Иеремия 15 глава

Книга пророка Иеремии
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

ГОСПОДЬ сказал мне: «Даже если бы предо Мной предстали Моисей и Самуил, и тогда бы Я не сжалился над этим народом.1 Удали их от Меня, пусть уходят!

І промовив Господь до мене: Якщо стане Мойсей і Самуїл перед Моїм обличчям, Моя душа не є розташована до них. Відішли цей народ, і хай вийдуть.

И если они спросят тебя: „Куда нам идти?“ — ответь им: „Так говорит ГОСПОДЬ: „Кто обречен на смерть, пойдет на смерть, кому уготован меч, пойдет под меч, кому суждено голодать, будет голодать, кому предначертан плен, пойдет в плен“.

І буде, коли тобі скажуть: Куди підемо? То скажеш їм: Так говорить Господь: Які на смерть, — на смерть, і які під меч, — під меч, і які на голод, — на голод, і які в полон, — у полон.

Я пошлю на них четыре бедствия, — говорит ГОСПОДЬ, — губительный меч, псов, которые будут раздирать их на части, хищных птиц небесных и ненасытных зверей земных, которые будут поедать и уничтожать их.

І помщуся на них чотирма способами, — говорить Господь, — мечем на вигублення і псами на розтерзання, і птахами неба, і звірами землі — на їжу і на знищення.

Участью, им уготованной, Я устрашу2 все царства земные — за то, что совершил в Иерусалиме Манассия, сын Езекии, царь иудейский“.

І видам їх на біду всім царям землі через Манасію, сина Езекії, царя Юди, за все, що він зробив у Єрусалимі.

Да и кто пожалеет тебя, Иерусалим, кто будет плакать3 о тебе? Кто свернет с дороги, чтобы расспросить тебя о благополучии твоем?4

Хто тебе пощадить, Єрусалиме? І хто матиме страх за тебе? Чи хто-небудь нахилиться до твого миру?

Ты отвергла Меня, — говорит ГОСПОДЬ, — ты продолжаешь пятиться, и простер Я руку Мою над тобой и погубил тебя. Я устал жалеть тебя!

Ти відвернувся від Мене, — говорить Господь, — підеш назад, і Я простягну Свою руку і тебе знищу, і їх не відпущу.

Я провеял их вилами у ворот страны,5 Я лишал их детей, гибели подвергал, но они не свернули с пути своего.

І Я розсію їх розсіянням у брамах Мого народу. Я став бездітний, Я вигубив Свій народ через їхнє зло.

Вдов у них стало больше, чем морского песку. На матерей воинов6 их Я навел разрушителя в полдень и вызвал в них страх и трепет.

Їхні вдови стали численнішими понад морський пісок. Я в полудень навів страждання на матір дитини, раптово накинув на неї трепет і страх.

Изнемогла родившая семерых, жизнь покидает ее. В разгар дня зашло ее солнце, пристыжена она и опозорена. А всех, кто остался в живых, предам мечу врагов их»,7 — говорит ГОСПОДЬ.

Порожньою стала та, яка народила сімох, підупала під злом її душа, зайшло її сонце ще в полудень, вона була засоромлена і погорджена. А тих, які залишилися з них, Я дам під меч перед їхніми ворогами.

Горе мне, мать моя: ты произвела меня на свет, чтобы вся земля судилась и враждовала со мной. А ведь я никому из них не давал взаймы и в долг ни у кого не брал. Однако все проклинают меня.

Горе мені, мати, навіщо ти мене народила? Чоловіка, який судить, і розсуджує всю землю. Ані я не допоміг, ані мені ніхто не допоміг. Моя сила зникла між тими, що мене проклинають.

ГОСПОДЬ говорит: «Разве Я не освобождал тебя ради их блага? Разве Я не вступался за тебя перед врагами во время бед и во время скорби?8

Нехай буде, Володарю, як вони випрямляються, чи я не стояв перед Тобою в час їхнього зла і в час їхньої скорботи на добро для ворога.

Может ли железо твоего народа сокрушить железо и медь врагов твоих с севера?

Чи пізнається залізо? І моя сила — мідна накидка.

Богатство и сокровища твои отдам Я на расхищение без выкупа, за все прегрешения твои во всех твоих землях.

І Я дам на грабунок твої скарби в заміну за всі твої гріхи і в усіх твоїх границях.

И отдам вас в услужение врагам вашим в стране, которой не знаете. Ибо возгорится огонь гнева Моего и пылать он будет против тебя».

І зроблю тебе рабом довкола для твоїх ворогів у землі, якої не знаєш. Бо загорівся вогонь Мого гніву, горітиме проти вас.

Ты, ГОСПОДИ, всё знаешь, вспомни обо мне, вступись за меня, воздай за меня преследователям моим. Не отнимай жизнь мою, ведь терпение Твое велико. Знай, за Тебя я терплю хулу.

Господи, згадай мене, відвідай мене і помстися за мене перед тими, що мене переслідують, не будь довготерпеливим. Пізнай, що я за Тебе прийняв погорду

Обрел я слова Твои и ими насытился,9 стали они для меня радостью, ликованием моего сердца, потому что именем Твоим я назван — именем ГОСПОДА, Бога Воинств.

від тих, що неслухняні Твоїм словам. Поклади їм край, а мені Твоє слово буде на веселість і радість мого серця, бо на мені прикликано Твоє Ім’я, Господи Вседержителю.

Я не сидел среди насмешников и не веселился, под сенью руки Твоей я сидел один, ведь Ты преисполнил меня негодованием.

Я не сів у зборі тих, що глумилися, але я стерігся від лиця Твоєї руки. Я сам сидів, бо я наповнився гіркотою.

Почему боль моя не утихает и рана моя неизлечима, неисцелима? Станешь ли Ты для меня подобен ручью иссякшему,10 источнику ненадежному?

Чому ті, що мене засмучують, мене перемагають? Моя рана велика, як я вилікуюся? Справді стала [1] мені як оманлива вода, що не має довіри.

Поэтому так говорит ГОСПОДЬ: «Если ты возвратишься ко Мне, Я приму тебя, и ты будешь служить Мне.11 И если ты изберешь12 драгоценное, а не пустое, то уподобишься устам Моим. Не тебе надобно будет возвращаться к гонителям твоим — они сами к тебе вернутся.

Через це так говорить Господь: Якщо повернешся, то відновлю тебе, і станеш перед Моїм обличчям. І якщо виведеш шляхетне з нікчемного, то будеш, як Мої уста. І вони повернуться до тебе, а ти не повернешся до них.

Я же сделаю тебя для этого народа неприступной медной стеной. Они пойдут на тебя войной, но не смогут одолеть тебя, ибо Я буду с тобой и от бед избавлю тебя, — таково было слово ГОСПОДНЕ. —

І дам тебе для цього народу, як мідний захисний мур, і воюватимуть проти тебе, і не здолають тебе, тому що Я є з тобою, щоб тебе спасати

Спасу тебя от рук злодеев и избавлю от власти притеснителя».

і тебе вирвати з руки злих і з руки згубних.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: не расположилось бы сердце Мое.

4 [2] — Букв.: нашлю их как устрашение…

5 [3] — Букв.: качать головой (в знак скорби).

5 [4] — Букв.: справится у тебя о мире; друг. возм. пер.: поприветствует тебя.

7 [5] — Или.: Я разбросал их вилами (по ветру) до краев земли.

8 [6] — Букв.: юношей.

9 [7] — Или (ближе к букв.): на виду у врагов их.

11 [8] — Смысл евр. текста неясен.

16 [9] — Букв.: съел их.

18 [10] — Букв.: обманчивому — этим же словом назывался и пересыхающий (летом) ручей.

19 [11] — Букв.: предстанешь ты предо Мной.

19 [12] — Или: будешь возвещать.

« 14 глава 16 глава »