Иеремия 12 глава

Книга пророка Иеремии
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Ты, ГОСПОДИ, будешь прав, если будет у меня тяжба с Тобою, но взываю к Тебе о правосудии. Почему нечестивые процветают1 и вероломные благоденствуют?

Ти правий будеш, Господи, якби мені спало на думку сперечатися з тобою! А все ж таки позиватисьму з тобою. Чому доля безбожників щаслива, і всім віроломним добре ведеться?

Ты насадил их — и они пустили корни, растут и плоды приносят. Они только и говорят что о Тебе, но от сердца2 их Ты далек.

Ти насадив їх, і вони коріння пустили, вони ростуть і дають плоди. Ти на устах у них близько, від серця ж їхнього далеко.

Но Ты, ГОСПОДИ, меня ведь знаешь, Ты знаешь3 мое сердце и видишь, что я с Тобой. Выведи их, как овец на заклание, приготовь4 их для забоя.5

Мене ж, Господи, ти знаєш, мене ти бачиш і вивідуєш серце моє, яке воно супроти тебе. Відлучи ж їх, мов тих овечок, призначених на заріз, і наготуй їх на день їхнього вистинання.

Сколько еще скорбеть6 земле и сохнуть траве на поле? Из-за нечестия живущих на ней гибнут и звери, и птицы, потому что люди говорят: «Бог7 не увидит нашей кончины».

Доки має земля сумувати, а трава сохнути на всім полі? З-за ледарства її мешканців гинуть звірі й птахи. Бо вони кажуть: «Він нашого кінця не бачить.»

«Если ты бежал вместе с пешими и они тебя утомили, тебе ли тягаться со всадниками? Если не устоял ты в мирной стране, спасешься ли при наводнении Иордана?8

Коли ти біг з пішими, і вони тебе втомили, то як побіжиш навипередки з кіньми? І коли ти в затишнім краю не безпечний, що, однак, чинитимеш у чагарах йорданських?

Вот и братья твои, и все домочадцы отца твоего обманывают тебя, кричат тебе вслед дурное. Не верь им, даже когда они с добрым словом к тебе обратятся.

Бо й брати твої й дім батька твого, й вони зрадливі супроти тебе, і кричать голосно вслід за тобою. Не йми їм віри, хоч би й гарні слова до тебе говорили.

Я Дом Свой оставил, удел Свой отверг, возлюбленную души Моей отдал в руки врагов.

Я покинув дім мій, я відцурався спадщини моєї; що мені було найлюбіше, віддав я те ворогам у руки.

Удел Мой стал словно лев в лесу: рычит он яростно на Меня, его Я за это возненавидел.

Спадщина моя мені зробилась, немов лев у лісі: зняла свій рик на мене; за те ж вона мені й осоружна стала.

Удел Мой стал, словно пестрый стервятник, окруженный другими стервятниками. Идите, собирайтесь, все звери полевые, — ждет вас пожива.

Спадщина моя стала мені рябим птахом, що на нього звідусіль хижі птиці нападають. Ходіть, збирайтеся, всі звірі дряпіжні, кидайтесь на поживу!

Толпа пастухов вытоптала Мой виноградник, разорила надел, что дорог Мне, превратила его в пустыню.

Гурт пастухів спустошив мій виноградник, ногами потоптав мою частку, мою любу частку вчинив пустим степом.

Стал он бесплодной землей — рыдает предо Мной разоренный». Сама земля стала пустыней, и нет никого, кто принял бы это близко к сердцу.

Її обернено на пустиню, і плаче вона, зруйнована, передо мною. Спустошено всю землю, і нікому взяти те до серця.

Разрушители пришли даже на все холмы в пустыне; и меч ГОСПОДА пожирает всё на земле от края и до края — никому не укрыться.9

По всіх пагорбах у пустині спустошники позбігались; бо меч Господній пожирає від кінця й до кінця землі, немає миру ні одній людині.

Пшеницу они посеяли, но жать пришлось тернии. Изнуряли себя без проку. Стыдитесь же! Ваш урожай — яростный гнев ГОСПОДЕНЬ.

Посіяли пшеницю, а будяки пожали; натомились надаремно. Соромляться свого врожаю з-за палкого гніву Господнього.

Так говорит ГОСПОДЬ обо всех Своих злых соседях, что посягнули на наследие, которое Он оставил народу Своему, Израилю: «Искореню Я их из земли и вырву из них род Иудин.

Так говорить Господь: «Усіх моїх злих сусідів, що шарпають спадщину, яку я дав був у посілість моєму народові Ізраїлеві, я повириваю з їхньої землі, а й дім Юди вирву з-посеред них.

А после того как искореню их, Я их помилую и верну каждого к своему наследию, в землю свою.

Потім же, повиривавши їх, я знову змилосерджуся над ними й поверну їх, кожного в його спадкоємство й кожного в його країну.

И если они действительно научатся путям народа Моего, чтобы по праву клясться именем Моим: „Жив ГОСПОДЬ!“, как они научили народ Мой клясться Ваалом, тогда смогут они прочно укорениться среди народа Моего.

І коли вони навчаться досконало доріг мого народу і клястимуться моїм ім'ям: Як жив Господь! — як то вони були навчили мій люд клястися Ваалом, — то осядуться серед народу мого.

Если же не послушаются Меня, тогда Я вырву с корнем этот народ и навсегда уничтожу», — таково слово ГОСПОДА.

Коли ж не слухатимуть, то я вирву зовсім народ той, вигублю його, — слово Господнє!»

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: путь нечестивых успешен.

2 [2] — Букв.: внутренностей — средоточие эмоций и внутренней жизни человека.

3 [3] — Букв.: испытываешь.

3 [4] — Букв.: освяти / отдели.

3 [5] — Букв.: для дня бойни.

4 [6] — Или: рыдать.

4 [7] — Букв.: Он.

5 [8] — Или: в зарослях Иордана.

12 [9] — Или: и нет покоя живущим.

« 11 глава 13 глава »