Иеремия 12 глава

Книга пророка Иеремии
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Ты, ГОСПОДИ, будешь прав, если будет у меня тяжба с Тобою, но взываю к Тебе о правосудии. Почему нечестивые процветают1 и вероломные благоденствуют?

Справедливий Ти, Господи, будеш, коли б я судився з Тобою, проте правува́тися буду з Тобою: чому́ то дорога безбожним щасти́ться, чому́ то спокійні всі зра́дники?

Ты насадил их — и они пустили корни, растут и плоды приносят. Они только и говорят что о Тебе, но от сердца2 их Ты далек.

Ти їх посадив — і вони вкорени́лись, ростуть і прино́сять плоди́. Ти близьки́й в устах їхніх, та далекий від їхніх серде́ць.

Но Ты, ГОСПОДИ, меня ведь знаешь, Ты знаешь3 мое сердце и видишь, что я с Тобой. Выведи их, как овец на заклание, приготовь4 их для забоя.5

А Ти, Господи, знаєш мене, Ти бачив мене й дослідив моє серце, що з Тобою воно. Відлучи́ їх, немов на зарі́з ту отару, і признач їх на день побиття́!

Сколько еще скорбеть6 земле и сохнуть траве на поле? Из-за нечестия живущих на ней гибнут и звери, и птицы, потому что люди говорят: «Бог7 не увидит нашей кончины».

Аж доки в жало́бі земля пробува́тиме, і со́хнути буде трава всього поля за зло її ме́шканців? Гине худо́ба та пта́ство, бо сказали вони: кінця нашого Він не побачить!

«Если ты бежал вместе с пешими и они тебя утомили, тебе ли тягаться со всадниками? Если не устоял ты в мирной стране, спасешься ли при наводнении Иордана?8

Як ти з пі́шими бігав, і вони тебе зму́чили, то як будеш змагатися з кі́ньми? Ти в спокі́йному кра́ї безпечний, та що будеш робити в пові́дді Йорда́ну?

Вот и братья твои, и все домочадцы отца твоего обманывают тебя, кричат тебе вслед дурное. Не верь им, даже когда они с добрым словом к тебе обратятся.

Бо також твої бра́ття та дім твого ба́тька — і вони тебе зраджують, і криком кричать за тобою, — не вір їм, коли й добре тобі говори́тимуть!

Я Дом Свой оставил, удел Свой отверг, возлюбленную души Моей отдал в руки врагов.

Поки́нув Я Свій дім, залиши́в спа́док Свій; миле Моєї душі Я віддав у долоню її ворогів.

Удел Мой стал словно лев в лесу: рычит он яростно на Меня, его Я за это возненавидел.

Спа́док Мій Мені став, мов лев той у лісі, — свій голос дав проти Мене, тому́ то його Я знена́видив.

Удел Мой стал, словно пестрый стервятник, окруженный другими стервятниками. Идите, собирайтесь, все звери полевые, — ждет вас пожива.

Чи для Мене спа́док Мій, — хижий птах різноба́рвний, що хижі птахи́ позліта́лись круг нього? Ідіть, позбирайте усю польову́ звірину́, спрова́дьте, щоб же́рли!

Толпа пастухов вытоптала Мой виноградник, разорила надел, что дорог Мне, превратила его в пустыню.

Числе́нні па́стирі попсува́ли Мого виноградника, потопта́ли Мій у́діл, Мій улю́блений уділ вони обернули на голу пустиню!

Стал он бесплодной землей — рыдает предо Мной разоренный». Сама земля стала пустыней, и нет никого, кто принял бы это близко к сердцу.

Обернули його на спусто́шення, він при Мені у жало́бі, спусто́шений, увесь Край опусті́лий, — бо ніко́го нема, хто б поклав це на серце собі!

Разрушители пришли даже на все холмы в пустыне; и меч ГОСПОДА пожирает всё на земле от края и до края — никому не укрыться.9

Поприхо́дять на всі лисі гори в пустині руїнники, бо меч Господа все позжира́є від кра́ю землі й аж до кра́ю землі, миру не буде для всякого тіла!

Пшеницу они посеяли, но жать пришлось тернии. Изнуряли себя без проку. Стыдитесь же! Ваш урожай — яростный гнев ГОСПОДЕНЬ.

Пшеницю посіяли, те́рня ж пожали, наму́чилися, та не мали кори́сти. І буде вам сором за ваші плоди́ через лю́тість Господнього гніву!

Так говорит ГОСПОДЬ обо всех Своих злых соседях, что посягнули на наследие, которое Он оставил народу Своему, Израилю: «Искореню Я их из земли и вырву из них род Иудин.

Так говорить Господь про лихих усіх сусідів моїх, що вони дотика́ються того спа́дку, що Я дав на спа́дщину наро́ду Моєму Ізраїлеві: Ось Я повирива́ю їх з їхньої землі, і вирву дім Юдин з сере́дини їхньої.

А после того как искореню их, Я их помилую и верну каждого к своему наследию, в землю свою.

І станеться, як Я їх повирива́ю, то верну́ся й помилую їх, і кожного з них приверну́ до спа́дщини його, і кожного до кра́ю його.

И если они действительно научатся путям народа Моего, чтобы по праву клясться именем Моим: „Жив ГОСПОДЬ!“, как они научили народ Мой клясться Ваалом, тогда смогут они прочно укорениться среди народа Моего.

І буде, якщо вони справді навча́ться доріг наро́ду Мого, щоб присягатися Йме́нням Моїм: „Як живий Господь“, — як вони присягати навчили наро́д Мій Ваалом, то збудуються серед наро́ду Мого!

Если же не послушаются Меня, тогда Я вырву с корнем этот народ и навсегда уничтожу», — таково слово ГОСПОДА.

А якщо не послухають, то ви́рву наро́д цей, вирива́ючи та вигубля́ючи, каже Господь!“

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: путь нечестивых успешен.

2 [2] — Букв.: внутренностей — средоточие эмоций и внутренней жизни человека.

3 [3] — Букв.: испытываешь.

3 [4] — Букв.: освяти / отдели.

3 [5] — Букв.: для дня бойни.

4 [6] — Или: рыдать.

4 [7] — Букв.: Он.

5 [8] — Или: в зарослях Иордана.

12 [9] — Или: и нет покоя живущим.

« 11 глава 13 глава »