Иеремия 12 глава

Книга пророка Иеремии
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Ты, ГОСПОДИ, будешь прав, если будет у меня тяжба с Тобою, но взываю к Тебе о правосудии. Почему нечестивые процветают1 и вероломные благоденствуют?

Ти, Господи, праведний, щоб я говорив у захист до Тебе, однак говоритиму Тобі про суди. Як це, що щастя є на дорозі безбожних, — пощастило всім, хто неслухняний через переступи?

Ты насадил их — и они пустили корни, растут и плоды приносят. Они только и говорят что о Тебе, но от сердца2 их Ты далек.

Ти їх насадив, і вони закоренилися, народили дітей і принесли плід. Ти є близько до їхніх уст, та далеко від їхніх нирок [1].

Но Ты, ГОСПОДИ, меня ведь знаешь, Ты знаешь3 мое сердце и видишь, что я с Тобой. Выведи их, как овец на заклание, приготовь4 их для забоя.5

І Ти, Господи, знаєш мене, Ти дослідив моє серце перед Собою. Очисти їх на день їхнього вирізання.

Сколько еще скорбеть6 земле и сохнуть траве на поле? Из-за нечестия живущих на ней гибнут и звери, и птицы, потому что люди говорят: «Бог7 не увидит нашей кончины».

Аж доки плакатиме земля, і висохне вся трава поля від злодіянь тих, які на ній живуть? Пропали худоба і птахи, бо вони сказали: Бог не побачить наших доріг!

«Если ты бежал вместе с пешими и они тебя утомили, тебе ли тягаться со всадниками? Если не устоял ты в мирной стране, спасешься ли при наводнении Иордана?8

Твої ноги біжать і тебе не тримають. Чи ж будеш готовий змагатися з вершниками? Ти є впевнений у землі в час твого миру, а що робитимеш при фирканні Йордану?

Вот и братья твои, и все домочадцы отца твоего обманывают тебя, кричат тебе вслед дурное. Не верь им, даже когда они с добрым словом к тебе обратятся.

Адже і твої брати, і дім твого батька, — вони знехтували тобою. Вони закричали, зібралися позаду тебе. Не довіряй їм, хоча говоритимуть гарно до тебе!

Я Дом Свой оставил, удел Свой отверг, возлюбленную души Моей отдал в руки врагов.

Я залишив Мій дім, Я покинув Мій спадок, Я віддав Мою улюблену душу в руки її ворогів.

Удел Мой стал словно лев в лесу: рычит он яростно на Меня, его Я за это возненавидел.

Мій спадок став для Мене, наче лев у лісі. Подав проти Мене свій голос, через це Я її зненавидів.

Удел Мой стал, словно пестрый стервятник, окруженный другими стервятниками. Идите, собирайтесь, все звери полевые, — ждет вас пожива.

Хіба Мій спадок для Мене — печера гієни чи печера довкола неї? Ідіть, зберіть усіх диких звірів, і хай прийдуть її пожерти.

Толпа пастухов вытоптала Мой виноградник, разорила надел, что дорог Мне, превратила его в пустыню.

Численні пастухи знищили Мій виноградник, осквернили Мою частку, зробили Мою пожадану частку непрохідною пустелею.

Стал он бесплодной землей — рыдает предо Мной разоренный». Сама земля стала пустыней, и нет никого, кто принял бы это близко к сердцу.

Вона перетворена в руїну знищення, через Мене зовсім знищена [2] вся земля, бо немає нікого, хто би приймав до серця.

Разрушители пришли даже на все холмы в пустыне; и меч ГОСПОДА пожирает всё на земле от края и до края — никому не укрыться.9

На кожний перехід у пустелі прийшли ті, хто приносить страждання, бо Господній меч пожирає від кінця землі аж до кінця землі, немає миру жодному тілу!

Пшеницу они посеяли, но жать пришлось тернии. Изнуряли себя без проку. Стыдитесь же! Ваш урожай — яростный гнев ГОСПОДЕНЬ.

Сійте пшеницю і пожинайте тернину! Їхні наділи не будуть їм на користь. Засоромтеся від вашої хвалькуватості, від погорди перед Господом.

Так говорит ГОСПОДЬ обо всех Своих злых соседях, что посягнули на наследие, которое Он оставил народу Своему, Израилю: «Искореню Я их из земли и вырву из них род Иудин.

Бо так говорить Господь про всіх поганих сусідів, котрі торкаються Мого спадку, який Я розподілив між Моїм народом Ізраїлем: Ось Я вирву їх з їхньої землі та викину Юду з-посеред них.

А после того как искореню их, Я их помилую и верну каждого к своему наследию, в землю свою.

І буде, що після того, як їх прожену, Я повернуся і помилую їх, і кожного з них поселю у свій спадок, кожного — у своїй землі.

И если они действительно научатся путям народа Моего, чтобы по праву клясться именем Моим: „Жив ГОСПОДЬ!“, как они научили народ Мой клясться Ваалом, тогда смогут они прочно укорениться среди народа Моего.

І буде, що коли вони справді навчаться [3] дороги Мого народу, давати клятву Моїм Іменем: Живе Господь! — як і навчили Мій народ клястися Ваалом, то будуть поселені посеред Мого народу.

Если же не послушаются Меня, тогда Я вырву с корнем этот народ и навсегда уничтожу», — таково слово ГОСПОДА.

Якщо ж не навернуться, Я цілковито викореню та знищу [4] той народ.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: путь нечестивых успешен.

2 [2] — Букв.: внутренностей — средоточие эмоций и внутренней жизни человека.

3 [3] — Букв.: испытываешь.

3 [4] — Букв.: освяти / отдели.

3 [5] — Букв.: для дня бойни.

4 [6] — Или: рыдать.

4 [7] — Букв.: Он.

5 [8] — Или: в зарослях Иордана.

12 [9] — Или: и нет покоя живущим.

« 11 глава 13 глава »