мідна накидка.

У Иудеи множество богатств, но Я всё отдам другим народам безвозмездно, за грехи, совершённые во всех пределах Иудеи.

І Я дам на грабунок твої скарби в заміну за всі твої гріхи і в усіх твоїх границях.

Я сделаю народы Иудеи рабами их врагов в земле, которую они не знали. Велик Мой гнев, он как огонь, в котором будут сожжены они».

І зроблю тебе рабом довкола для твоїх ворогів у землі, якої не знаєш. Бо загорівся вогонь Мого гніву, горітиме проти вас.

Господи, Ты меня понимаешь, вспомни обо мне и позаботься, отомсти тем, кто мне приносит боль. Ты к ним был терпелив, но не губи меня. Думай обо мне и о тех страданиях, которые я несу ради Тебя, мой Боже!

Господи, згадай мене, відвідай мене і помстися за мене перед тими, що мене переслідують, не будь довготерпеливим. Пізнай, що я за Тебе прийняв погорду

Весть Твоя пришла ко мне, и я «проглотил» Твои слова. Счастливым сделали меня слова Твои, потому что счастлив я быть названным Тобой, именем Твоим, Господи, Бог Всемогущий!

від тих, що неслухняні Твоїм словам. Поклади їм край, а мені Твоє слово буде на веселість і радість мого серця, бо на мені прикликано Твоє Ім’я, Господи Вседержителю.

Я в толпе весёлых и шутливых не был никогда, но сидел всегда один, ведь Ты научил меня негодовать, видя зло вокруг себя.

Я не сів у зборі тих, що глумилися, але я стерігся від лиця Твоєї руки. Я сам сидів, бо я наповнився гіркотою.

Почему же боль моя ещё при мне, почему не излечились раны и не исцелятся никогда? Неужели Ты, Господь мой, изменился и уподобился пересыхающему ручью?

Чому ті, що мене засмучують, мене перемагають? Моя рана велика, як я вилікуюся? Справді стала [1] мені як оманлива вода, що не має довіри.

Господь сказал: «Иеремия, если изменишься и придёшь ко Мне, Я пощажу тебя, и ты сможешь снова Мне служить. И если будет в твоём слове мудрость, а не глупость, то сможешь говорить от имени Моего. К тебе должны прийти, изменившись, люди Иудеи, но в своих поступках не уподобься им.

Через це так говорить Господь: Якщо повернешся, то відновлю тебе, і станеш перед Моїм обличчям. І якщо виведеш шляхетне з нікчемного, то будеш, як Мої уста. І вони повернуться до тебе, а ти не повернешся до них.

Я сильным сделаю тебя, и все будут думать, что ты крепок, словно бронзовая стена. Люди Иудеи будут сражаться против тебя, но не смогут тебя победить, потому что Я с тобой. Я помогу и сохраню тебя». Так говорит Господь:

І дам тебе для цього народу, як мідний захисний мур, і воюватимуть проти тебе, і не здолають тебе, тому що Я є з тобою, щоб тебе спасати

«Я спасу тебя от злых людей, огражу от тех, кого боишься».

і тебе вирвати з руки злих і з руки згубних.

« 14 глава 16 глава »