Иеремия 17 глава

Книга пророка Иеремии
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Грех потомков Иуды стержнем железным начертан, кремневым острием он высечен на скрижалях сердец их и на рогах их1 жертвенников.

Гріх Юди — різцем залізним записаний, зубцем алмазним вирізьблений на таблиці їхнього серця і на рогах їхніх жертовників,

Даже дети их помнят жертвенники и столбы, Ашере посвященные,2 что возле каждого раскидистого дерева стояли на холмах высоких

на пам'ятку їхнім дітям: — жертовники, їхні й ашери під кожним деревом зеленим, на пагорбах високих

и горах среди равнины.3 Все твои богатства и сокровища, Иудея, отдам Я на расхищение вместе с холмами твоими за прегрешения во всех твоих землях.

і на горах у полі. Багатства твої й усі твої скарби віддам на луп; тим заплатиш за всі твої гріхи у всіх твоїх границях.

Лишишься ты по своей же вине наследства, которое Я дал тебе. И отдам вас в услужение врагам вашим в стране, которой не знаете, ибо разожгли вы огонь гнева Моего, и пылать он будет вечно».

Ти випустиш з руки спадщину, що я тобі дав був. Зроблю тебе рабом твоїх ворогів у землі, якої ти не знаєш, бо зайнявсь вогонь мого гніву, який палатиме повіки.

Так говорит ГОСПОДЬ: «Проклят тот, кто сердцем отвернулся от Меня,4 кто надежды свои на человека возлагает и кому плоть смертная опорой служит.

Так говорить Господь: «Проклят той, хто уповає на людину і покладає на тіло свою силу, чиє серце відступає від Господа.

Он как куст, что затерян в степи; приди на землю благо какое, не ощутит он его; обитать он будет в выжженной пустыне, солончаках безлюдных.

Він, мов та билина у степу без листя, не спроможна бачити добра, коли воно надходить, і живе на сухих місцях у пустині, на землі солоній та безлюдній.

Благословен тот, кто на ГОСПОДА возложил надежды свои, упование его — ГОСПОДЬ.

Щасливий чоловік, який на Господа вповає і чия надія в Господі.

Будет он подобен дереву, что посажено у воды, что пустило корни свои к потоку. Ему не страшен зной — зеленеет крона его. Нечего ему бояться в год губительной засухи, не перестанет оно плодоносить.

Він, немов дерево, посаджене над водою, що до потоку простягає своє коріння; як прийде спека, воно не боїться, і листя його зеленіє; під час посухи йому байдуже, воно не перестає родити.

Коварно5 сердце человека, крайне испорчено оно. Кто может постичь его?

Лукаве над усе у світі серце людське — і ледаче! Хто його збагнути може?

Я, ГОСПОДЬ, читаю мысли, испытываю сердца,6 чтобы воздать каждому по поступкам, по плодам его дел».

Я, Господь, вивідую серце, випробовую нутро, щоб відплатити кожному за його діяннями, за плодами його вчинків.

Как куропатке нет пользы высиживать чужих птенцов,7 так и человеку нет нужды наживать богатство путем неправедным: в зените дней утратит он его, в конце концов окажется глупцом.

Неначе куропатва, що висиджує чужі яйця, так і той, хто придбав багатство неправно. Посередині свого життя він його втратить, а при смерті дурним виявиться.»

Престол славы, вознесенный от начала, — Святилище наше.8

Престоле слави, вознесений споконвіку, о місце нашої святині!

ГОСПОДЬ — надежда Израиля! Все, кто оставляет Тебя, будут посрамлены. «Те, что отдаляются от Меня, к праху причислены будут9 — ведь оставили они ГОСПОДА, Источник живой10 воды».

Надіє Ізраїля, о Господи! Всі, що тебе покинули, осоромляться. Всі, що від тебе відступають, будуть викорінені з цього краю, бо вони покинули джерело води живої — Господа.

Исцели меня, ГОСПОДИ, и буду исцелен, спаси меня, и буду спасен, ведь Тобой одним я хвалюсь!

Вилікуй мене, о Господи, щоб я одужав, спаси мене, щоб я врятувався, бо ти — моя надія!

Вот что они говорят мне: «Где же обещанное в слове ГОСПОДНЕМ? Пусть оно сбудется!»

Ось вони мені говорять: «Де ж воно, те слово Господнє? Нехай вже збудеться нарешті!»

Но я не бежал от Тебя, не желая быть пастырем,11 и не жаждал дня погибельного. Ты знаешь всё, что из уст моих исходило, всё было пред Тобой.

Однак же я не клопотався перед тобою про лихо і не бажав я дня нещастя, ти бо те знаєш! Що з уст моїх вийшло, те лежить перед твоїм обличчям.

Не наводи на меня страх,12 ведь Ты убежище мое в день бедствия.

Не будь страховищем для мене, бо ти прибіжище моє в лихій годині!

Пусть гонители мои будут посрамлены, но не дай мне посрамиться. Не я, Господи, а они пусть устрашатся. Обрушь на них день бедствия и сокруши их вдвойне.

Нехай гонителі мої соромляться, мені ж не дай осоромитись; нехай вони бояться, мені ж не дай полохатися. Наведи на них лихоліття і побий, ще раз побий!

Так говорит мне ГОСПОДЬ: «Иди и возвести перед каждыми воротами Иерусалима и, встав у ворот Сынов Народа,13 через которые входят и выходят цари иудейские,

Так сказав мені Господь: «Іди й стань у воротях синів народу, що ними входять і виходять царі юдейські, та й на всіх брамах єрусалимських,

скажи им: „Слушайте слово ГОСПОДНЕ, цари иудейские и вся Иудея, все жители Иерусалима, входящие через эти ворота!

і промов до них: Слухайте слово Господнє, царі юдейські, і ви, всі юдеї, та всі мешканці єрусалимські, що входите цими брамами!

Так говорит ГОСПОДЬ: „Берегите жизнь свою. Не берите никакой ноши в день субботний, не вносите ее в ворота Иерусалима,

Так говорить Господь: Бережіться, йдеться про ваші душі! Не носіте суботнього дня жадних тягарів і не вносьте їх єрусалимськими брамами.

не выносите нош из своих жилищ в день субботний и прекращайте работы свои, да будет священным для вас день субботний, как Я заповедал вашим отцам“.

Та й не виносьте суботнього дня жадних тягарів з домів ваших і не робіть ніякого діла, а святкуйте день суботній так, як це я заповідав батькам вашим,

Не послушались они, однако, не вняли, а проявили упрямство,14 решили не слушаться и обличения не принимать.

хоч вони й не слухали й не прихиляли вуха свого, а виявили себе тугошиїми, щоб не слухати й не приймати науки.

Но теперь, если вы действительно послушаетесь Меня, — говорит ГОСПОДЬ, — и перестанете входить в городские ворота со своими ношами в день субботний, и станет священным для вас день субботний, откажетесь в этот день от работы,

Коли ж ви справді послухаєте мене, — слово Господнє, — і не вноситимете дня суботнього ніякого тягару брамами цього міста та святкуватимете суботній день і не робитимете за нього ніякого діла,

тогда в ворота этого города войдут цари и вельможи, восседающие на троне Давидовом, ездящие на колесницах и на конях, и они сами, и их вельможи, обитатели Иудеи и жители Иерусалима. И город этот будет обитаем вечно.

то брамами цього міста входитимуть царі й князі, що сидять на Давидовому престолі, що їздять колісницями й кіньми, вони й князі їхні, мужі юдейські та мешканці єрусалимські. Місто це буде заселене повіки.

И придут из городов Иудеи, из окрестностей Иерусалима, из земли Вениаминовой, из долины, и с гор, и с юга,15 и принесут всесожжение и жертвы, хлебные дары и благовония, и благодарственные жертвы в Храме16 ГОСПОДНЕМ принесут.

І приходитимуть з міст юдейських і з околиць єрусалимських, і з землі Веніяминової, і з рівнини, і з гір, і з півдня, та й приноситимуть усепалення й жертви, й офіри, й кадило, і приноситимуть подячні жертви у дім Господній.

Если же вы не послушаетесь Меня и не будет священным для вас день субботний, будете брать в этот день ноши и входить с ними в ворота Иерусалима, то Я подожгу ворота его, и огонь поглотит дворцы Иерусалима, и никто его не потушит“».

Коли ж не послухаєте мене, щоб святкувати день Господній та не носити тягарів і не вносити їх через брами Єрусалиму дня суботнього, то я запалю вогонь у його брамах, і він пожере палаци єрусалимські й не погасне.»

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: ваших.

2 [2] — Ашера — имя упоминаемой в ВЗ языческой богини, а также символизирующие ее культовые объекты: деревянный столб, дерево или роща, почитавшиеся священными. См. также примеч. к Ис 17:8.

3 [3] — Масоретский текст: на Моей горе; другие переводят: на высоких холмах. 3 О Моя гора…

5 [4] — Букв.: от Господа.

9 [5] — Или: обманчиво; друг. возм. пер.: заблуждается.

10 [6] — Букв.: сердце (орган мышления)… почки (орган чувств).

11 [7] — Букв.: сидит на яйцах, которые не она снесла.

12 [8] — Или: Его.

13 [9] — Друг. возм. пер.: имена тех… будут начертаны в пыли.

13 [10] — Или: проточной.

16 [11] — Друг. чтение: Я же не просил Тебя навести наказание.

17 [12] — Букв.: не будь для меня ужасом.

19 [13] — Ворота Сынов Народа / Народные ворота нигде более не упоминаются, неизвестно, где они располагались. Некоторые считают, что речь идет о Вениаминовых воротах, упоминаемых в 37:13; 38:7.

23 [14] — Букв.: шею свою делали жесткой.

26 [15] — Слова «долина» и «юг» могут переводиться и как топонимы: Шефела и Негев.

26 [16] — Букв.: доме.

« 16 глава 18 глава »