Иеремия 4 глава

Книга пророка Иеремии
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

«Если же ты вернешься, Израиль, — это ГОСПОДА слово, — если вернешься ко Мне, если удалишь мерзких идолов от взора Моего и не будешь более блуждать,

Якщо Ізраїль повернеться, — говорить Господь, — повернеться до Мене. Якщо забере свої гидоти зі своїх уст і виявлятимеш пошану до Моєї присутності,

если будешь клясться словами „Жив ГОСПОДЬ!“ и жить честно,1 справедливо, благочестиво, тогда и другие народы начнут просить благословений Божьих2 и в Нем будут искать себе славу».

і даватимеш клятву: Живе Господь! — правдою на суді та праведністю, то поблагословляться в ньому народи і в ньому хвалитимуть Бога в Єрусалимі.

Вот что говорил ГОСПОДЬ живущим в Иудее и Иерусалиме: «Распахивайте целину свою, среди колючек не сейте.

Бо так говорить Господь мужам Юди і тим, хто живе в Єрусалимі: Поновіть собі землі, що лежать облогом, і не сійте на тернині.

Жители Иудеи и Иерусалима! Совершите для ГОСПОДА подлинное обрезание — сердце свое очистите,3 чтобы не воспылал гнев Мой, как пламя, и не разгорелся из-за злодеяний ваших огнем неугасимым».

Обріжтеся для вашого Бога і відкиньте твердосердя вашого серця, чоловіки Юди, і ви, які живете в Єрусалимі, щоб Мій гнів не вийшов, як вогонь, і не розгорівся від присутності зла ваших задумів, і не буде того, хто погасить.

«В Иудее провозгласите, возвестите в Иерусалиме — всем скажите; в рог протрубите по всей стране, безудержно кричите: „Собирайтесь все — спрячемся в городах неприступных!“

Сповістіть в Юді, і нехай буде почуте в Єрусалимі. Скажіть: Дайте трубою знак на землі й сильно закричіть. Скажіть: Зберіться, і ввійдемо в укріплені міста!

Поднимите знамя над Сионом! Бегите, не медлите, потому что с севера наведу Я беду и великое разрушение».

Піднявшись, втечіть до Сіону! Поспішайте, не стійте, бо Я наводжу з півночі зло і велике знищення!

Выходит лев4 из зарослей, в путь отправляется разоритель народов. Оставил он пределы свои, чтобы страну вашу обратить в развалины — города ваши превратятся в руины и опустеют.

Зі свого лігвища вийшов лев, який нищить народи, він піднявся і вийшов зі свого місця, щоб перетворити землю в пустку, і міста будуть знищені, щоб у них не жили.

Потому препояшьте рубища свои, плачьте, рыдайте: «Не отвел ГОСПОДЬ от нас пламень гнева Своего».

Тому підв’яжіться мішковиною, плачте і кричіть, оскільки від вас не відвернувся Господній гнів.

«В тот грозный день, — предвещает ГОСПОДЬ, — дрогнут сердца у царя и у знати, потрясены будут священники и онемеют пророки».

І буде, що в той день, — говорить Господь, — загине серце царя та серце володарів, і жахнуться священики, і пророки жахнуться.

И сказал я: «О, Владыка ГОСПОДЬ, поистине Ты ввел в заблуждение народ этот и весь Иерусалим, пообещав: „Мир будет у вас“, а ныне к его горлу приставлен меч».

І я сказав: Ти, Який є, Володарю, Господи, невже ж Ти обманув [1] цей народ і Єрусалим, кажучи: Буде мир! Та ось меч доторкнувся аж до їхньої душі.

В то время будет сказано народу этому и Иерусалиму: «Знойный ветер с высоких холмов пустыни настигает в пути дочерей Моего народа, но не затем, чтобы овеять, очистить, как зерно на току.

11- У той час скажуть цьому народові та Єрусалимові: Дух блукання в пустелі, дорога дочки Мого народу не на чистоту, і не на святість.

Слишком силен для этого ветер, посланный Мною. Это Я Сам вынес им приговор».

Дух наповнення прийде на мене. Тепер же я викажу на них суди.

Смотри, уже поднимается враг твой,5 подобно туче, колесницы его — вихрь неукротимый, быстрее орлов скакуны. Горе нам, мы погибнем.

Ось Він вийде, як хмара, і Його колісниці, як буря, Його коні швидші за орлів. Горе нам, бо ми в біді!

Очисти от зла свое сердце, Иерусалим, чтобы ты был спасен. Доколе будут жить в тебе нечестивые помыслы?

Обмий від зла твоє серце, Єрусалим, щоб ти врятувався! Аж доки в тобі будуть твої сумні думи?

Слышен уже голос из Дана, беду предрекают с горы Ефремовой.

Адже голос того, хто сповіщає, прийде з Дану, і почується біда з гори Єфрема.

Скажите племенам, провозгласите в Иерусалиме: «„Вот уже идут издалека готовящие осаду и слышны проклятия, что призывают они на города иудейские.

Згадайте, народи: Ось вони прийшли. Сповістіть в Єрусалимі: Групи приходять із землі здалека і дали свій голос на міста Юди.

Подобно сторожам в поле, окружают они столицу, потому что она восстала против Меня“, — говорит ГОСПОДЬ».

Вони повстали на нього довкола, як ті, хто охороняє поле, бо ти Мною знехтував, — говорить Господь.

Пути твои и дела стали причиной беды. Пришла гибель твоя, жестокое горе в самое сердце поразило тебя.

Твої дороги і твої задуми це тобі зробили. Це твоя злоба, бо вона гірка, бо торкнулася аж твого серця.

Тяжко мне, тяжко сердцу6 моему, разрывается оно от боли, места себе не находит. Я не могу молчать, слышу я7 звук рога, клич боевой.

Мій живіт, мій живіт болить, і почуття мого серця. Тремтить моя душа, розривається моє серце, не замовкну, бо моя душа почула голос труби, крик війни.

Разрушение следует за разрушением, разгромлена вся страна. Разом сметены шатры, в мгновенье ока исчезли пристанища мои.8

І клопіт знищення кличе, бо заметушилася вся земля. Раптово затривожився намет, роздерлися мої шкіряні покриття.

Долго ли мне видеть боевое знамя, слышать звук тревожного рога?

Доки бачитиму втікачів, чуючи голос труб?

«Безрассуден народ Мой — не признаёт Меня; обезумели дети Мои, лишились разума. Лишь на злые дела их хватает — добро творить не способны».

Тому що володарі Мого народу Мене не знали, вони безумні й нерозумні сини. Вони мудрі чинити зло, а як чинити добро вони не пізнали!

Окинул я взором землю — пустынна она, необитаема, на небеса взглянул — а там мрак, нет света.

Я поглянув на землю, і ось — нікого, і на небо, і не було його світил.

На горы посмотрел — содрогаются они, на холмы — колеблются.

Я побачив гори, а вони тремтіли, і всі пагорби тряслися.

Смотрю — и не вижу кругом ни души, прочь улетели все небесные птицы.

Я поглянув, і ось не було людини, і всі небесні птахи були перелякані.

Смотрю — земля цветущая превратилась в пустыню от ярости и гнева ГОСПОДНЯ, и города все в руинах лежат пред ГОСПОДОМ.

Я побачив, і ось Кармил спустошений, і всі міста знищені вогнем перед Господом, — вони щезли від присутності гніву Його обурення.

Так говорит ГОСПОДЬ: «Разорение будет по всей земле, но Я не уничтожу ее полностью.

Так говорить Господь: Уся земля буде пустелею, але не покладу їй край.

Посему скорбеть будет земля, и высокое небо покроется мраком, потому что Я изрек это и предначертал, не изменю Я решения Своего и назад не отступлю.

Нехай над цими заплаче земля, і нехай небо вгорі потемніє, бо Я сказав, і не роздумаю, Я поклявся, і не відвернуся від цього!

От возгласов всадников и лучников из всех городов побегут люди, в зарослях будут укрываться, на скалы взбираться. Опустеют все города, не останется в них никого.

Від голосу вершника і того, хто натягає лук, втекла вся країна. Залізли в печери і поховалися в гаях, і піднялися на скелі. Усяке місто залишене, людина в них не живе.

А ты, столица поверженная, что делаешь? Для чего одеваешься в пурпурные одежды, украшаешь себя золотыми изделиями, сурьмой подводишь свои глаза? Напрасно ты себя украшаешь: отвергли тебя любовники, хотят отнять твою жизнь.

І що ти зробиш, чи одягнешся в кармазин і прикрасишся золотою прикрасою, чи прикрасиш сурмою свої очі? Марна твоя прикраса. Тебе відкинули твої коханці, вони шукатимуть твою душу.

Крик слышу Я, подобный крику роженицы, вопль, как у рожающей в первый раз, — надрывный голос дочери Сиона; протягивает она свои руки: „Горе мне, погибаю я на глазах у своих убийц“».

Адже Я почув голос, наче тої, яка народжує, твій стогін, наче тої, хто вперше родить, голос дочки Сіону. Вона ослабне, і опустить свої руки: Горе мені, бо мене залишає моя душа задля вбитих.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

2 [1] — Или: в истине.

2 [2] — Букв.: Его.

4 [3] — Букв.: удалите крайнюю плоть сердца вашего. Обрезание крайней плоти у мужчины или мальчика — религиозный обряд, широко практиковавшийся у древних народов. У евреев этот обряд посвящения означал вхождение в общество богоизбранного народа и указывал на готовность следовать всем предписаниям Завета. «Необрезанными» обычно называли язычников. Слово «обрезание» употреблялось и образно. Пророк Иеремия говорит об Израиле как о народе «с необрезанным сердцем» (9:26) или как о народе, чье «ухо не обрезано» (6:10).

7 [4] — Лев — символ Вавилонской империи.

13 [5] — Букв.: он.

19 [6] — Букв.: внутренностям — здесь: средоточие эмоций, переживаний.

19 [7] — Букв.: ты слышишь, душа моя.

20 [8] — Или: палатки.

« 3 глава 5 глава »